Носачка-листовидка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Носачка-листовидка

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Сонцевики (Nymphalidae)
Підродина: Носачки (Libytheinae)
Рід: Libythea
Вид: Носачка-листовидка
Libythea celtis
(Fuessly, 1782)
Посилання
Вікісховище: Libythea celtis
Віківиди: Libythea celtis
EOL: 152588
NCBI: 76239

Носачка-листовидка, носачка звичайна (Libythea celtis Fuessly, 1782) — денний метелик, єдиний вид підродини носачки у фауні Європи й України.

Опис[ред. | ред. код]

Губні полапки дуже довгі, в чотири рази довші за поздовжній вимір голови, вдвічі коротші за черевце. Розмах крил від 34 до 47 мм. Передні крила із широким випинанням на зовнішньому краї. Задні крила з півколовим випинанням на костальному краї. Крила зверху брунатно-бурі, з великими вохристими плямами. Біля костального краю переднього крила є невелика білувата пляма. Нижня поверхня задніх крил коричнево-сіра, з рисунком, що нагадує жилкування листка. Статевий диморфізм невиразний.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Метелики вилітають у квітні — травні і зустрічаються весь теплий період року. Гусениця живиться на залізному дереві (Celtis australis). У залежності від висоти розвивається в одному чи двох поколіннях. Зимують метелики.

Поширення[ред. | ред. код]

Зустрічається у Південній Європі, Північній Африці, помірному і субтропічному поясах Азії, Далекому Сході. В Україні відома лише з Криму: південних схилів Головного пасма, Південного берегу, яйли. Літає по узліссях і галявинах, ділянках з чагарниковою рослинністю.

У Словаччині у другій половині ХХ сторіччя спостерігали розширення ареалу метелика на північ.[1]

Охорона[ред. | ред. код]

Носачку-листовидку було занесено до другого видання Червоної книги України зі статусом рідкісний вид. Охоронялася у природних заповідниках гірського Криму.

З третього видання 2021 року носачку було виключено.

Еволюція і генетика[ред. | ред. код]

2013 року було прочитано мітохондріальний геном носачки. Систематики виявили її філогенетично близькість до іншої підродини сонцевиків Calinaginae[en].[2] Геном носачки містить 31 пару хромосом.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Turcani, M., Mindas, J., Kulfan, J. (2003) Penetration of the south European butterfly Libythea celtis (Laicharting 1782) northwards: indication of global man made environmental changes?[недоступне посилання]
  2. Hao, Jiasheng; Sun, Minǵe; Shi, Qinghui; Sun, Xiaoyan; Shao, Lili; Yang, Qun (2013). Complete Mitogenomes ofEuploea mulciber(Nymphalidae: Danainae) andLibythea celtis(Nymphalidae: Libytheinae) and Their Phylogenetic Implications. ISRN Genomics. 2013: 1–14. doi:10.1155/2013/491636. ISSN 2314-4637. {{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. Maeki, K. O. D. O., & Makino, S. A. J. I. R. O. (1953). Chromosome numbers of some Japanese Rhopalocera. Lepid. news, 7, 36-38. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 січня 2015. 

Джерела[ред. | ред. код]