Носковський Володислав Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Володислав Носковський
отець Володислав Носковський
Псевдо Владислав Носковський
Народився 10 лютого 1864(1864-02-10)
с. Мишків, нині Заліщицький район
Помер 11 лютого 1928(1928-02-11) (64 роки)
Львів
Поховання Личаківське кладовище, Львів
Громадянство ЗУНР
Національність українець
Діяльність священник
Конфесія УГКЦ
Рід Носковські
Батько Михайло Йосифович Носковський
Мати Антоніна Долголуська
У шлюбі з Ольга Носковська (Свистун)
Діти Роман, Евген, Зенон, Марія, Галина
Герб
Герб

гербу «Лада»

о. Володислав Михайлович Носковський (пол. Władysław Noskowski; 10 лютого 1864, Мишків, нині Чортківського району — 11 лютого 1928, Львів) — український релігійний та громадський діяч у Галичині, священник УГКЦ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 лютого 1864 року в с. Мишків, нині Чортківського району, Україна (тоді Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія). Походив зі старовинного шляхтетського, пізніше частково священичого роду Носковських гербу Лада (герб — з 1401 р.). Польське відгалуження роду мало відомих представників — діячів Римської церкви, світських.

Батьком його був отець Михайло Йосифович Носковський — парох Мишкова, 1829 р. н.; мати — Антоніна з Долголуських, 1834 р. н. Баба (по-татові) — Марія з Кобузівських. Дружина — Ольга Носковська зі Свистунів, нар. 27 березня 1870 р.; її батько — отець Павло Олексійович Свистун — 1842 р. н., парох Козови (мати — Катерина з Малиновських), мати — Марія з Мелешкевичів — 1850 р. н., донька пароха с. Сухостав о. Николая Мелешкевича та його дружини — доньки священика Антоніни з Крайковських.[1]

Впродовж 1884–1888 р. навчався у Львівській греко-католицькій семінарії. У 1888 р. був завідувачем у Мушкатівці. З 1889 р. парох Сорок та Ліщинців Бучацького повіту. У 18891914 р. за його сприяння у Сороках, Ліщинцях було утворено філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл». Придбав у дідича Андлєра його резиденцію, яку передав під «Народний Дім» у Сороках.

Під російською окупацією Галичини арештований (як багато чільних галицьких діячів), висланий до Сибіру (Симбірськ).[2] У Симбірську служив священником при місцевому костелі разом з отцем-митратом Гордієвським зі Станиславова, парохом Войнилова (біля Калуша; прізвище було не вказане). Восени 1916 р. в Симбірську зустрівся з вивезеним до Сибіру сином Зеноном (разом із Горуком Сенем)[3] Додому повернувся заходами Червоного Хреста через Стокгольм.[2]

Брав активну участь у встановленні влади ЗУНР в Бучацькому повіті. Від 1918 р. польовий духівник УГА (капелан)[4].

Під час польської окупації Галичини його переслідувала влада.

Похований на 44 полі Личаківського цвинтаря Львова.

Родина[ред. | ред. код]

Надгробок о. В. Носковського

Був тестем для Володимира Гірняка (брат отамана УГА Никифора Гірняка).[5]

  • Дружина Ольга померла 1935 р., похована у Сороках.
  • Сини:
    • доктор Зенон — український військовик, громадський діяч, командир сотні Леґіону УСС та полку ЧУГА
    • Роман — старшина армії Австро-Угорщини, загинув на італійському фронті 1916 р.[2]
    • Евген — український військовик, громадський діяч, хорунжий Леґіону УСС та УГА
    • доктор Галина Носковська-Гірняк — українська вчена (медик), громадська діячка, дружина Володимира Гірняка
    • Марія.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гриневич Я. Отець Володислав Носковський і його родина… — С. 373–374.
  2. а б в Гриневич Я. Отець Володислав Носковський і його родина… — С. 377.
  3. Навроцький О. Зустріч батька з сином… — С. 380–381.
  4. Мельничук Б. Носковський Володислав Михайлович… — С. 646.
  5. Гриневич Я. Отець Володислав Носковський і його родина… — С. 379.
  6. Там само. — С. 374.

Джерела[ред. | ред. код]