Обговорення Вікіпедії:Вікі любить пам'ятки/Списки пам'яток

Просимо надавати інформацію про відсутні пам'ятки тут. Необхідна така інформація:

• назва пам'ятки
• розташування (адреса)
• номер в державному реєстрі або рішення про включення до реєстру

Львівська область

Сокальський район

1. Сокаль

Прошу додати до списків руїни синагоги 17ст у м. Сокаль

1. Тартаків

Прошу додати до списків костел св. Архангела Михаїла 1578-1603рр. у с. Тартаків --176.36.82.2 18:13, 25 жовтня 2013 (UTC)

За наявною інформацією від Львівської ОДА та Міністерства культури України про пам'ятки на території Сокальського району ані костел у Тартакові, ані руїни Синагоги в Сокалі не мають статусів пам'яток. Якщо у вас є інша інформація, будь ласка, надайте фото таблички з охоронним номером або ж номер рішення про включення до реєстру — NickK (обг.) 23:18, 20 вересня 2014 (UTC)

Львів

1. Палац Потоцьких

Прошу додати Палац Потоцьких- пам'ятка архітектури у Львові, що знаходиться на вулиці Коперника, 15.

Палац Потоцьких і так є у списку, ідентифікатор 46-101-0688, див. Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Львів (І–К) — NickK (обг.) 23:21, 20 вересня 2014 (UTC)

Житомирська область

с. Дениші Житомирського району

Прошу додати в списки руїни палацу родини Терещенків кінця 19ст. в с. Дениші --176.36.82.2 18:15, 25 жовтня 2013 (UTC)

За наявною інформацією від Житомирської ОДА та Міністерства культури України про пам'ятки на території Житомирського району руїни палацу в Денишах не мають статусу пам'ятки. Якщо у вас є інша інформація, будь ласка, надайте фото таблички з охоронним номером або ж номер рішення про включення до реєстру —

Київ

Хоча київський список вже опрацьовано, є пам'ятки, що до нього не ввійшли:

1. Пам'ятник О.К.Антонову на территорії ДП "Антонов", Туполєва 1

2. Пам'ятник АН-2 на территорії ДП "Антонов", Туполєва 1 (нажаль я вже не пам'ятаю текст присвячувального напису на камені)

3. Пам'ятник Чубарю на перехресті проспекту Відрадного та вул. Героїв Севастополя

4. Трансформатор початку минулого століття на пл. Івана Франка (з боку вул. Станіславського), на ньому є пам'ятна дошка.

Не кожен пам'ятник є пам'яткою. Наведіть якісь документи, якими вони були затверджені як пам'ятки, можливо охоронні номери чи фото табличок. А пам'ятник Чубарю ще не знесли?--Анатолій (обг.) 17:20, 13 вересня 2013 (UTC)

У мене є фото, але на них не видно написів на табличках. Нажаль я вже рік як не киянин, і не можу зробити інших, я пошукаю в мережі і ще доповню інформацію пізніше, коли вдасться щось знайти. Документи обов'язково мають бути в музеї ДП "Антонов", що знаходиться за тією-ж адресою. Щодо Ан-2 є позначка на Вікімапії http://wikimapia.org/#lang=en&lat=50.462330&lon=30.395463&z=18&m=b&show=/13172895/ru/Ан-2 А пам'ятник Антонову поряд, в 15 метрах, навпроти. Щодо трансформатора, також є помітка на Вікімапії: http://wikimapia.org/#lang=en&lat=50.445773&lon=30.527551&z=19&m=b&show=/13408392/ru/Памятник-первым-трансформаторным-подстанциям Правда вона трохи зміщена. Там є фото пам'ятної таблички. Якщо Чубаря знесли (а хотіли-ж), то не більше року-півтора тому, і він все одно має бути в реєстрі, там досить багато об'єктів, що вже не існують, і ймовірно значно довший час.

А тут у списках вони є [1]?--Анатолій (обг.) 18:19, 13 вересня 2013 (UTC)

Якщо Ви мали на увазі ті знесені пам'ятки, то так, є. Якщо ті, про які кажу я, то ні, немає. Пам'ятник Антонову в Інтернеті абсолютно відсутній, можу підтвердити його існування тільки власним фото. Пам'ятник Ан-2 є, наприклад ось [2] Я згадав про ще один на территорії "Серійного Заводу Антонов" (трохи на північний захід від цього) [3] Чубаря таки знесли, ще в 2009-му [4] Але залишився постамент з написом.

• Подивився ці пам'ятки. В офіційних списках немає жодної з зазначених.
  1. Пам'ятника Антонову в списках немає, і є великі сумніви, що він взагалі охороняється — принаймні я не зміг знайти жодної інформації про нього.
  2. Ан-2 майже напевно не охороняється, оскільки він навряд чи має архітектурну, історичну або мистецьку цінність
  3. Чубаря, найімовірніше, вже виключили зі списків: його було офіційно зруйновано ще в 2009 році за рішенням міської влади, тож цілком могли і офіційно виключити зі списків
  4. З трансформатором аналогічно до Ан-2: він може мати хіба що історичну цінність, але і це досить сумнівно, особливо враховуючи, що він відновлений лише кілька років тому
• Втім, якщо ви маєте фото, ви можете завантажити їх і поза конкурсу, нам вони будуть дуже цінними, наприклад, для циклу статей Пам'ятники Києва — NickK (обг.) 20:11, 13 вересня 2013 (UTC)

Обидва АНи є в світовому реєстрі авіапам'ятників, на [5], тому можна сміливо говорити, що світова спільнота вважає їх цінними. Біля першого є кам'яний пам'ятний знак, на другому - табличка (змісту якої я звісно не пам'ятаю). Це не просто літаки, це саме авіапам'ятники. Перший є навіть у списку авіапам'ятників Вікіпедії [6]. Можливо авіа/техпам'ятки не охорошяються у нас як клас, а чисто вибірково, а можливо що про ці пам'ятки просто невідомо відповідальним особам, так як вони на закритій території і їх охороняє саме підприємство, не вважаючи за потрібне повідомляти до офіційних установ про їх встановлення. Щодо трансформатора, то на ньому є пам'ятна табличка, приводжу посилання [7] Швидше за все його просто забули додати у реєстр, адже вік його дуже поважний, кілька років тому встановлено лише пам'ятну табличку, це вона на честь 115-ліття та 75-ліття, а сам трансформатор там вже більше ста років - WDKeeper

Авіапам'ятники не є об'єктами культурної спадщини, тож вони не беруть участь у цьому конкурсі. Стосовно трансформатора, то ця табличка свідчить про те, що його відновили, а не про те, що він має якийсь охоронний статус. Можливо, його забули додати, можливо, він має надто невелику цінність навіть на міському рівні, бо ті самі старі пам'ятники-трамваї чи паровози також зазвичай не мають охоронних статусів — NickK (обг.) 21:54, 13 вересня 2013 (UTC)

А чи є у Вас можливість направити запит для уточнення в Управління охорони культурної спадщини? Вони можуть сказати точно.
Бачу вихід з ситуацій у створенні додаткового списку фактичних пам'яток, які з тих чи інших причин не потрапили до охоронних списків. А щоб не будо спірних моментів, кожна пам'ятка у ньому обов'язково повинна бути з фото та координатами. І звісно, цей список має іти поза конкурсом. Конкурс націлений саме на збір данних про об'єкти що мають охоронний статус. Але очевидно, що не охоронний статус описує пам'ятку як таку, і якщо нам важливо зібрати дані про культурний доробок країни, то маємо дивитись ширше, нехай і поза конкурсом. Чи можна створити такий список у рамках циклу "Пам'ятники Києва", наприклад? А там - кожному місту свій... -WDKeeper

Запит то можна направити, але я не бачу сенсу, зважаючи на коментар NickK.--Анатолій (обг.) 10:29, 14 вересня 2013 (UTC)

Запит можна направити (і його можете направити навіть ви), але я також не бачу сенсу в розмові, бо ці об'єкти майже напевно не підійдуть під визначення пам'ятки. Список фактичних пам'яток в нас є: wmua:Wiki loves monuments/оголошені пам'ятки. Втім, ви можете порівняти статтю Пам'ятники Києва із списком пам'яток (наприклад, Пам'ятники Святошинського району і Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Київ/Святошинський) і побачите, що в кожному районі буквально десятки пам'ятників не мають статусу пам'яток, і серед них є значно цікавіші, ніж ті, що ви зазначили. Можете додати свої пропозиції до списку, але не думаю, що колись той список зможе стати офіційним — NickK (обг.) 11:38, 14 вересня 2013 (UTC)

Ярослав Мудрий

Немає пам'ятника Ярославу Мудрому, що біля Золотих Воріт. Прошу додати

Він справді має статус пам'ятки, додано з ідентифікатором 80-391-1549, див. Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Київ/Шевченківський (Ж—О) — NickK (обг.) 23:52, 20 вересня 2014 (UTC)

Дніпропетровська обл.

Кривий Ріг

Буде доповнюватись поступово.
1. Пам'ятна дошка присвячена Артему, та нареченню площі на його честь. Адреса: майдан Артема 1. Координати: 47.937338,33.403759

2. Пам'ятна дошка присвячена Бикову І.М., Герою Радянського Союзу, та нареченню вулиці на його честь. Адреса: вул. Бикова, 3. Координати: 47.936497,33.405572

3. Пам'ятник Леніну у парку Павлова. Адреса: вул. Погребняка, парк Павлова. Координати: 47.906166,33.299797

4. Меморіальна дошка Калініченко (лідер групи підпільників, розстріляний німцями в 1918р). Адреса: вул. Калініченка, 1. Координати: 47.900607,33.341231

5. Меморіальна дошка Синиці (почесний громадянин міста). Адреса: просп. Гагаріна, 13. Координати: 47.910235,33.395216

6. Пам'ятний знак щодо наречення вулиці іменем Дмитра Глінки, двічі Героя Радянського Союзу. Адреса: Кривий Ріг, селище Рахманівка, вул. Дмитра Глінки,2 (прибл). Координати: 47.805034,33.242902

7. Бюст Дмитра Глінки, двічі Героя Радянського Союзу. Адреса: Кривий Ріг, селище Рахманівка, вул. Дмитра Глінки. Координати: 47.804148,33.244886

8. Танк Т-10 (за іншими даними ИС-3) біля колишнього КПП військового містечка 35. Адреса: мкрн. Всебратьське-2. Координати: 47.881312,33.261645

9. "Меморіал пам'яті викладачів та студентів горнорудного інституту, що загинули за роки війни". Адреса: вул. Пушкіна, 37 (прибл). Координати: 47.907738,33.351966

10. Меморіальна дошка на честь Перчина М.В. Встановлена на будинку, я в якомі він проживав. Адреса: площа Визволення, 3. Координати: 47.909061,33.343769

Правка існуючого списку:
12-110-0002 - невірно вказані координати, вірні координати 47.90243,33.344069

12-110-0033 та 12-110-0039 - невірно вказана адреса, сучасна адреса: вул. Житомирська, 2

По Кривому Рогу ми нещодавно отримали списки від міськради, але вони ще не опрацьовувалися. Якщо у вас є бажання оновити список по Кривому Рогу, то спочатку звірте новий список з наявним і додайте чого нема і виправте помилки. Новий список тут.--Анатолій (обг.) 00:40, 14 вересня 2013 (UTC)

Добре, спробую. Новий список також дуже неповний, додано всього пару відсотків того що є, а всього, виходить, перелічено від половини до двох третіх тільки того, що знаю я, а я не краєзнавець, так трохи любитель. Для подальшого розширення маю літературу, та на її аналіз піде значний час, так само як і на піше відвідування, значно більше місяця виділеного на конкурс. Також минулого року вийшла хороша книга з серьйозним краєзнавчим дослідженням про усі криворізькі кургани, їх значно, значно більше, ніж подано у списку. Спробую її також дістати. -WDKeeper
Нарешті завершив обробку матеріалів списків, довелося трохи облишити фотографію. Результати поєднання систематизовано, перевірено адреси, вказано координати та розміщено на сторінці конкурсного списку Кривого Рогу. Наведено лише підтверджені офіційними списками дані, з врахуванням виправлення помилок в адресах. Цікава ремарка: повний охоронний список після обробки містить 176 пунктів, але якщо дивитись за номерами міського охоронного реєстру, то має бути мінімум 7812 пунктів (Чи може це номери загальнообласного реєстру?). Навіть якщо виключити ті, що вже не існують, то має бути кілька тисяч пам'яток, і це значно більше схоже на реальну картину. З часом я опрацюю список пам'яток, що не перелічені в наданому міськрадою списку, зараз збираю дані. --WDKeeper (обговорення) 08:48, 25 вересня 2013 (UTC)

Нумерація там суцільна по області.--Анатолій (обг.) 10:54, 25 вересня 2013 (UTC)

Дуже прикро, що дніпропетровщина не надала офіційний реєстр, майже 8 тисяч об'єктів - це серйозна кількість... Я вже зібрав базові дані про кілька десятків об'єктів криворіжжя поза списком. Але не знаю, чи можу використовувати для оформлення додаткової статті код, яким написані списки ВЛП, адже ці пам'ятки мають іти поза конкурсом. Будьласка, у кого є можливість, напишіть мені, не знаю до кого можу звернутись із питаннями, що виникають. Адже, до чужого монастиря зі своїм уставом... --WDKeeper (обговорення) 12:13, 1 жовтня 2013 (UTC)

Щоб відобразити перелік пам'яток, включаючи ті, що не фігурують в охоронному списку наданому міськрадою, створено статтю Пам'ятки Кривого Рогу. Це далеко не повний список, будемо з часом доповнювати. Інформація зібрана з візуального спостереження. Можливо якісь із них колись потраплять до конкурсної категорії, а може й ні, головне що по ним є дані. До речі, чи немає свіжих даних від міськради? Чи зняли вони Ленінів з реєстрації? --WDKeeper (обговорення) 15:47, 20 серпня 2014 (UTC)

По Дніпропетровській нема нових списків. ОДА тричі відмовляла в наданні списків, посилаючись на те, що ці списки є службовою інформацією (або інші відмовки знаходили). У райони/міста наразі не відправляли.--Анатолій (обг.) 15:57, 20 серпня 2014 (UTC)

Прошу звернути увагу на те, що в двох списках під різними номерами й назвами, фактично йде одна й та сама памя"тка: Меморіальній комплекс "Могила Баба" (ID 12-110-0120, охоронний номер 2235, зі списків по Тернівському району міста та курганний могильник "Бабина Могила" (ID 12-218-0002, охоронний номер 040009-Н, зі списків Криворізький район-Схід). Чи це важливо? Фото будуть однакові. Вибачайте, якщо не туди і не з тим вписалася, я новенька, у нутрощах Вікі вперше:) — Це написав, але не підписав користувач Katerina z Krivbasu (обговорення • внесок).

@Katerina z Krivbasu: Дякую за ваш коментар, ви пишете туди і з тим, що треба . Ці пам'ятки, попри схожу назву, різні: Місце боїв 82 стрілецького корпусу, меморіальний комплекс «Могила Баба» є пам'яткою історії (позначка І), і для неї потрібно сфотографувати меморіал на вшанування 82-го стрілецького корпусу. Натомість Курганний могильник "Бабина Могила" (4 кургани) є пам'яткою археології (позначка Х), і для неї потрібно сфотографувати оті чотири кургани. Ймовірно, вони розташовані поруч, але це різні пам'ятки — NickK (обг.) 21:54, 5 жовтня 2014 (UTC)

Апостолово

Смт Апостолово, Апостолівського району, Дніпропетровської області

1. Танк. "Памятник воинам Советской Армии, освобождавшим город Апостолово в феврале 1944 года" вул. Вокзальна. Координати: 47.658646,33.699982

Створено заготовку списку пам'яток Апостолового. Так як міськрада Апостолова не надала офіційного списку, можливо цей стане за основу для конкурсного списку по Апостолово. Це далеко не повний список, маю надію, що місцеві користувачі з часом розширять його. Інформація зібрана з візуального спостереження. --WDKeeper (обговорення) 15:47, 20 серпня 2014 (UTC)

В Апостолівському районі ще є багато курганів, які занесені в держреєстр (див. відповідний список тут — на серпень 2013), на сайті Мінкульту є оновлений список (на квітень 2014), проте у них чомусь обрізаний файл (неповністю).--Анатолій (обг.) 16:05, 20 серпня 2014 (UTC)

Переглянув списки. Масштаби вражають. Візьму на оформлення списків Криворізький, Широківський, Жовтоводський, Софіївський, Апостолівський та Нікопольський райони Дніпропетровської області, з їх головними містами/селищами, в наведеній послідовності. Даних багато, думаю це надовго. Помітно, що навіть такі обширні списки далеко не повні (Апостолівських курганів сотні з дві, а Криворізьких ледве десяток, хоча їх тут також кілька сотень, і т.д.), але це вже інша історія, треба для початку оформити хоча-б що є у списках. З тих пам'яток, що є в списках по вказаних районах, я бачив ледь кілька відсотків, тому координати буду шукати/перевіряти по Вікімапії/Гугл мепс/народній карті Яндексу, і буду наводити лише по об'єктам, які були ідентифіковані точно і без сумнівів. Якщо є ще стільки необроблених списків, може буде хорошою ідеєю повісити на головній сторінці баннер "Запрошуємо до спільної роботи над списками пам'яток для ВЛП"? --WDKeeper (обговорення) 12:53, 21 серпня 2014 (UTC)

Жовті Води мають бути додані вже.--Анатолій (обг.) 13:17, 21 серпня 2014 (UTC)

Так, вірно, перепрошую. Район де розжташовано Жовті Води називається П'ятихатський. Його я і мав на увазі. П'ятихатки та Жовті Води - найбільші міста району, до того ж Жовті Води більші, та й розташовані вони зовсім поряд, тому я іноді плутаю, іменем якого з них район названо. Але певно з П'ятихатським районом нічого не вийде, по ньому немає даних, лише по Жовтим Водам, а їх уже введено. --WDKeeper (обговорення) 13:29, 21 серпня 2014 (UTC)

Цього тижня плануємо ще раз надіслати запити до ОДА і районів області. Можливо П'ятихатський щось надасть.--Анатолій (обг.) 14:25, 21 серпня 2014 (UTC)

Криворізький є. Все що по спискам (пам'ятки війни та кургани, тобто археологія та частково монументальне мистецтво, цікаво, невже інших типів пам'яток просто немає, чи просто недосліджував ніхто). Тепер я бачу, що з 6-ма районами реально впораюсь хіба-що десь ближче до грудня. Дарма я казав що мало курганів :) . Тому поки що візьму ще Широківський район та м. Нікополь, а інше по можливості, з часом. --WDKeeper (обговорення) 17:46, 1 вересня 2014 (UTC)

Широківський є. Для нього немає списку курганів, а всі інші типи пам'яток у списку представлено. Бачив там знімки багатьох будинків 19сторічча, та кілька древніх кладовищ - великий запас необроблених пам'яток для майбутніх дослідників :) --WDKeeper (обговорення) 17:55, 2 вересня 2014 (UTC)

Минулого тижня ми знову надіслали запити, деякі райони вже надали списки — Широківський (ще 157 курганів), Юр'ївський, Дніпропетровський і Магдалинівський. Сьогодні-завтра викладу за тією ж адресою.--Анатолій (обг.) 19:11, 2 вересня 2014 (UTC)

По курганам Широківського району не вистачає одного скану, сторінки 23 з об'єктами 121-125 (Scan10023.JPG). --WDKeeper (обговорення) 12:37, 8 вересня 2014 (UTC)

Це у Scan10022.JPG. Завантажив (перший раз чомусь не завантажився).--Анатолій (обг.) 13:12, 8 вересня 2014 (UTC)

@WDKeeper: я вже закінчив Дніпропетровську область, всі райони, які вас цікавили і які надали списки, вже додані. П'ятихатський район повідомив, що пам'ятки району потрібно шукати на сайті Мінкульту, а оскільки там пам'яток району досі не додали, виходить, в них порожній список. Апостолівський район повідомив, що список пам'яток історії знаходиться у відділі культури, туризму, національностей та релігій РДА за адресою м. Апостолове, вул. Леніна, 65, а список пам'яток архітектури знаходиться в управлінні житлово-комунального господарства РДА. Очевидно, ці списки існують лише в паперовому варіанті, а відсканувати їм чи то ліньки, чи то нічим. Криворізький, Широківський, Нікопольський та Софіївський районі, а також міста Нікополь та Жовті Води додані в повному обсязі, можете їздити, фотографувати та завантажувати — NickK (обг.) 16:49, 20 вересня 2014 (UTC)

@NickK: Дякую, наразі ці питання вже дещо застаріли, адже вже всі списки оброблено, я їх писав, коли ще тільки закінчував Криворізький район. Так, одних тільки курганів тепер маємо у списку стільки, що років за п'ять тільки обійти вдасться . Як ще будуть з'являтися списки по Криворіжжю та поряд розташованому регіону - пишіть, допоможу в обробці. А поки - за камеру і вперед на квест --WDKeeper (обговорення) 10:24, 21 вересня 2014 (UTC)

У додаванні пам'яток особливо допомога не потрібна, після перших кількасот районів інші вже йдуть значно швидше... Якщо ж ви хочете додати адреси чи координати, ви можете це робити по всій Дніпропетровській області. Успішного квесту! — NickK (обг.) 18:54, 21 вересня 2014 (UTC)

Нікополь

Створено заготовку списку пам'яток Нікополя. Так як міськрада Нікополя не надала офіційного списку, можливо цей стане за основу для конкурсного списку по Нікополю. Це далеко не повний список, маю надію, що місцеві користувачі з часом розширять його. Інформація зібрана з візуального спостереження. --WDKeeper (обговорення) 15:47, 20 серпня 2014 (UTC)

По Нікополю є список з 59 пам'яток. Минулого року списки надали всі міста обласного значення (окрім Дніпропетровська) і деякі райони, просто їх не всі встигли додати. Див. тут.--Анатолій (обг.) 16:16, 20 серпня 2014 (UTC)

@WDKeeper: список додано, див. Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Дніпропетровська область/Нікополь — NickK (обг.) 16:50, 20 вересня 2014 (UTC)

Запорізька обл

Кам'янка-Дніпровська

Створено заготовку списку пам'яток Кам'янки-Дніпровської, з метою доповнити його, невказаними у офіційних даних пам'ятками. Також скажу, що кількість пам'яток у парку 50-річча Жовтня Кам'янки-Дніпровської така значна на малій площі, що за наданим офіційним списком практично не можна вірно ідентифікувати де яка пам'ятка. Інформація зібрана з візуального спостереження. --WDKeeper (обговорення) 15:47, 20 серпня 2014 (UTC)

@WDKeeper: минулого року нічого кращого не додали. Можливо, цього року є точніша інформація, перевірю — NickK (обг.) 16:54, 20 вересня 2014 (UTC)

ЧЕРНІВЦІ

Додайте, будь ласка, в список Вірменську церкву в Чернівцях (вул. Вірменська, 28) --Folkerman (обговорення) 14:44, 4 вересня 2013 (UTC)

Вона там є. ID 73-101-0015 (друга сторінка).--Анатолій (обг.) 17:20, 4 вересня 2013 (UTC)

Чернівецька область

Прошу додати у с. Рухотин, Хотинського району, Чернівецької області, пам'ятник померлим від голоду 1946-47 рр.— Це написав, але не підписав користувач B.Ridush (обговорення • внесок).

@B.Ridush: на жаль, у списках від Чернівецької ОДА такого пам'ятника нема — скоріш всього, він не охороняється державою, хоча, звісно, може бути й помилка якась. якщо у Вас є фотографія охоронної таблички чи номер та дата документа, яким пам'ятнику присвоїли статус, можете надіслати їх на wlmwikimedia.org.ua, щоб ми внесли уточнені дані --アンタナナ 20:36, 2 вересня 2020 (UTC)

Тернопільська область

Чортківський район

Прошу додати в список костел поч. 20ст. https://uk.wikipedia.org/wiki/Колиндяни

Ймовірно, він не має охоронного статусу, принаймні наразі в нас відсутні джерела, що підтверджували б наявність такого статусу. Якщо ви впевнені, що цей костел є пам'яткою, будь ласка, надайте цьому підтвердження. На жаль, не кожен цікавий об'єкт є пам'яткою — NickK (обг.) 23:47, 17 жовтня 2013 (UTC)

Гусятинський район

Прошу додати в список костел 1777р. у с. Жабинці

Як видно з цього джерела (хоч і неофіційного), ця пам'ятка не має охоронного списку. Знайдені нами списки Тернопільської ОДА зразка десь 2005 року також її не містять. На жаль, не всі цікаві об'єкти України мають статус пам'ятки. Якщо ви з цим не згодні, ви можете звернутися до управління культури Тернопільської ОДА або до Міністерства культури — NickK (обг.) 23:44, 17 жовтня 2013 (UTC)

Підволочиськ і район

Розширений список такий: Підволочиський район

Національного значення

1. Замок (мур.), 1630 р., м. Скалат 2. Церква Iоанна Богослова (дер.), 1700 р., с. Скорики

Місцевого значення

селище Підволочиськ

1. Церква Св. Трійці (мур.), 1901р., вул. Д. Галицького. 2. Житловий будинок (мур.), п. 20ст., вул. Д. Галицького,35. 3. Житловий будинок (мур.), п. 20ст., вул. Д. Галицького,37. 4. Житловий будинок (мур.), п. 20ст., вул. Д. Галицького,82. 5. Готель(мур.), п. 20ст., вул. Залізнична,1. 6. Залізничний вокзал(мур.), п. 20ст., вул. 22Січня, 20. 7. Муніципалітет(мур.), п. 20ст., вул. Богдана Хмельницького,2. 8. Церква Св. Миколая(мур.), 1846р., с. Богданівка. 9. Церква Покрови(мур.), 1901р., с. Гнилиці. 10. Церква Різдва Св. Марії(мур.), 1899р., с. Воробіївка. 11. Церква Св. Миколая. 1756р., с. Галущинці. 12. Костел Св. Іоанна Хрестителя(мур.), 1898р., с. Галущинці. 13. Церква Іоанна Богослова(мур.), 1886р., с. Гнилички. 14. Церква Св. Трійці(мур.), 1784р., с. Голотки. 15. Церква Св. Петра і Павла(мур.), 1911р., с. Дорофіївка. 16. Церква Покрови(мур.), 1912р., с. Жеребки. 17. Церква Іоанна Хрестителя(мур.), 1863р., с. Іванівка. 18. Церква Св. Михаїла (мур.), 1847р., с. Кам’янки. 19. Церква Св. Михаїла (мур.), 1863р., с. Качанівка. 20. Церква Покрови(мур.), 1897р., с. Клебанівка. 21. Церква Пресвятої Діви Марії(мур.), 1911р., с. Климківці. 22. Церква Св. Дмитрія(дер.), 1775р., с. Козярі. 23. Церква Св. Дмитрія(дер.), 1904р., с. Колодіївка. 24. Церква Св. Дмитрія(дер.), 1901р., с. Коршилівка. 25. Церква Пресвятої Богородиці(мур.), 1863р., с. Криве. 26. Церква Св. Луки(мур.), 1946р., с. Магдаліївка. 27. Церква Покрови(дер.), 1862р., с. Медин. 28. Церква Введення в храм Пречистої. 1910р., с. Мислове. 29. Церква Св. Петра і Павла(мур.), 1901р., с. Мовчанівка. 30. Церква Св. Михаїла (мур.), 1790р., с. Нове село. 31. Церква Покрови(дер.), 1884р., с. Оріховець. 32. Церква Св. Михаїла (мур.), 1899р., с. Пальчинці. 33. Церква Св. Михаїла (мур.), 1901р., с. Рожиськ. 34. Церква Покрови(мур.), 1870р., с. Росохуватець. 35. Преображенська церква(мур.), 1872р., м. Скалат вул. Грушевського. 36. Житловий будинок (мур.), к. 19ст., м. Скалат вул. Грушевського,3. 37. Житловий будинок (мур.), к. 19ст., м. Скалат вул. Грушевського,4. 38. Житловий будинок (мур.), к. 19ст., м. Скалат вул. Грушевського,5. 39. Житловий будинок (мур.), к. 19ст., м. Скалат вул. Грушевського,7. 40. Житловий будинок (мур.), к. 19ст., м. Скалат вул. Грушевського,21. 41. Середня школа(мур.), п. 20ст., м. Скалат, вул. Л. Курбаса,19. 42. Житловий будинок (мур.), п. 20ст., м. Скалат, вул. Л. Курбаса,34. 43. Церква Св. Косми і Дем’яна(мур.), 1673р., с. Старий Скалат. 44. Церква св. Миколая(мур.), 1899р., с. Староміщина. 45. Церква Богородиці(мур.), 1907р., с. Супранівка. 46. Церква Вознесіння(мур.), 1790р., с. Сухівці. 47. Костел Св. Станіслава(мур.), 1816р., с. Тарноруда. 48. Церква Преображення Господнього(мур.), 1902р., с. Токи. 49. Замок(мур.), 16ст., с. Токи. 50. Церква Св. Василія Великомученика(мур.), 1886р., с. Турівка. 51. Церква Пресвятої Діви Марії(мур.), 1867р., с. Фащівка. 52. Церква Непорочного Зачаття Діви Марії(мур.), 1805р., с. Хмелиська. 53. Костел Св. Якуба(мур.), 1895р., с. Хмелиська. 54. Церква Св. Юрія(мур.), 1790р., с. Шельпаки. --Folkerman (обговорення) 22:42, 2 вересня 2013 (UTC)

По всій Тернопільській області знайдені офіційні списки пам'яток архітектури зразка десь 2005—6 року і додані до конкурсних списків. Перепрошую за затримку, але, на жаль, ОДА відмовилася нам надавати ці списки — NickK (обг.) 00:00, 29 вересня 2013 (UTC)

Підгайці

Ось такий список повинен бути: м. Підгайці 1. Успенська церква(мур.), 1653р., вул. Бережанська. 2. Спасо-Преображенська церква. 1772р., вул. Галицька. 3. Дзвіниця Спасо-Преображенської церкви(дер.), вул. Галицька. 4. Костел(руїни)(мур.), 1634р., вул. Чапаєва. 5. Синагога(мур.), к. XVІ-XVІІст., вул. Замкова. 6. Церква Св. Бориса і Гліба(дер.), 1711-1772рр., с. Шумляни. 7. Дзвіниця церкви Св. Бориса і Гліба(дер.), 1782р., с. Шумляни.

Місцевого значення

м. Підгайці

1. Житловий будинок. 1935р., вул. Бережанська,1. 2. Житловий будинок. 1927р., вул. Бережанська,2. 3. Адміністративний будинок(мур.), п. 19ст., вул. Бережанська,8. 4. Житловий будинок. п. 20ст., вул. Бережанська,9. 5. Житловий будинок. п. 20ст., вул. Бережанська,11. 6. Народний дім(мур.), 1920-1931р., вул. Бережанська,13. 7. Житловий будинок. п. 20ст., вул. Бережанська,21. 8. Житловий будинок. п. 20ст., вул. Бережанська,29. 9. Шпиталь(мур.), 1854р., вул. Бережанська,36а. 10. Каплиця. к. 18ст., вул. Злуки. 11. Будинок Кона(мур.), 19-20ст., вул. Замкова,2. 12. Житловий будинок. 1850р., вул. Замкова,10. 13. Житловий будинок. 1893р., вул. Замкова,12. 14. Житловий будинок. 1894р., вул. Замкова,14. 15. Житловий будинок. 1886р., вул. Замкова,16. 16. Каплиця. п. 20ст., міське кладовище. 17. Єврейський некрополь. 15-20ст., вул. Л. Українки. 18. Дзвіниця Успенської церкви. п. 20ст., 19. Житловий будинок(мур.), 1896р., вул. Міцкевича,2. 20. Житловий будинок(мур.), 1882р., вул. Міцкевича,3. 21. Житловий будинок. 1878р., вул. Міцкевича,4. 22. Житловий будинок(мур.), 19ст., вул. Міцкевича,5. 23. Житловий будинок. 1872р., вул. Міцкевича,8. 24. Житловий будинок(мур.), 1862р., вул. Міцкевича,9. 25. Житловий будинок. 1894р., вул. Міцкевича,18. 26. Млин(мур.), к. 19ст., вул. Міцкевича,26. 27. Ратуша. 1886р., майдан Незалежності,1. 28. Житловий будинок. 1928р., майдан Незалежності,2. 29. Житловий будинок(мур.), 1932р., майдан Незалежності,3. 30. Житловий будинок(мур.), 1933р., майдан Незалежності,4. 31. Житловий будинок(мур.), 1927р., майдан Незалежності,5. 32. Житловий будинок(мур.), 1933р., майдан Незалежності,6. 33. Житловий будинок(мур.), 1935р., майдан Незалежності,7. 34. Житловий будинок. 1923р., майдан Незалежності,10. 35. Житловий будинок. 1928р., майдан Незалежності,11. 36. Житловий будинок. 1939р., майдан Незалежності,13. 37. Житловий будинок. 1891р., майдан Незалежності,14. 38. Житловий будинок, торгова лавка. к. 19ст., майдан Незалежності,14а. 39. Житловий будинок. 17-19ст., майдан Незалежності,15. 40. Житловий будинок. 19ст., майдан Незалежності,17. 41. Житловий будинок. 18-19ст., майдан Незалежності,18. 42. Житловий будинок. 19ст., майдан Незалежності,23. 43. Житловий будинок. 1893р., майдан Незалежності,25. 44. Житловий будинок. 1897р., майдан Незалежності,29. 45. Житловий будинок. 1891р., майдан Незалежності,30. 46. Житловий будинок(мур.), 19ст., вул. Островського,15. 47. Церква Покрови(дер.), 18-20ст., Старе Місто. 48. Дзвіниця церкви Покрови(дер.), п. 20ст., Старе Місто. 49. Народний дім. 19ст., вул. Франка. 50. Житловий будинок(мур.), с. 19ст., вул. Шевченка,22. 51. Житловий будинок(мур.), к. 19ст., вул. Шевченка,24. 52. Житловий будинок(мур.), п. 20ст., вул. Шевченка,26. 53. Житловий будинок(мур.), к. 19ст., вул. Шевченка,28. 54. Житловий будинок(мур.), п. 20ст., вул. Шевченка,31. 55. Житловий будинок(мур.), к. 19ст., вул. Шевченка,34. 56. Житловий будинок(мур.), п. 20ст., вул. Шевченка,39. --Folkerman (обговорення) 21:32, 2 вересня 2013 (UTC)

По всій Тернопільській області знайдені офіційні списки пам'яток архітектури зразка десь 2005—6 року і додані до конкурсних списків. Перепрошую за затримку, але, на жаль, ОДА відмовилася нам надавати ці списки — NickK (обг.) 00:00, 29 вересня 2013 (UTC)

БУДАНІВ

Чому в списку немає замку 17ст. та костелу 1765р. у селі Буданів Теребовлянського району Тернопільської області?--Folkerman (обговорення) 20:02, 2 вересня 2013 (UTC)

По всій Тернопільській області знайдені офіційні списки пам'яток архітектури зразка десь 2005—6 року і додані до конкурсних списків. Перепрошую за затримку, але, на жаль, ОДА відмовилася нам надавати ці списки — NickK (обг.) 00:00, 29 вересня 2013 (UTC)

БЕРЕЖАНИ

Чому в списку немає Вірменського костелу 1764 року, будівлі банку 1910 року, пошти поч. 20ст. та інших старовинних будинків у центрі міста?--Folkerman (обговорення) 18:22, 2 вересня 2013 (UTC)

Вірменські пам’ятки ось тут - Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Вірменські пам'ятки в Україні. Вірменський костел 1764 року - оце він? - 99-299-0020 Костел Непорочного Зачатя Богородиці 1750-1764 рр. Бережани. Він там знизу. З повагою, --Nickispeaki (обговорення) 21:25, 2 вересня 2013 (UTC)

Списки НЕПОВНІ. Тільки за місяць, що минув, було додано близько 2000 пам’яток. На підході ще списки. Я чув цифру пам’яток від 100 000 до 200 000. У нас зараз близько 44 000. Так що доповнювати будемо! ;-) Пишіть, як написано вище - назва пам'ятки+розташування (адреса)+номер в державному реєстрі або рішення про включення до реєстру. Це ЗНАЧНО спростить і прискорить процес додавання пам’ятки до списку.--Nickispeaki (обговорення) 21:29, 2 вересня 2013 (UTC)

Щодо решти.. Гляньте тут - БЕРЕЖАНИ. З повагою, --Nickispeaki (обговорення) 21:40, 2 вересня 2013 (UTC)

По всій Тернопільській області знайдені офіційні списки пам'яток архітектури зразка десь 2005—6 року і додані до конкурсних списків. Перепрошую за затримку, але, на жаль, ОДА відмовилася нам надавати ці списки — NickK (обг.) 00:00, 29 вересня 2013 (UTC)

Баворів

Чому в списку немає костелу 19-20ст. у с. Баворів Тернопільского району?--Folkerman (обговорення) 17:21, 2 вересня 2013 (UTC)

Відповів вище.--Nickispeaki (обговорення) 21:41, 2 вересня 2013 (UTC)

По всій Тернопільській області знайдені офіційні списки пам'яток архітектури зразка десь 2005—6 року і додані до конкурсних списків. Перепрошую за затримку, але, на жаль, ОДА відмовилася нам надавати ці списки — NickK (обг.) 00:00, 29 вересня 2013 (UTC)

Так, з Тернопільщиною у нас погано. Тернопільська ОДА нас послала … на сайт Мінкульту. Якщо хочете допомогти додати пам'ятки, знайдіть електронні адреси районних держадміністрацій (не райрад, а саме адміністрацій) і надішліть на wlm-uagooglegroups.com, ми за цими адресами надішлемо запити на інформацію, і можна буде зробити списки.--Анатолій (обг.) 21:47, 2 вересня 2013 (UTC)

історична-археологічна пам'ятка Городище

  давня стоянка слов'янських поселень.Знаходиться на території села Бабин,Кельменецького району Чернівецької області.

У Кельменецькому районі в реєстрі є лише стоянка на території села Ленківці. Чи могли б ви навести якесь підтвердження про її включення до реєстру (завантажити фото таблички, посилання на рішення про визнання пам'яткою тощо? — NickK (обг.) 20:00, 22 вересня 2012 (UTC)

ропляний колодязь с Олександривка Хустського р-ну.з якого столиттями видобували и видобувают ропу.

Попри цікавість об'єкту він, на жаль, не має офіційного статусу пам'ятки. Тому аналогічне прохання: чи могли б ви навести якесь підтвердження про його включення до реєстру (завантажити фото таблички, посилання на рішення про визнання пам'яткою тощо? — NickK (обг.) 20:00, 22 вересня 2012 (UTC)

Прилуки

1. Іванівська церква, вул. Іванівська, 9, координати 50.595631,32.377982
2. Пантелеймонівська церква, вул. Київська, 359, координати 50.591874,32.406651
3. Будівля чоловічої гімназії (нині Прилуцька гімназія № 1 ім. Георгія Вороного), вул. Київська, 190, координати 50.593583,32.392318
--Juliadus (обговорення) 11:15, 17 вересня 2013 (UTC)

Іванівська церква є в списках Чернігівської ОДА, додав її до прилуцького міського списку як 74-107-0005. Двох інших пам'яток немає в списках, чи відомо вам про те, що вони знаходяться під охороною? Наприклад, чи встановлена на них табличка, чи відомий вам їх охоронний номер? Дякую — NickK (обг.) 00:18, 20 вересня 2013 (UTC)

«Вікімедіа Україна» надсилала запит до Прилуцької міської ради з проханням надати список пам'яток, але вони прислали відписку на півтори сторінки А4, де обґрунтували з посиланням на Конституцію і різні законодавчі акти, чому не можуть надати такий список…--Анатолій (обг.) 11:01, 20 вересня 2013 (UTC)

Харківська область

Чи э можливість додати до списку меморіальні комплекси з технікою 1941-1945 до списку? Є багато фотографій танків на постапентах та літаків.

Харківська область буде додана орієнтовно наступного тижня.--Анатолій (обг.) 11:17, 18 вересня 2014 (UTC)

Ще питання. Чи будуть там постаменты танків з такіх міст:
1. Солоніцівка. Два танки: Т70 та Т34-85 на висоті Маршала Конєва.
2. Золочів. ісу-152 у центрі міста.
3. Довжик, Золочівського району Т34-85
4. Богодухів. Т34-85
5. Ізюм. Меморіальний комплекс з танками та гора Кременець.
6. Первомайський. Багато пам'ятників дуже. Т34-85 на вокзалі Ліхачове, там же пам'ятник воїнам. Та на в'їзді в місто пам'ятник воїнам котрі загибли в інших странах.

Також якщо потрібно напишу сюди координати.
Дякую за відповіді.

Пошукайте тут. Якщо там є, то вони будуть додані і в наші списки.--Анатолій (обг.) 16:56, 18 вересня 2014 (UTC)

З сьогоднішнього дня почнуть додаватися пам'ятки Харківщини, будь ласка, слідкуйте за оновленнями — NickK (обг.) 23:53, 20 вересня 2014 (UTC)

@The chupa55: Пам'ятки Харківщини додані до списків, можете перевіряти наявність у списках і завантажувати фото. Якщо зараз об'єкту в списках немає, то станом на 2014 рік він не має статусу пам'ятки — NickK (обг.) 21:56, 5 жовтня 2014 (UTC)

Одеська область

Одеса

Пам'ятник Леоніду Утьосову

По вул. Дерибасівській в міському саду встановлений бронзовий памятник одеситу, артисту Леоніду Утьосову. Він має бути серед переліка памяток Одеси. — Це написав, але не підписав користувач Илона Розенбаум (обговорення • внесок).

Пам'ятник Леоніду Утьосову не має статусу пам'ятки, він не внесений до списків згідно з даними, наданими Одеською ОДА. Це цілком природньо, оскільки нещодавно встановлені пам'ятники (як цей) рідко мають охоронний статус раніше ніж за десяток років після встановлення — NickK (обг.) 23:58, 20 вересня 2014 (UTC)

Будинок з атлантами

По вул. Гоголя, 7.
Координати: 46°29'22.92N, 30°44'8.56E
Будинок з атлантами" в Одесі вважається одним з найкрасивіших житлових будинків не лише в місті, але і в усій країні. Особливої популярності набув "Будинок з атлантами" завдяки статуям роботи скульптора Т. Фишеля, що прикрашають його. Фігури могутніх атлантов, що зігнулися під тяжкістю зоряного глобуса, стали візитною карткою Одеси. На будинку навпроти також можна побачити атлантов, що підтримують балкон — Це написав, але не підписав користувач Илона Розенбаум (обговорення • внесок).

За адресою Гоголя, 7 у списку Будинок прибутковий Фальц-Фейна, ID 51-101-0196. Швидше всього це він.--Анатолій (обг.) 17:13, 18 вересня 2014 (UTC)

Підпис автора на знімках.

Чи можна завантажувати фотографії з підписом автора у куточку? — Це написав, але не підписав користувач The chupa55 (обговорення • внесок).

За регламентом це не заборонено, проте

1) за умовами конкурсу фотографії мають вільну ліцензію, тобто будь-хто, хто вміє користуватися фотошопом, зможе відредагувати ваше фото, прибравши підпис;

2) не всім членам журі подобаються водяні знаки на фото, тому, якщо ви плануєте перемогти, то краще, щоб їх там не було.--Анатолій (обг.) 16:54, 18 вересня 2014 (UTC)

Закарпатська область

Берегівський район

1. Великі Береги

Палац родини Берегі, орієнтовно 1905 р. побудови --Stuchka (обговорення) 16:29, 4 жовтня 2014 (UTC)

@Stuchka: На жаль, нам не надійшли списки пам'яток архітектури місцевого значення з Закарпатської області, тому ми не можемо точно сказати, чи має ця будівля статус пам'ятки. Якщо у вас є якесь підтвердження тому, що ця будівля є пам'яткою (фото таблички, номер постанови тощо), ми можемо включити її до списків — NickK (обг.) 21:49, 5 жовтня 2014 (UTC)

Кіровоградська область

Переплутали інформацію пам'яток архітектури Кіровоградського і Компаніївського районів. І ще скажіть яким чином можна додавати координати до пам'яток? — Це написав, але не підписав користувач Arcitec wiki (обговорення • внесок).

Додавання координат описано тут: Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Обробка списків#Додавання координат --Ата ^(обг.) 07:10, 1 квітня 2016 (UTC)

Виправлено.--Анатолій (обг.) 10:28, 3 квітня 2016 (UTC)

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

уніфікація зазначення типів пам'яток у списках

зараз типи пам'яток у списках представлені різними способами. пропонується вибрати один і під нього уніфікувати всі наявні списки. враховуватися будуть голоси щодо варіянтів членів оргкомітету: Ahonc, antanana, Ilya, Leonst та NickK. голосування триває одну добу. для прийняття рішення достатньо простої більшості. можливі варіянти зазначені нижче:

А-нац (без крапок, бо позначка)

•  За виглядає, що менше символів. це «умовна позначка», тобто можна обійтися без скорочення --アンタナナ 08:17, 6 вересня 2016 (UTC)
•  Проти, «нац.» та «місц.» не позначки, а поширені скорочення. Згідно з § 40 Правопису ці скорочення мають бути з крапками — NickK (обг.) 13:43, 6 вересня 2016 (UTC)
•  За Це позначки, а не скорочення, тому крапок можна не ставити, + менше символів.--Анатолій (обг.) 18:47, 6 вересня 2016 (UTC)
•  За найпростіший варіант нмд.--Leonst (обговорення) 19:22, 6 вересня 2016 (UTC)

А.-нац. (з крапками, бо скорочення)

•  Проти --Ілля (обговорення) 13:27, 6 вересня 2016 (UTC)
•  Проти. Якщо А ще є скороченням, то Х від археології точно не може вважатися скороченням — NickK (обг.) 13:43, 6 вересня 2016 (UTC)
•  Проти переконали :) --アンタナナ 13:44, 6 вересня 2016 (UTC)

А-нац. та А-місц. з крапочками, а А-щв без крапочки, бо щв є скороченням від двох слів (щойно виявлені)

•  За --Ілля (обговорення) 13:36, 6 вересня 2016 (UTC)
•  За, менш пріоритетний за варіант з крапкою «А-щв.» через відсутність уніфікації та потенційну плутанину при заливці, але теж прийнятний — NickK (обг.) 13:43, 6 вересня 2016 (UTC)
•  Проти --Анатолій (обг.) 18:47, 6 вересня 2016 (UTC)

А-нац. (одна крапка: А = позначка, нац = скорочення)

•  За, «нац.» та «місц.» є очевидними скороченнями від «національний» та «місцевий». Це не позначки, а загальновживані скорочення (Google Books для місц., наприклад). Згідно з § 40 Правопису ці скорочення мають бути з крапками — NickK (обг.) 13:34, 6 вересня 2016 (UTC)

окремі колонки для категорії (нац, місц, щв) і типу: А, Х, І, М, СП, МБ, НТ, Л

виглядає дуже складним для випадків, коли декілька типів в однієї пам'ятки

•  Проти, через декілька типів і потребу все переробляти --Ілля (обговорення) 13:28, 6 вересня 2016 (UTC)
•  Проти, є пам'ятки типу «М-нац., А-місц., І-щв.», там будь-яке оформлення в дві колонки заплутає користувачів — NickK (обг.) 13:43, 6 вересня 2016 (UTC)
•  Проти переконали :) --アンタナナ 13:44, 6 вересня 2016 (UTC)

інші варіянти

розпишіть, будь ласка!

Підсумок

Оскільки ініціаторка голосування самоусунулася від підбиття підсумків тут, то підведу підсумок я.

Отже, при оголошенні голосування було сказано, що воно триває одну добу і достатньо просто більшості для прийняття рішення. Проте це голосування не є звичайним вікіпедійним голосуванням, коли кожен користувач може проголосувати один раз, адже тут користувачі могли віддати голоси за кілька варіантів, отже не зрозуміло, як рахувати голоси, а при оголошенні голосування не було сказано, як це зробити (і відповідно учасники голосування не знали, як рахуватимуться голоси). Тож я вирішив підрахувати переможців трьома способами, а потім той варіант, який набере найбільшу кількість «перемог», вважати переможцем у голосуванні.

Перший спосіб підрахунку: рахуємо лише голоси «за», перемагає той варіант, який має найбільшу кількість голосів «за»:

1-й варіант — 3 голоси;

2-й варіант — 0 голосів;

3-й варіант — 2 голоси;

4-й варіант — 1 голос;

5-й варіант — 0 голосів.

Найбільше голосів (3) має 1-й варіант.

Другий спосіб підрахунку: рахуємо різницю голосів «за» та «проти», перемагає той варіант, який має найбільшу різницю:

1-й варіант — 3-1=2;

2-й варіант — 0-3=-3;

3-й варіант — 2-1=1;

4-й варіант — 1-0=1;

5-й варіант — 0-3=-3.

Найбільшу різницю (2) має 1-й варіант.

Третій спосіб підрахунку: рахуємо співвідношення голосів «за» та «проти» (у відсотках), перемагає той варіант, який має найбільше співвідношення:

1-й варіант — 75% «за»;

2-й варіант — 0% «за»;

3-й варіант — 66,67% «за»;

4-й варіант — 100% «за»;

5-й варіант — 0% «за».

Найбільше співвідношення (100%) має 4-й варіант.

Отже, 1-й варіант переміг за двома способами підрахунку, 4-й — за одним, тож загальним переможцем є 1-й варіант:

А-нац (без крапок, бо позначка)

--Анатолій (обг.) 21:15, 8 вересня 2016 (UTC)

підтвердження підсумку

у преамбулі було сказано, що достатньо простої більшості членів оргкому. тож дійсно вибрали 1-й варіянт:

А-нац (без крапок, бо позначка)

--アンタナナ 08:13, 9 вересня 2016 (UTC)

уніфікація зазначення населеного пункту

зараз населені пункти у списках представлені різними способами. пропонується вибрати один і під нього уніфікувати всі наявні списки. враховуватися будуть голоси щодо варіянтів членів оргкомітету: Ahonc, antanana, Ilya, Leonst та NickK. голосування триває одну добу. для прийняття рішення достатньо простої більшості. можливі варіянти зазначені нижче --アンタナナ 14:40, 6 вересня 2016 (UTC)

село Петрівка (зазначати тип: село, смт тощо)

•  За Для смт, сіл, селищ зазначати тип. У списках він часто вказується, не бачу причин відмовлятись. А щодо сортування, то у кожного списку є певне початкове сортування, на яке не впливає те, як оформлені НП.--Анатолій (обг.) 18:49, 6 вересня 2016 (UTC)

[[Петрівка (Жмеринський район)|]]

•  За. У контексті списків пам'яток статус населеного пункту не є важливим. Якщо людина відвідала, скажімо, Олесько, Підгірці та Золочів, вона майже напевне не цікавилася тим, який з цих населених пунктів місто, а який смт. Натомість очевидний виграш у сортуванні — NickK (обг.) 14:54, 6 вересня 2016 (UTC)
•  За. Аргументи вище.--Leonst (обговорення) 19:23, 6 вересня 2016 (UTC)
•  Проти не вирішує проблеми, коли в районі кілька НП з однією назвою.--Анатолій (обг.) 19:51, 6 вересня 2016 (UTC)

  Жоден з цих варіантів не вирішує проблеми, коли в районі кілька НП з однією назвою — NickK (обг.) 22:46, 6 вересня 2016 (UTC)

  Чому ж? У випадку вище ця проблема вирішується, бо явно вказано тип. Не вирішується тільки для однойменних НП одного типу в одному районі, але тоді можна уточнити сільраду.--Анатолій (обг.) 22:48, 6 вересня 2016 (UTC)

{{sort|Миролюбівка (селище)|с-ще Миролюбівка (Комсомольське)}}

потрібно буде ботом, бо на коммонз може не дуже нормально сприйнятися

•  Проти. Поле з назвою населеного пункту переноситься на Вікісховище, тож навантажувати його шаблонами не варто — NickK (обг.) 14:54, 6 вересня 2016 (UTC)
•  Проти per NickK --アンタナナ 19:22, 6 вересня 2016 (UTC)

окремий параметр нп-сорт

| нп-сорт = Миролюбівка (селище) | нас_пункт = с-ще Миролюбівка (Комсомольське)

•  Проти. Теоретично можливо, але вимагатиме розвікіфікувати та перевікіфікувати абсолютно всі списки. До того ж +1 поле при заливці списків: якщо при автоматичній заливці його ще можна додати, при додаванні пам'яток вручну це буде занадто складно — NickK (обг.) 14:54, 6 вересня 2016 (UTC)
•  За найоптимальніший варіант.--Анатолій (обг.) 18:53, 6 вересня 2016 (UTC)

інші варіянти

розпишіть, будь ласка!

Підсумок

Преамбула аналогічна підсумку вище.

Перший спосіб підрахунку: рахуємо лише голоси «за», перемагає той варіант, який має найбільшу кількість голосів «за»:

1-й варіант — 1 голос;

2-й варіант — 2 голоси;

3-й варіант — 0 голосів;

4-й варіант — 1 голос.

Найбільше голосів (2) має 2-й варіант'.

Другий спосіб підрахунку: рахуємо різницю голосів «за» та «проти», перемагає той варіант, який має найбільшу різницю:

1-й варіант — 1-0=1;

2-й варіант — 2-1=1;

3-й варіант — 0-2=-2;

4-й варіант — 1-1=0.

Найбільшу різницю (1) мають 1-й варіант і 2-й варіант (тут перше місце поділили два варіанти).

Третій спосіб підрахунку: рахуємо співвідношення голосів «за» та «проти» (у відсотках), перемагає той варіант, який має найбільше співвідношення:

1-й варіант — 100% «за»;

2-й варіант — 66,67% «за»;

3-й варіант — 0% «за»;

4-й варіант — 50% «за».

Найбільше співвідношення (100%) має 1-й варіант.

Отже, 1-й варіант переміг за двома способами підрахунку, 2-й — так само за двома. Тож переможця встановити не вдалося, значить оголошується другий тур, в якому братимуть участь 2 варіанти:

село Петрівка (зазначати тип: село, смт тощо)

[[Петрівка (Жмеринський район)|]]

--Анатолій (обг.) 21:30, 8 вересня 2016 (UTC)

Другий тур

У другому турі кожен користувач може обрати лише один з двох варіантів. Голосування триває, доки не висловляться всі члени оргкому, але не довше двох діб.

село Петрівка (зазначати тип: село, смт тощо)

Зазначається тип населеного пункту (смт, село, с-ще, для міст можна не зазначати) і його назва (яку бажано вікіфікувати). У разі наявності кількох однойменних населених пунктів у районі, в дужках вказується рада або громада, якій підпорядкований НП.

1.  За У більшості оригінальних списків вказується тип населеного пункту, також у багатьох районах є однойменні населені пункти, тому без додаткових уточнень у другому варіанті обійтися буде важче. Окрім того, внаслідок декомунізації у другому варіанті може виникати подвійне уточнення: Миролюбівка (селище) (Комсомольське), що виглядає кострубато. Щодо сортування, то все ж імхо краще, коли міста будуть на початку, ніж десь у середині списку, адже в багатьох районах саме в містах і смт зосереджена основна частина пам'яток (не рахуючи археології, але її мало фотографують). Окрім того, в будь-якого списку є початкове сортування (тобто список із самого початку вже відсортований за алфавітом НП і вулиць), яке не впливає на те, як оформлені уточнення, і відповідно не потребує іще сортування за населеним пунктом.--Анатолій (обг.) 22:59, 8 вересня 2016 (UTC)

   Якщо взяти Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Луганська область/Кремінський район (найсвіжіший згенерований тобою список), то там список із самого початку не відсортований ні за алфавітом НП, ні за алфавітом вулиць. Крім того, внаслідок декомунізації можливий будь-який набір уточнень, наприклад, [[Степне (Кіндратівська сільська рада)|Степне (Кіндратівська сільська рада) (Ленінське)]] → Степне (Кіндратівська сільська рада) (Ленінське) (реальний випадок). Так, це складно, але цього не уникнути. Початкове ж сортування списків можна обговорити окремо, і воно загалом не залежить від того, є уточнення чи ні — NickK (обг.) 23:57, 8 вересня 2016 (UTC)

   Ну той список ще не повністю готовий.--Анатолій (обг.) 19:26, 9 вересня 2016 (UTC)

2.  Проти сортування окремо село і смт заплутує, ці уточнення в більшості випадків непотрібні, тільки займають місце та погляд засмічують --Ілля (обговорення) 08:35, 9 вересня 2016 (UTC)

   Сортування від позначень не залежить.--Анатолій (обг.) 19:26, 9 вересня 2016 (UTC)

[[Петрівка (Жмеринський район)|]]

Зазначається лише назва населеного пункту без зазначення типу. За наявності однойменних населених пунктів в одному районі, в дужках зазначається тип населеного пункту. У разі наявності кількох однойменних населених пунктів у районі, в дужках вказується рада або громада, якій підпорядкований НП.

1.  За. У контексті списків пам'яток статус населеного пункту не є важливим. Якщо людина відвідала, скажімо, Олесько, Підгірці та Золочів, вона майже напевне не цікавилася тим, який з цих населених пунктів місто, а який смт. Натомість очевидний виграш у сортуванні — NickK (обг.) 22:00, 8 вересня 2016 (UTC)
2.  За per NickK --アンタナナ 08:32, 9 вересня 2016 (UTC)
3.  За per me--Ілля (обговорення) 19:33, 10 вересня 2016 (UTC)
4.  За per NickK --Leonst (обговорення) 19:40, 10 вересня 2016 (UTC)

Підсумок

У другому турі висловилися всі члени організаційного комітету. За результатами голосування, вирішили, що у конкурсних списках назва населеного пункту вказується таким чином:

Зазначається лише назва населеного пункту без зазначення типу. За наявності однойменних населених пунктів в одному районі, в дужках зазначається тип населеного пункту. У разі наявності кількох однойменних населених пунктів у районі, в дужках вказується рада або громада, якій підпорядкований НП: [[Петрівка (Жмеринський район)|]]

--アンタナナ 07:08, 13 вересня 2016 (UTC)

уніфікація представлення топонімів у межах міст

обговорення проводилося у скайпочаті оргкомітету, присутні: Ahonc, NickK, antanana, Ілля; не брав участі в обговоренні: Leonst

• для топонімів у межах міст (районів міст, вулиць, площ тощо) користуватися документами відповідних місцевих рад, місцевих органів державної виконавчої влади тощо --アンタナナ 22:24, 25 вересня 2016 (UTC)

Звід пам’яток історії та культури України

Цього року вийшли ще дві області [8] Сумська і Закарпатська. Цікаво співставити із наявними у нас списками. --yakudza 17:45, 9 липня 2017 (UTC)

Дякую за повідомлення. По Сумській мало б бути небагато відмінностей, бо вони нам в якомусь році надсилали матеріали до Зводу пам'яток. А от на Закарпатті може бути суттєве доповнення, бо там з ОДА надійшло небагато інформації — NickK (обг.) 17:47, 9 липня 2017 (UTC)

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

Щодо оформлення населених пунктів

Минулого року обговорювали, як вказувати населені пункти. Тоді не було враховано один момент, при обговоренні у скайпі вирішили повернутися цього року.

Власне основним аргументом проти зазначення типу населеного пункту було те, що це ускладнює сортування. Проте не було враховано той факт, що якщо список закінчений, то там населені пункти вже відсортовані в потрібному порядку, тому там сортувати за населеними пунктами вже не потрібно. Також, щоб вирішити проблему сортування, додав параметр до шаблону {{ВЛП-рядок}} параметр сорт-нп, який дозволяє задати ключ сортування. Тобто ми можемо вказати | нас_пункт = село Михайлівка | сорт-нп = Михайлівка і сортуватися буде на літеру М, а не на С.

У зв'язку з вищевикладеним, прошу оргком висловитися щодо того, щоб для населених пунктів зазначати тип населеного пункту: село Михайлівка, смт Іванівка (для міст можна не зазначати), а не просто Михайлівка, Іванівка, як зараз. Голосуємо за/проти, переможець визначається за перевагою голосів за.

@NickK, Ilya, Oleh Kushch, Kharkivian, Taras r та Antanana: --Анатолій (обг.) 23:01, 27 серпня 2017 (UTC)

UPD. Власне іще одна користь від позначення типів населених пунктів у тому, що таким чином можна буде легко виділити окремо пам'ятки міст і пам'ятки смт, сіл і селищ (наприклад для таких цілей, як запропонував Сергій Криниця у своєму дописі).--Анатолій (обг.) 10:59, 18 жовтня 2017 (UTC)

Краще б списки мали вікіфіковані населені пункти, тоді не мало б бути складно будувати запит, який дивитися, якого типу це НП. Чи складно? --Ата ^(обг.) 16:09, 19 жовтня 2017 (UTC)

@Ата: Особисто я в списках їх вікіфікую. З огляду на те, що в 95% випадків назва вписується в один із двох форматів (Назва і Назва (район)), це загалом можна доволі просто автоматизувати. Найбільше проблем з тими населеними пунктами, які насправді не населені пункти (зниклі села, перейменовані ще в якомусь бородатому 1991 році, приєднані до інших, район міста поданий як окреме селище тощо) — NickK (обг.) 17:00, 19 жовтня 2017 (UTC)

Якщо питання у складності, то дописати типи простіше.--Анатолій (обг.) 21:00, 19 жовтня 2017 (UTC)

Вікіфікація доволі просто автоматизується, я це вже робив. Типи ж треба перевіряти, а в списках треба перевіряти навіть наявні (навіть Мінкульт плутає) — NickK (обг.) 21:30, 19 жовтня 2017 (UTC)

За

1. У переважній більшості оригінальних списків зазначається тип. також це вирішує проблему двох однойменних населених пунктів різних типів в одному районі.--Анатолій (обг.) 23:01, 27 серпня 2017 (UTC)
2. якщо це не не буде потребувати зайвого часу на роботу зі списками. як пояснив Агонк, буде сортувати за типом і алфавітом. окремо міста за алфавітом, окремо села за алфавітом. тоді я за. (по об'єму зі слів Агонка: «500 об'єктів ... бл. 5 кб») --Atoly^(обг) 18:42, 17 квітня 2019 (UTC)
3. per Atoly --アンタナナ 18:48, 17 квітня 2019 (UTC)

Проти

1. Три причини:
   1. По-перше, не потрібно винаходити велосипед. Сортування зараз чудово працює, умисно його псувати, щоб на близько 80 тисяч пам'яток додати додаткове поле не має сенсу. Випадки двох однойменних населених пунктів різних статусів в одному районі настільки рідкісні, що до цього саме й варто привернути увагу уточненням (наприклад, «Дунаївці (місто)» й «Дунаївці (смт)»), щоб читач не шукав пам'ятку там, де її немає. В пропозиції ж Агонка буде «Дунаївці» і «смт Дунаївці», саме зручно, щоб заплутати читача.
   2. По-друге, інформація про статус у нас є у статтях, а в списках вона зайва. Дуже малоймовірно, що людина, яка відвідала Олеський і Підгорецький замки, зможе згадати їх статус і знає, що Олесько смт, а Підгірці село. Якщо комусь це важливо — можна пройти за лінком. У списках також часто зазначають сільради, але ж це не підстава їх переносити — теж можна пройти за лінком, вони є в статті. Знову ж, не варто на кількадесят тисяч пам'яток додавати цю інформацію, яка більшості не потрібна — робимо списки простішими для сприйняття.
   3. По-третє, не треба випробувати правила на міцність. Торік уже вирішили не ставити, варто було мені в Царичанському районі їх прибрати — як уже за півгодини Агонк пропонує їх відновити

   NickK (обг.) 23:12, 27 серпня 2017 (UTC)

   Торік після голосування з'ясувалося, що твої аргументи ввели людей в оману, не було зазначено, що у списках вже є початкове сортування саме за населеними пунктами, в скайпі тоді вирішили, що наступного року можна буде знову переголосувати це правило, що я і зробив, відкриши це голосування.--Анатолій (обг.) 18:13, 28 серпня 2017 (UTC)

   @Ahonc: По-перше, треба уточнити, що початкове сортування за абеткою населених пунктів є не в усіх списках, а лише в частині, досі в багатьох списках його немає, а в деяких, мабуть, і не буде. І навіть якщо відсортовано за абеткою, в людей може виникнути бажання пересортувати за різними критеріями (наприклад, відсортувати спочатку за типами, а потім за населеними пунктами), тож сортування за населеними пунктами все одно потрібне. По-друге, ми говорили про переголосування цього року правила про зазначення колишніх назв декомунізованих населених пунктів, а не оформлення населених пунктів (абсурдно перероблювати всі списки щороку) — NickK (обг.) 13:55, 29 серпня 2017 (UTC)

   Я ж іще минулого року писав, і зараз повторю. тут мова йде про завершені списки, де сортування вже є.--Анатолій (обг.) 18:10, 29 серпня 2017 (UTC)

2. згоден з NickK --Ілля (обговорення) 18:15, 28 серпня 2017 (UTC)

частково згоден з NickK. якщо в одному списку два населених пункти з одною назвою, можна тип уточнити в дужках після назви: Іванівка (село) та Іванівка (смт). головний мій аргумент — будь-які додаткові символи додають додаткові байти (кілобайти). --Atoly^(обг) 18:12, 17 квітня 2019 (UTC)--Atoly^(обг) 18:42, 17 квітня 2019 (UTC)

Підсумок

Отже, після півторарічного голосування таки всі члени оргкомітету проголосували. Результат: 3 голоси «за», 2 голоси «проти». Рішення оргкомітету приймаються простою більшістю. В оргкомітеті 5 членів, 3 складає більше половини від 5, отже тут більшість висловилась «за».

Рішення прийнято: для населених пунктів у списках зазначається тип населеного пункту.--Анатолій (обг.) 21:07, 17 квітня 2019 (UTC)

@Ahonc: Я дуже здивований, побачивши таке рішення, прийняте, поки я був у відпустці (тобто ніяк не міг відреагувати), без конкретики — на противагу попередньому #уніфікація зазначення населеного пункту, в якому конкретика була, і ще й з жахливим часовим розкидом: обговорення відкрито в 2017, а закрито протягом трьох годин.

Але нехай це зроблено. Тепер питання: а як це реалізується і для чого?

1. Який формат: «м.», «с.», «смт», «с-ще» чи «місто», «село», «селище міського типу» і «селище»? В оригінальних списках домінує перший варіант, і в будь-якому разі сортування за статусом виходить дивне.
2. Чи ми зазначаємо цей статус у тому самому полі чи створюємо окреме поле статусу у {{ВЛП-рядок}}? Якщо ми хочемо хоч якось використати цей статус (наприклад, в системі оцінювання), він має бути в окремому полі.

   а) Якщо в тому самому, яка вікіфікація? «м. Київ» чи «м. Київ»?

3. Яке робимо сортування за стовпцем «Населений пункт» — за назвою чи за статусом?

   а) Якщо за статусом, то алфавітно не виходить логічний порядок 1) місто 2) селище міського типу 3) село 4) селище. Якщо брати скорочення, то буде 1) «м.», 4) «с-ще», 3) «с.», 2) «смт». Якщо брати повні, то буде 1) «місто», 4) «селище» з А по Мін 2) «селище міського типу» 4) «селище» з Міу по Я 3) «село». Жоден із цих варіантів, очевидно, не є бажаним, то як ми його реалізуємо?

   б) Якщо за назвою, і якщо статус у тому самому полі, чи створюємо ми окреме поле для сортування? Чи може хтось (мабуть, ти, Агонку), додати його ботом до всіх списків, бо на 80 тисяч пам'яток переводити «|нас_пункт=[[Київ]]» у «|нас_пункт=[[Київ|м. Київ]]»|сорт-нп=Київ можна лише ботом.

Якщо ми переходимо на новий стандарт, пропоную домовитися, на який саме. Мені точно потрібно буде переписувати мою заливку, бо в мене статус втрачався при перенесенні зі списку, за винятком неоднозначностей, тепер мені потрібно прописати його обробку. Я не хочу перероблювати все двічі, тож давайте домовимося про єдину для всіх списків обробку — NickK (обг.) 00:06, 5 травня 2019 (UTC)

Щодо сортування, то я використовую принцип подібний до того, що в довіднику «Україна. Адміністративно-територіальний устрій» (сайту ВРУ)) за тією відмінністю, що райцентр не ставлю першим у своєму типі (тобто порядок: міста, смт, сільські НП незалежно від статусу, а потім другий критерій — за алфавітом). І власне я вже казав основне, про що ти чомусь постійно забуваєш: у списках вже є початкове сортування саме за населеними пунктами, тому додатково сортувати за ними не треба.--Анатолій (обг.) 18:10, 5 травня 2019 (UTC)

@Ahonc: Дякую за відповідь, але це не вирішує жодного з моїх запитань.

• Якщо можливе сортування за стовпцем, за цим стовпцем буде сортування. Воно може не мати сенсу й ставити беззмістовну «місто Торецьк» — «селище Кримське» — «селище міського типу Щербинівка» — «селище Озарянівка» — «село Леонідівка», але воно існуватиме. Якщо така беззмістовна послідовність краща за алфавітну, мені дуже цікаві аргументи за це. Люди можуть гратися з сортуванням: наприклад, відсортувати спочатку за наявністю фото, а потім за назвою населеного пункту, щоб у населених пунктах першими йшли пам'ятки без фото — це адекватне використання сортування, і воно вимагає, щоб сортування за НП дало якийсь осмислений порядок.
• Якщо ми пропонуємо читачам користуватися початковим сортуванням, потрібно це початкове сортування обговорити. Мені здається, що читачі довідника «Україна. Адміністративно-територіальний устрій» та фотографи пам'яток — це дві різні аудиторії, і фотографи пам'яток більше знайомі з путівниками й довідниками, де в описі району першим іде райцентр, а далі за алфавітом незалежно від статусу. Прикладами може бути довідник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» або будь-який том Зводу пам'яток (наприклад, Закарпатська область). Це фахові видання за нашим профілем, і це мені видається найкращим стандартом. Ось у те, що таке початкове сортування задовольнить читачів, я цілком вірю. У сортування за адміністративним статусом — ні.
• Питання оформлення в списку з технічної точки зору потрібно вирішити. Мені банально потрібно знати, в яке мені поле цей статус ставити і в якому форматі.

NickK (обг.) 00:40, 7 травня 2019 (UTC)

P.S. До речі, довідник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» навів на гарний, як на мене, варіант зазначення статусу: «Броди, місто», «Підгірці, село», «Підкамінь, смт» — і зберігаємо (і можемо автоматично обробити) статус, і автоматично сортуємо за алфавітом — NickK (обг.) 00:44, 7 травня 2019 (UTC)

Я вже писав тут і ще раз пишу факт, який ти чомусь постійно ігноруєш: У списку пам'ятки вже будуть відсортовані за населеними пунктами, тому людині не потрібно їх ще раз сортувати. І не треба відразу доводити прийняте правило до абсурду з прикладами «селище міського типу» і «селище». Я ніде не пропонував писати повністю «селище міського типу». Можна написати «смт» і «с-ще» і це легко вирішить твою проблему. Щодо P.S. — і в тебе в Ямпільському районі райцентр буде в кінці списку…--Анатолій (обг.) 23:11, 7 травня 2019 (UTC)

@Ahonc: Ти читав приклад вище? Люди можуть гратися з сортуванням: наприклад, відсортувати спочатку за наявністю фото, а потім за назвою населеного пункту, щоб у населених пунктах першими йшли пам'ятки без фото — це адекватне використання сортування, і воно вимагає, щоб сортування за НП дало якийсь осмислений порядок.

Стосовно доведення до абсурду... Я правильно розумію, що ми вибираємо варіант зі скороченнями «м.», «с.», «смт», «с-ще»? Хоч якась конкретика... — NickK (обг.) 16:35, 8 травня 2019 (UTC)

Унікальний вузькоколійний дерев"яний міст на перегоні Біле-Млинок. Рівненська обл., Володимирецький район

Інженерна пам"ятка на Рівненщині - міст 1906 року

Дерев"яний міст через Стир

Донецька обл.

У Маріуполі є декілька пам'яток,що не війшли до списку конкурсу.Один з них-адміралу Луніну на площі Луніна. Цымбал Илья Андреевич (обговорення) 11:30, 8 вересня 2020 (UTC)

@Цымбал Илья Андреевич: Ви впевнені, що цей пам'ятник має статус пам'ятки? Не всі пам'ятники (монументи на площах) мають статус пам'яток (об'єктів культурної спадщини під охороною держави). Якщо так, чи можете ви надати підставу (номер рішення, фото таблички), на якій ці об'єкти мають статус пам'ятки? Дякую — NickK (обг.) 17:47, 26 вересня 2020 (UTC)

Житомирська область, Попільнянський район

Вітаю. Я розумію, що не всі встановлені пам'ятники можуть мати охоронний статус, але щось сильно багато пам'ятників немає у списку, і це насторожує. Я власноруч шукав номер рішення, але не міг знайти нічого, і до тих пам'яток, які внесено до списку, і до тих, які не внесено. Єдине що міг знайти це список на Вікіпедії, тому або пошукайте самі, бо мені це не вдається, або надайте дійсно хороші джерела, і я власноруч пошукаю. Ось короткий список пам'яток, які не внесено до списку, це тільки ті пам'ятки, які я знайшов і згадав, тому насправді список набагато більший: смт Попільня: пам'ятник(бюст) Т. Г. Шевченку; Воїнам землякам, що загинули під час воєнних дій у республіці Афганістан; Жертвам Голодомору 1932—1933 рр.(сам Ющенко відкривав його у 2007 році, і сумнівно, що цей пам'ятник немає охоронного статусу); Пам'ятний знак Героям Небесної сотні; Пам'ятник жертвам Чорнобильської катастрофи; на школі/гімназії/ліцеї були встановлені таблички воїнам, які загинули в АТО: Шайдюк, Щербатюк; і зараз встановлюється пам'ятник воїнам АТО, тому можливо охоронний статус вже є, а можливо немає. Село Макарівка: поблизу пам'ятки «Братська могила радянських воїнів та пам'ятник воїнам-односельчанам» встановлений пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 рр. Село Харліївка: поблизу цвинтаря встановлений пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 рр. Село Романівка: на цвинтарі встановлений пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 рр. Сподіваюсь в майбутньому це питання буде вирішене, дякую. --RomaKogut (обговорення) 09:09, 1 вересня 2021 (UTC)

Деснянський дуб с. Пірнове

Деснянський дуб

Немає в списку пам'яток Пірнівської громади Вишгородського району Київської області Х Татьяна Синельник х (обговорення) 21:51, 23 вересня 2022 (UTC)

Це пам'ятка природи. А тут конкурс щодо пам'яток культурної спадщини. Пам'ятки природи тут.--Анатолій (обг.) 00:07, 30 жовтня 2023 (UTC)

Про штучні номери пам'яток

Мова про випадки, коли Мінкульт (або хтось інший) або вносить комплекс одним рядком, або ж вносить складові комплексу, але не сам комплекс.

Приклад 1: Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Івано-Франківська область/Коломийський район/Коломийська громада, комплекс 26-106-9001. Комплекс внесений одним рядком з охоронним номером 090060, складові раніше мали охоронні номери 233/1 (підтвердження) і 233/2 (підтвердження), також ці номери підтверджує список, отриманий від Івано-Франківської ОДА. У таких випадках пропоную позначати пам'ятки парою з охоронного номеру й порядкового номеру в комплексі, але в дужках, бо цей номер (ще) не опублікований: (090060/1) та (090060/2). Статус комплексу пропоную позначати як «Комплекс А-нац» (бо весь комплекс внесений у такому статусі) з позначенням джерела статусу біля власне комплексу.

Приклад 2: Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Івано-Франківська область/Коломийський район/Гвіздецька громада, комплекс 26-232-0058. Внесені три складові комплексу з охоронними номерами від 090064/1 до 090064/3, але відсутній рядок на сам комплекс (втім, комлекс є в списку Івано-Франківської ОДА). У такому разі пропоную позначати комплекс номером в дужках, бо він так само неопублікований: (090064), з позначенням статусу «Комплекс пам'яток» і джерел статусу біля кожної складової комплексу.

@Ahonc:, я розумію, що ти маєш якийсь альтернативний варіант, як ти пропонуєш робити? @Xsandriel:, можливо, теж маєш думку щодо цього? — NickK (обг.) 14:55, 21 січня 2024 (UTC)

Якщо пам'ятка вноситься до реєстру як один об'єкт, то її складові не мають (або перестають мати) охоронних номерів, відповідно ми не можемо самі придумувати новий номер. Це буде наше ОД. Досить того, що ми ідентифікатори самі придумуємо, які потім в статті додають, не вистачало ще охоронні номери самим придумувати. Максимум, що ми можемо зробити, це записати пам'ятці такий самий номер як у батьківської пам'ятки (комплексу). Власне самовільно розписувати комплекс теж погана ідея. Треба мати АД (наприклад паспорт чи облікову картку, де ці складові вказують). Бувало, що там, де ми думали, що пам'ятка входить до комплексу, вона насправді туди не входила. По другому прикладу: не додали комплекс, ну і нічого страшного. Я розумію мету розписування комплекс на складові, але я не бачу сенсу у зворотному — придумувати новий комплекс там, де його нема. Ми штучно даємо людям можливість зловживати регламентом, вантажачи одну і ту саму пам'ятку під різними ID.--Анатолій (обг.) 15:11, 21 січня 2024 (UTC)

@Ahonc: Якби лише облік пам'яток в Україні був таким прямолінійним...

• Тут ми точно знаємо складові комплексу (церква і дзвіниця), і вони навіть мають дві окремі охоронні таблички з двома окремими охоронними номерами, хоча в постанові 1963 року вони теж були одним рядком. Тобто в 1963 їх обидві вже внесли одним рядком 233, але їх усе одно розрізняли «233/1» і «233/2». Тобто ці номери не були в оригінальному документі, а звідкись з'явилися. Якщо важлива точність, можливо, варто зазначити замість (090060/1) щось на кшталт «част. компл. 090060, кол. 233/1»? Або якось подібно? (Залишимо за дужками випадки, коли ми не маємо підтвердженого джерелами складу комплексу)
• Чому головною проблемою є саме зловживання? Як на мене, значно важливіше отримати загальне фото самого комплексу або окремі фото кожної складової. Наприклад, у нас є випадки, коли є окремо фото церкви і окремо фото дзвіниці, але немає парного фото «церква та дзвіниця» — в такому разі нам бракує цінного фото. Або, навпаки, в списку лише рядок «монастир», але всі фотографують лише церкву і ніхто не фотографує ані дзвіницю, ані келії окремо (бо що фото лише однієї церкви дає 1 бал, так і чотири фото [церква, келії, дзвіниця, панорама монастиря] дають 1 бал). Я вважаю, що нам важливіше чітко перелічити все, що нам важливо сфотографувати, щоб було чіткіше видно прогалини. Звісно, зловживання з комплексами завжди можливі, але відкидання пам'яток не виглядає кращим варіантом.

NickK (обг.) 17:00, 21 січня 2024 (UTC)

А нащо нам старий охоронний номер? Я б ще зрозумів, якби там було два однакових будинки, які б розрізнялися візуально тільки табличками з охоронним номером, але церкву від дзвіниці зазвичай візуально легко розрізнити.

Так можна поставити два ідентифікатори чи в твоєму випадку 4 і отримати 4 бали. Знову ж таки, ти не знаєш, що входить в монастир. Власне, я ще раз кажу, не треба придумувати самому комплекси і внутрікомплексні об'єкти. Не треба далеко ходити, згадай історії з Тернопільським костелом і Могилянкою, або давнішу з Сампсоніївською церквою.--Анатолій (обг.) 17:13, 21 січня 2024 (UTC)

@Ahonc: Ну я пропоную писати новий номер — так, як мали б розписати комплекс, так, як розписували інші комплекси церкви та дзвіниці (наприклад, на Закарпатті), але чомусь не розписали. Це дослідження, але дуже неоригінальне: є АД і на статус комплексу, і на кожен окремий номер. Випадки, коли ми не знаємо складу комплексу — окрема історія, тут же мова про комплекси, склад яких достеменно відомий — NickK (обг.) 17:30, 21 січня 2024 (UTC)