Облога Одрина
| Облога Одрина | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перша балканська війна | |||||||
 | |||||||
| Координати: 41°40′27″ пн. ш. 26°33′38″ сх. д. / 41.67440000002777367° пн. ш. 26.56080000002777908° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Болгарія Королівство Сербія
|
.svg){kind=small} Османська імперія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Нікола Іванов Георгі Вазов Степа Степанович
|
Шукрі-паша
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| Болгарія: 71 піхотних і 4 піонерських батальйонів, 82 укріплення, 210 польських гармат, 50 польських гаубиць, 7 ескадронів Сербія: 29 піхотних батальйонів, 16 укріплень, 60 польських гармат, 20 польських гаубиць і 5 ескадронів. Або загалом: 126 000 болгар, 47 000 сербів |
65 000, 75 000 | ||||||
Облога Одрина (болг. Обсадата на Одрин) — облога османського міста Адріанополя (болг. Одрин) під час Першої Балканської війни військами Балканського союзу з 21 жовтня 1912 року по 13 березня 1913 року.
Хід облоги[ред. | ред. код]
Адріанополь мав важливе стратегічне значення: через нього проходили залізничні колії зі сходу Балканського півострова на захід, які пов'язували Західну турецьку армію в Македонії зі Стамбулом та Східною турецькою армією.
Фортеця, облаштована за допомогою німецьких фахівців, була першокласним військовим укріпленням. Захист складався із кількох укріплених ліній — окопи, загородження і товсті стіни. У них було вкладено величезну кількість бетону. Головна лінія включала 20 фортів. Захист доповнювали більше 70 позицій для батарей, колючий дріт, вовчі ями і фугаси.
Спочатку місто тримала в облозі лише 2-га болгарська армія під командуванням генерала Ніколи Іванова і сербських частин під командуванням Степи Степановича. Перші бої під містом почалися ще в кінці жовтня 1912 року. 29 жовтня 1912 року із болгарського літака «Альбатрос Ф-3» на Адріанополь були скинуті дві бомби. Це перше в історії авіабомбардування міста.
3 листопада турецький гарнізон Шукрі-паші після запеклих боїв відступив в міську фортецю. З цього моменту почалася тривала облога Адріанополя. Союзники вже ставили перед собою мету не штурмувати фортецю, а заморити турків голодом і створити їм нестерпні умови. В період тимчасового перемир'я з 3 грудня 1912 по 3 лютого 1913 року місто як і раніше знаходився в блокаді — в нього не доставлялося продовольство і боєприпаси.
11 березня розпочалося чергове бомбардування фортеці болгарською артилерією, що на цей раз було підготовкою до штурму. 12 березня бомбардування тимчасово припинилося, але потім відновилося з новою силою. Під прикриттям артилерії війська Балканського союзу підступили майже впритул до фортечних стін і турецьких укріплень, почалися рукопашні бої. В результаті болгарські війська зуміли зайняти всі турецькі окопи і укріплення в місті і на його околицях. 13 березня розпочався безпосередньо штурм фортеці, яка пала того ж дня.
За перших відомостей, в боях 11, 12 і 13 березня в Адріанополі втрати болгар склали близько 1986 убитих і 6655 поранених; у сербів — 274 убитих і 1173 поранених; в полон взято 65 тисяч турків з 820 офіцерами, включаючи 15 генералів.
Посилання[ред. | ред. код]
- Превземането на Одринската крепост на 13 (26) март 1913 г., един спомен на генерал-лейтенант Георги Вазов
Джерела[ред. | ред. код]
- Пейчев, А. и др. «1300 години на стража», София, 1984, Военно издателство
- Зафиров, Димитър, Александров, Емил. История на Българите: Военна история. София, Труд, 2007. ISBN 954-528752-7.