Образцов Сергій Володимирович
Образцов Сергій Володимирович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Сергей Владимирович Образцов | ||||
Ім'я при народженні | рос. Сергей Владимирович Образцов | |||
Народився |
22 червня (5 липня) 1901 Москва | |||
Помер |
8 травня 1992 (90 років) Москва | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Громадянство |
СРСР Росія | |||
Діяльність | режисер лялькового театру | |||
Alma mater | Вищі художньо-технічні майстерні[1] | |||
Відомі учні | Mariya Muatd і Ярденко Катерина Іванівна | |||
Заклад | Російський університет театрального мистецтва | |||
Діти | Q115962275? | |||
IMDb | nm1191982 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Образцов Сергій Володимирович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Сергі́й Володи́мирович Образцо́в (рос. Сергей Владимирович Образцов; *22 червня (5 липня) 1901 — †8 травня 1992) — російський актор, режисер лялькового театру; президент UNIMA (1976—80 роки), Герой Соціалістичної Праці (1971), народний артист СРСР (1954), лауреат Ленінської (1984) та Сталінських премій другого ступеня (1946).
У 1931 заснував і очолив Центральний театр ляльок у Москві. Був автором оригінальних постановок, у яких також виступав сам. Автор нової техніки анімації ляльок.
Образцов був творцем та керівником театру ляльок, якому згодом було присвоєно його ім'я. Колекція ляльок є найбільшою в Росії та однією з найбільших у світі.
Батько його, В. М. Образцов, уродженець Миколаєва, був інженером-залізничником (згодом — академік АН СРСР), мати — вчителька.
В 1922—1931 працював з Немировичем-Данченком в Московському художньому театрі, спочатку як актор.
В 1920 вперше починає виступи з театральними ляльками. До середини 1930-х років набуває відомості як естрадний артист, який робив вистави в пародійному стилі «романсів з ляльками». З 1935 провадив педагогічну роботу. Професор ГІТІСу (1973). З 1976 по 1984 — президент Міжнародного союзу лялькарів (з 1984 — почесний президент) та Ради центру цієї організації (з 1958).
Похований на Новодівичому кладовищі. Поруч з театром його імені в 2006 році встановлено пам'ятник.
Нагороди та звання[ред. | ред. код]
Ленінська премія (премія за літературні твори та мистецтва для дітей) (1984), Сталінська премія другого ступеня (1946) — за видатні досягнення в царині лялькового театру, Державна премія РРФСР імені Станіславського (1967) — за постановку спектаклів для дорослих та дітей, три ордени Леніна (1967, 1971, 1981), два ордени Трудового Червоного Прапора (1946, 1961), медалі, Орден Усмішки (Польща).
Твори[ред. | ред. код]
- Моя Кунсткамера. — М.: Детская литература, 1990.(рос.)
- По ступенькам памяти. — М.: Советский писатель, 1987.(рос.)
- Моя профессия. — М.: Искусство, 1981.(рос.)
- Эстафета искусств. — М.: Искусство, 1988.(рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://wepa.unima.org/en/sergei-obraztsov/
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сторінка в Британніці [1] [Архівовано 11 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- біографія на «кіно-театр» [2] [Архівовано 24 червня 2012 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 5 липня
- Народились 1901
- Померли 8 травня
- Померли 1992
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники Вищих художньо-технічних майстерень
- Викладачі Російського інституту театрального мистецтва
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені артисти РРФСР
- Лауреати Ленінської премії
- Лауреати Сталінської премії
- Кавалери ордена Усмішки
- Лауреати Державної премії РРФСР імені К. С. Станіславського
- Уродженці Москви
- Померли в Москві