Образцов Сергій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Образцов Сергій Володимирович
рос. Сергей Владимирович Образцов
Ім'я при народженні рос. Сергей Владимирович Образцов
Народився 22 червня (5 липня) 1901(1901-07-05)
Москва
Помер 8 травня 1992(1992-05-08) (90 років)
Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність режисер лялькового театру
Alma mater Вищі художньо-технічні майстерні[1]
Відомі учні Mariya Muatd і Ярденко Катерина Іванівна
Заклад Російський університет театрального мистецтва
Діти Q115962275?
IMDb nm1191982
Нагороди та премії
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Ленінська премія Сталінська премія
Орден Усмішки
Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського

CMNS: Образцов Сергій Володимирович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Сергі́й Володи́мирович Образцо́в (рос. Сергей Владимирович Образцов; *22 червня (5 липня) 1901(19010705) — †8 травня 1992) — російський актор, режисер лялькового театру; президент UNIMA (197680 роки), Герой Соціалістичної Праці (1971), народний артист СРСР (1954), лауреат Ленінської (1984) та Сталінських премій другого ступеня (1946).

У 1931 заснував і очолив Центральний театр ляльок у Москві. Був автором оригінальних постановок, у яких також виступав сам. Автор нової техніки анімації ляльок.

Образцов був творцем та керівником театру ляльок, якому згодом було присвоєно його ім'я. Колекція ляльок є найбільшою в Росії та однією з найбільших у світі.
Батько його, В. М. Образцов, уродженець Миколаєва, був інженером-залізничником (згодом — академік АН СРСР), мати — вчителька. В 1922—1931 працював з Немировичем-Данченком в Московському художньому театрі, спочатку як актор.
В 1920 вперше починає виступи з театральними ляльками. До середини 1930-х років набуває відомості як естрадний артист, який робив вистави в пародійному стилі «романсів з ляльками». З 1935 провадив педагогічну роботу. Професор ГІТІСу (1973). З 1976 по 1984 — президент Міжнародного союзу лялькарів (з 1984 — почесний президент) та Ради центру цієї організації (з 1958).
Похований на Новодівичому кладовищі. Поруч з театром його імені в 2006 році встановлено пам'ятник.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Ленінська премія (премія за літературні твори та мистецтва для дітей) (1984), Сталінська премія другого ступеня (1946) — за видатні досягнення в царині лялькового театру, Державна премія РРФСР імені Станіславського (1967) — за постановку спектаклів для дорослих та дітей, три ордени Леніна (1967, 1971, 1981), два ордени Трудового Червоного Прапора (1946, 1961), медалі, Орден Усмішки (Польща).

Твори[ред. | ред. код]

  • Моя Кунсткамера. — М.: Детская литература, 1990.(рос.)
  • По ступенькам памяти. — М.: Советский писатель, 1987.(рос.)
  • Моя профессия. — М.: Искусство, 1981.(рос.)
  • Эстафета искусств. — М.: Искусство, 1988.(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]