Огюстен Пірам Декандоль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Огюстен Пірам Декандоль
Augustin Pyramus (Pyrame) de Candolle
Народився 4 лютого 1778(1778-02-04)[1][2][…]
Женева, Республіка Женеваd[4][5]
Помер 9 вересня 1841(1841-09-09)[1][2][…] (63 роки)
Женева, Швейцарія[4][5]
Поховання Цвинтар королів[6][7]
Країна Швейцарія Швейцарія
Діяльність ботанік, професор, зоолог, натураліст
Alma mater Паризький університет
Женевський університет
Collège Calvind[8]
Галузь ботаніка
Заклад Сорбонна
Університет Монпельє
Женевський університет
Посада dean for the Academy of Montpellierd і професор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медицини (1804)
Членство Нідерландська королівська академія наук
Петербурзька академія наук[9]
Леопольдина[10]
Туринська академія наук[5]
Лондонське королівське товариство[11]
Відомий завдяки: Основоположник порівняльної морфології рослин
У шлюбі з Анна Франсуаза де Кандоль (Торрас)d
Діти Альфонс Декандоль
Нагороди

Королівська медаль

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (18 квітня 1822)


CMNS: Огюстен Пірам Декандоль у Вікісховищі

Огюсте́н Піра́м Декандо́ль (фр. Augustin Pyramus (Pyrame) de Candolle; 4 лютого 1778(17780204), Женева — 9 вересня 1841, Женева) — швейцарський ботанік. Батько Альфонса Декандоля.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Учень Жоржа Кюв'є і Жана Ламарка (співавтор повністю переробленого третього видання «Флори Франції», 18031815). Професор університетів у Парижі1802), Монпельє1808), Женеві1816), де заснував ботанічний сад і «Гербарій Декандоля». Розробив одну з перших природних систем рослин і почав видавати огляд всіх відомих видів покритонасінних — «Введення в природну систему царства рослин» (т. 1-7, 1824 — 1839; завершено його сином Альфонсом Декандолєм). Основоположник порівняльної морфології рослин, ввів поняття плану симетрії, розрізняв подібність органів за їх функціями (аналогія) і за планом будови (гомологія), поширив на рослини закон кореляції.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Théorie élémentaire de la botanique, 3 éd., P., 1844; Organographie végétale, v. 1—2, P., 1827; Prodromus systematis naturalis regni vegetabilis, v. 1—22, P., 1824—73.

Література[ред. | ред. код]

  • Briquet J., Biographies des botanistes á Genève de 1500 à 1931, Gen., 1940, p. 114—30

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б KNAW Past Members
  4. а б Декандоль Огюстен Пирам // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б в www.accademiadellescienze.it
  6. Rossel P. Une visite du cimetière de PlainpalaisPully: 1994.
  7. Kathari S., Riliet N. Histoire et Guide des cimetières genevoisGenève: Éditions Slatkine, 2009. — P. 502. — ISBN 978-2-8321-0372-2
  8. English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
  9. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-50311
  10. https://www.leopoldina.org/mitgliederverzeichnis/mitglieder/member/Member/show/augustin-pyramus-de-candolle/
  11. List of Royal Society Fellows 1660-2007Лондонське королівське товариство. — С. 61.
  12. IPNI.  DC. 

Посилання[ред. | ред. код]