Одеська ТЕЦ
 | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Україна, Одеська область, м. Одеса, вулиця Церковна, 29 | |||
| Введення в експлуатацію | 1950—1988 р.р. | |||
| Вид палива | газ (основне паливо), мазут | |||
| Котельні агрегати | ТП-170 (5 шт.), ТП-47, ПТВМ-100 (3 шт.), Е-50-14ГМ (3 шт.), КВГМ-100 (2 шт.) | |||
| Турбіни | ВПТ-25-3М (4 шт.) | |||
| Встановлена електрична потужність |
68 МВт | |||
| Встановлена теплова потужність |
505 + 274 Гкал/год | |||
| Річне виробництво електроенергії, млн кВт·год |
39,5 (2006) | |||
| Річне виробництво тепла, тис ГКал |
184 (2006) | |||
| Керівник | Головко Юрій Олексійович | |||
| Кількість працівників | 420 (2010) | |||
| Материнська компанія | ПАТ «Одеська ТЕЦ» | |||
| Дані оновлено 27 березня 2012 року | ||||
| Сайт | otec.odessa.ua | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
 Одеська ТЕЦ у Вікісховищі | ||||
Одеська ТЕЦ — теплоелектроцентраль міста Одеси. Найпотужніше електрогенеруюче підприємство області.
Підприємство[ред. | ред. код]
ПАТ «Одеська ТЕЦ» створене шляхом корпоратизації ДП «Одеська ТЕЦ» згідно з наказом Мінпаливенерго України від 16 липня 2001 року. Одеська ТЕЦ до вересня 1998 року входила як структурний підрозділ до складу ДАК «ЕК Одесаобленерго» i була виділена у окремо державне підприємство відповідно до наказу Міненерго України від 3 вересня 1998 року.
Організаційна структура[ред. | ред. код]
Функціональними одиницями підприємства є цехи, відділи та дільниці. Кожний функціональний підрозділ очолюється начальником (цеху, відділу тощо). До складу експлуатаційних цехів відносяться:
- котлотурбінний цех,
- хімічний цех,
- електричний цех.
Експлуатаційні цехи мають у своєму складі начальників змін, яким підпорядкований оперативний персонал. У свою чергу начальники змін цехів оперативно підпорядковуються начальнику зміни станції.
До виконання ремонтних функцій залучені підрозділи:
- цех централізованого ремонту, цех теплового контролю та автоматики,
- виробнича лабораторія металів,
- ремонтно-будівельна дільниця.
Обслуговування з матеріально-технічного та транспортного забезпечення здійснює відділ матеріального забезпечення та відділ транспортного забезпечення. Загальне господарське забезпечення здійснює відділ господарського обслуговування та житлово-комунальний відділ. Охорона праці на підприємстві покладена на відділ охорони праці. Охорона майна підприємства здійснюється власною воєнізованою охороною.
Історія[ред. | ред. код]
- 1950 рік — Введена в експлуатацію перша черга обладнання Одеської теплоелектроцентралі. Це були 4 парові котли фірми «Зульцер» по 50 т/ч та 2 турбіни фірми ББЦ-ЛАПТ і ЕШЕР-ВІСС потужністю 12 МВт.
- 1966 рік введено в експлуатацію останній паровий котел ТП-47 № 10 2-ї черги. Встановлена електрична потужність станції становить 168—173 МВт. Основне паливо для котлів — кам'яне вугілля та мазут.
- 1969 рік — ТЕЦ розпочала спалювати природний газ.
- 1981 рік — списано обладнання першої черги.
- 1985 рік — на баланс ОТЕЦ передано котельню, яка находиться на окремому майданчику загальною тепловою потужністю 274 Гкал/г.: три парові котли Е-50-14ГМ та два водогрійні котли КВГМ-100.
- 1988 рік — на ОТЕЦ введено в дію третій водогрійний котел ПТВМ-100. Сумарна теплова потужність станції на той час становить 934 Гкал/г.
- 1989 рік — теплоелектроцентраль повністю перейшла на спалювання природного газу, мазут залишився як резервне паливо.
На даний час встановлена електрична потужність ТЕЦ становить 68 МВт. Вся електроенергія відпускається в Оптовий ринок електричної енергії України. Загальна встановлена теплова потужність ОТЕЦ — 779 Гкал/г, у тому числі ТЕЦ -505 Гкал/г, котельне відділення № 2 КТЦ ОТЕЦ — 274 Гкал/ч. Теплова енергія відпускається споживачам гарячою водою (для опалення та гарячого водопостачання населення, бюджетних організацій та інших споживачів)
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- «Очищення від боргів…»[недоступне посилання з липня 2019]
- Звітність. Опис бізнесу