Олександр Зданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олександр Зданович
біл. Аляксандр Здановіч
Сім'я Здановичів на світлині гродненського фотографа Штумана. Олександр сидить у центрі
Сім'я Здановичів на світлині гродненського фотографа Штумана. Олександр сидить у центрі
Сім'я Здановичів на світлині гродненського фотографа Штумана. Олександр сидить у центрі
Ім'я при народженні пол. Aleksander Maria Zdanowicz
Народився 26 лютого 1805(1805-02-26) або 1808
Бельковичі, Ігуменський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер 17 травня 1868(1868-05-17) або 29 травня 1868(1868-05-29)
Вільнюс, Російська імперія
Поховання Bernardine Cemeteryd
Країна  Російська імперія
Діяльність письменник, історик, вчитель, філолог, перекладач
Alma mater Вільнюський університет (1831)
Галузь історія
Заклад Vilnius Gentry Instituted
Віленська духовна семінарія
Членство Віленська археологічна комісія (січень 1863)
Рід House of Zdanowiczd
Діти (4) Ignacy Zdanowiczd

CMNS: Олександр Зданович у Вікісховищі

Зданович Олександр (біл. Аляксандр Здановіч; 26 лютого 1805, село Бельковичі, Ігуменський повіт, Мінська губернія, тепер Пуховицький район Мінської області — 29 травня 1868, Вільнюс) — білоруський і польський історик, педагог, мемуарист. Батько Ігната Здановича.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Ігуменську повітову василіянську школу у 1825 році. Два року працював приватним вчителем. Вступив у Вільнюський університет, який закінчив в 1831 році зі званням доктора філософії. Викладав латинську мову та історію у Вільнюському шляхецькому інституті, потім очолював там кафедру загальної історії до закриття інституту в 1863 році.

Читав приватні лекції, а також викладав російську історію у Вільнюській духовній семінарії.

Маючи багатий досвід викладання різних предметів, підготував численні підручники та навчальні посібники: «Хронологічно-історичний нарис сучасних держав від V століття до наших днів» (Вільнюс, 1844), «Нарис всесвітньої історії для дітей» (Вільнюс, 1861), «Нарис польської історії для дітей» (Вільнюс, 1857); переклав з російської на польську мову підручники «Історія середніх віків» (Вільнюс, 1845), «Історія Нового часу» (Вільнюс, 1846). Також підготував та видав підручники з французької мови. У 1849—1859 роках вів «Щоденник» (частково опублікований: Rocznik Towarzystwa Przyjaciól Nauk w Wilnie, 1918)

Був членом Віленської Археологічної комісії; входив у склад редакції газети «Кур'єр Вільнюський». У 1863 році у зв'язку з участю в повстанні сина був затриманий та був підданий допитам. 3-тє видання книги «Нарис польської історії для дітей», яка мала великий вплив на громадську думку, було конфісковано та знищено.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Rys dziejów literatury polskiej (uzup. i opr. L. Sowiński). T. 1—5. 1874—1878.

Література[ред. | ред. код]

  • Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003. — ISBN 985-6374-04-9.