Орфей, Еврідіка, Гермес
| Орфей, Еврідіка, Гермес | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | ліричний вірш | |||
| Автор | Райнер Марія Рільке | |||
| Написано | 1904[1] | |||
| Опубліковано | 1904 | |||
| Сайт | mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv | |||
|
| ||||
«Орфей, Еврідіка, Гермес» — поетичний твір австрійського поета-модерніста Р. М. Рільке, створений 1904 року; входить до збірки «Нові поезії».
Історія створення[ред. | ред. код]
Вірш вийшов друком у 1907 та 1908 роках. Існує версія, що поштовхом до написання вірша став барельєф з Неаполітанського національного музею, назва якого надзвичайно подібна на підпис під барельєфом V ст. до н. е. Прообразом Еврідіки стала кохана Рільке Лу Андреас-Саломе [2].
Зміст вірша[ред. | ред. код]
Згідно з античним міфом, дружина Орфея, Еврідіка, раптово померла від укусу змії. Туга за коханою привела співця у царство мертвих. Його пісня, наповнена розпачем, скорботою та любов'ю, зворушила богів. Вони погодилися відпустити Еврідіку, але висунули єдину умову: Орфей не повинен бачити дружину, доки не повернеться додому. Вже неподалік від виходу з царства Аїда співець, не витримавши, все ж таки озирнувся. Через це він назавжди втратив кохану[3].
В основі сюжету — заключна частина давньогрецького міфу про самовіддане кохання співця Орфея; про його поривання оживити кохану німфу Еврідіку. Герой намагається подолати межі людських можливостей і повернути кохану із царства мертвих, але терпить поразку.
Образи вірша[ред. | ред. код]
Хоча заголовок вірша називає дійових осіб, жодна з них по імені не названа. У творі персонажі представлені переважно займенниками[4].
Традиція трактування цього міфічного сюжету зосереджується на Орфеї і обходить інших персонажів міфу. В Рільке вони не поступаються щодо значущості Орфеєві.
Образ Еврідіки — образ жінки, яка перебуває вже в іншому світі. В ній згасли всі почуття та спогади.
Гермес виступає не як бог торговців і злодіїв (один із поширених варіантів тлумачення), а як Гермес Трисмегіст («тричі великий», «потрійно звеличений»), якому відкриті всі три світи. Людські долі йому небайдужі[4].
Образ Орфея Рільке збагатив власним розумінням. Для Рільке легенда про Орфея — символ спроби врятувати світ красою. Поет бачив у мистецтві єдиний порятунок з безвиході суєтного буденного життя, Образ Орфея — це подолання відчуженості людини. «Орфей — це сила мистецтва, що сприяє перетворенню хаосу в космос — світ причинності й гармонії, форм i образів, справжній „людський світ“», — писав про цикл поезій Рільке Д. Наливайко. Коли Рільке писав «Орфей» — він мав на увазі слово «мистецтво»[5].
Особливості композиції[ред. | ред. код]
У композиційному плані вірш можна поділити на 3 частини. У першій дається опис підземного царства, у другій - опис почуттів Орфея, у третій - опис стану Еврідіки. Найбільше уваги Рільке приділяє образу Еврідіки.
Переклади українською[ред. | ред. код]
Українською М. Бажан, Юрій Клен (О. Бургардт), В. Стус. поріняла оригінал Рільке і Переклади Бажана, Клена і Стуса порівнювали українські науковиці Ольга Калашник[6] та Леся Кравченко[7].
Вивчення в школі[ред. | ред. код]
За програмою "ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА" для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка набрала чинності 1 вересня 2018 року, вірш
«Орфей, Еврідіка, Гермес» вивчається в 11 класі [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.].
Література[ред. | ред. код]
- Бродский, И.А. Монологи. Девяносто лет спустя/И.А.Бродский// Звезда. - 1997. - № 1 (рос.)
- Волощук Є. В. Зарубіжна література (рівень стандарту): підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / Євгенія Волощук. — Київ: Генеза, 2019. — 176 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Аналіз "Орфей, Еврідіка, Гермес". school-zno.com.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ Гончаренко, Е. Ю. (2009). Сюжет об Орфее в европейской и русской литературе xx века (російська) . КГПУ им. В.П. Аставьева). с. 27—29.
- ↑ «Орфей, Еврідіка, Гермес», «Ось дерево звелось...» — Гипермаркет знаний. Гіпермаркет Знань - перший в світі!. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 27 жовтня 2020.
- ↑ а б «ОРФЕЙ, ЕВРІДІКА. ГЕРМЕС» - Райнер Марія РІЛЬКЕ (1875-1926) - З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Зарубіжна література (uk-UA) . Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ Образ Орфея як персоніфікація сили мистецтва, що приборкує природу i одухотворяє світ (за поезією Райнера Марії Рільке "Орфей, Еврідіка, Гермес"). www.parta.com.ua (Українська) . parta/ua. 27.10.2020.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ Калашник, Ольга. Український Р. М. Рільке. “Орфей. Еврідіка. Гермес”. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
- ↑ Кравченко, Леся. Три українські переклади поезії Р.М.Рільке. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Orpheus, Eurydice, Hermes [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.]