Осетер європейський
| Осетер європейський | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Acipenser sturio Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Осетер атлантичний, або Осетер європейський (Acipenser sturio) — вид осетрів. Один з 17 видів роду; один з 5 видів роду у фауні України.
Характеристика[ред. | ред. код]
Сягає 600 см максимальною довжиною[1] і 120 кг максимальною вагою[2]. У південно-східній частині Чорного моря досягає довжини 3,5 м, маси понад 300 кг.
Ареал[ред. | ред. код]
Ареал охоплює також води атлантичного узбережжя Європи (в тому числі Ісландії), Північне, річки Франції та Іспанії[3]. У Чорному морі дуже рідко траплявся до 60-х роках 20 ст. (біля південних берегів берегів Кримського півострова, у Каркінітській затоці та гирлі Дунаю). В останні роки не виявлено. Наразі зберігся лише в Грузії — на невеликій ділянці морських узбережних вод та в річці Ріоні.
Екологія[ред. | ред. код]
Живе у морі, заходить у річки для розмноження. Веде придонний спосіб життя. Тримається здебільшого поодинці або невеликими групами.
Чисельність: У 1-й пол. 20 ст. у водоймах України іноді зустрічалися поодинокі особини. З 60-х рр. в уловах не траплявся.
Причини зміни чисельності: Зникнення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів, спричиненої им будівництвом; забруднення води.
Живлення[ред. | ред. код]
Живляться червами, ракоподібними, молюсками і дрібною рибою.
Нерест[ред. | ред. код]
Нерест з квітня по червень за середньодобової температури води 7,7-22,0°С. Статевозрілими самці стають на 7-9 році життя, самиці — на 8-14 році життя. Середня довжина ходових самців — 137 см, самиць — 182 см.
Нереститься в місцях з швидкою течією, ікру відкладає на кам'янисто-галькове дно. Плодючість 0,2-6,7 млн ікринок. Ікра клейка, інкубація триває 3-13 діб. Після розмноження дорослі риби, а восени й молодь скочуються в море.
Можливе розмноження у неволі. Методика розведення відпрацьована у Ріонському рибзаводі (Грузія).
Охороний статус[ред. | ред. код]
Занесений до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку (1991). Включено до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення (1973). Занесено до Червоної книги України. Відтворення виду можливе лише шляхом реакліматизації і тільки після нормалізації екологічного стану водойм.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Kottelat, M. and J. Freyhof 2007 Handbook of European freshwater fishes. Publications Kottelat, Cornol, Switzerland. 646 p.
- ↑ Muus, B.J. and P. Dahlström 1968 Süßwasserfische. BLV Verlagsgesellschaft, München. 224 p.
- ↑ Acipenser sturio at FishBase
Джерела[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про Осетроподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- Червоний список МСОП видів на межі зникнення (CR)
- Осетер
- Риби Атлантики
- Риби Північного моря
- Риби Середземного моря
- Риби Чорного моря
- Риби Бельгії
- Риби Данії
- Риби Ісландії
- Риби Іспанії
- Риби Італії
- Риби Нідерландів
- Риби Німеччини
- Риби Норвегії
- Риби Португалії
- Риби України
- Риби Франції
- Променепері ЧКУ
- Тварини, описані 1758
- Тварини України, занесені до Європейського червоного списку
- Риби Грузії