Остен-Сакен Дмитро Єрофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Остен-Сакен
Народження 24 квітня 1790(1790-04-24)
с. Драпове, Катеринославське намісництво, Російська імперія
Смерть 4 березня 1881(1881-03-04) (90 років)
Приют, Херсонська губернія, Російська імперія
Поховання Перший Християнський цвинтар, Одеса
Країна  Російська імперія
Приналежність Російська імперія
Вид збройних сил Російська імператорська армія
Рід військ Кавалерія
Звання  Генерал від кавалерії
Командування Астраханський 8-й драгунський полкd
Війни / битви Війна третьої коаліції, Війна четвертої коаліції, Французько-російська війна 1812, Війна шостої коаліції, Російсько-перська війна (1826—1828), Російсько-турецька війна 1828–1829, Кавказька війна, Листопадове повстання 1830—1831, придушення Угорського повстання (1848—1849) і Кримська війна
Титул Граф
Рід Остени-Закени
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Георгіївська зброя
Георгіївська зброя
Георгіївська зброя
Георгіївська зброя
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом
Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом
Орден Святого Олександра Невського з алмазами
Орден Святого Олександра Невського з алмазами
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Virtuti Militari (Командорський Хрест)
Virtuti Militari (Командорський Хрест)
Лева і Сонця 1 ступеня
Лева і Сонця 1 ступеня
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
CMNS: Остен-Сакен Дмитро Єрофійович у Вікісховищі

Дмитро́ Єрофі́йович О́стен-Са́кен (нар. 1790(1790), с. Драпове, Єлисаветградський повіт, Катеринославське намісництво, Російська імперія — пом. 1881, маєток Приют, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія) — російський військовий діяч, генерал від кавалерії, перший почесний громадянин Єлисаветграда (1864 рік). Член Державної Ради Російської імперії у період 1856—1857 років.

Біографія[ред. | ред. код]

Член Державної Ради
Російської імперії
1 січня 1856 1857

Дмитро Єрофійович Остен-Сакен народився 1790 року в українському селі Драпове (нині — Федорівка Кропивницького району однойменної області), що на той час входило до складу Єлисаветградського повіту Катеринославського намісництва Російської імперії.

Учасник войни проти Наполеона, російсько-турецької війни (1828—1829 роки). З вересня 1851 року по 1855 рік був шефом Новомиргородського уланського полку. Під час Кримської війни 1853—1856 років — начальник Севастопольського гарнізону. За оборону Севастополя удостоєний графського титулу, став членом Державної Ради Російської імперії.

Командир Другого резервного кавалерського корпусу, начальник військових поселень Новоросійського краю (1835—1850 роки). Видав наказ закласти більшість садів та бульварів Єлисаветграда. Перевіз із Батурина до Приюта келію Святого Дмитра Ростовського, збудував у маєтку дві церкви — Вознесенську та Різдва Христового.

Був попечителем Одеського навчального округу, видав у Єлисаветграді (1874 рік) книжку рос. «Сведения об осмотре в Елисаветграде и Одессе некоторых учебных благотворительных заведений».

Сприяв заснуванню в місті першого російського безкоштовного ремісничо-грамотного училища (1867 рік), а також домігся дозволу на заснування Єлисаветградського благодійного товариства поширення грамотності та ремесел (1873 рік). Автор книги рос. «Мысли и некоторые предметы военного дела».

Був похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси.[1] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Остен-Сакена відсутні.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Храм Всех Святых. Список захороненных людей. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  2. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-08-03. (рос.)

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]