Отто Гассе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Гассе
Генерал-лейтенант Гассе (1928)
Народився 21 червня 1871(1871-06-21)[1]
Славно, Західнопоморське воєводство, Республіка Польща
Помер 28 вересня 1942(1942-09-28)[1] (71 рік)
Ґруневальд, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Третій Рейх
Поховання Інваліденфрідгоф
Країна  Німецька імперія
Діяльність військовослужбовець
Учасник Перша світова війна
Військове звання генерал від інфантерії
Нагороди
Столітня медаль
Столітня медаль
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Офіцерський хрест ордена Альберта (Саксонія)
Офіцерський хрест ордена Альберта (Саксонія)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Отто Гассе (нім. Otto Hasse; 21 червня 1871, Шлаве — 28 вересня 1942, Берлін) — німецький офіцер, генерал піхоти рейхсверу. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям. Начальник Військового управління рейхсверу (Truppenamt) (лютий 1923 — жовтень 1925).

Біографія[ред. | ред. код]

27 вересня 1890 року, вступив в 46-й піхотний полк. В 1909 році призначений начальником штабу Головної інспекції військового транспорту.

На початку Першої світової війни служив в 5-му резервному корпусі на Західному фронті. В листопаді 1915 року став начальником штабу свого корпусу. Учасник битви при Вердені і на Соммі. З лютого 1917 року — начальник штабу 10-го резервного корпусу, з серпня 1918 року — 9-ї армії. В тому ж місяці призначений начальником штабу 1-ї армії.

Після закінчення війни переведений в Імперське військове міністерство, з квітня 1922 року — начальник військового управління. В 1923 році направлений в Москву для виконання військової частини Рапалльського договору. З лютого 1926 року — командир 3-ї дивізії і командувач 3-м військовим округом. З 1 квітня 1929 року — головнокомандувач 1-м груповим командуванням. 30 вересня 1932 року вийшов на пенсію.

Сім'я[ред. | ред. код]

29 жовтня 1903 року одружився з Анною фон Кайзер, дочкою генерал-лейтенанта Прусської армії Карла фон Кайзера і сестрою генерал-майора Прусської армії Карла фон Кайзера.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Brockmann: Die Generale des Heeres 1921—1945. Band 5: v. Haack–Hitzfeld. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2422-0, S. 164—165.
  • Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin 1925, S. 110.

Посилання[ред. | ред. код]