П'єр II (герцог Бретані)
| П'єр II | |
|---|---|
 | |
| Народився |
7 липня 1418 Нант |
| Помер |
22 вересня 1457 Нант |
| Поховання | collegiate Notre-Dame, Nantesd |
| Країна |
 Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | аристократ |
| Знання мов | французька |
| Титул | герцог Бретані |
| Посада | governor of Brittanyd |
| Термін | 1450—1457 роки |
| Попередник | Франциск I |
| Наступник | Артур III |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | династія Дрьо-Монфор |
| Батько | Жан VI |
| Мати | Жанна Валуа |
| Брати, сестри | Isabella of Brittanyd, Gilles de Bretagned і Франциск I |
| У шлюбі з | Франсуаза д'Амбуз |
 | |
П'єр II Простий (*Pierre II dit le Simple, 7 липня 1418 — 22 вересня 1457) — герцог Бретані у 1450—1457 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з роду Дрьо-Монфор. Другий син Жана VI, герцога Бретані, та Жанни Валуа (доньки Карла VI, короля Франції). Народився у 1418 році.
У 1442 році після смерті свого батька П'єр отримав у володіння графство Генгам. Того ж року одружився з донькою Людовика д'Амбуаза. У 1449—1450 роках разом зі своїм старшим братом, герцогом Франциском I, П'єр брав участь у військових діях проти англійців в Нормандії, зокрема в захоплені міст Кутанс, Сен-Лон, Ферн.
У червні 1450 роки після смерті брата-герцога Франциска I П'єр успадкував Бретань, а також титули графів де Монфор і де Річмонд. Того ж року у місті Монбазон (неподалік від Туру) приніс оммаж Карлу VII, королю Франції. 1451 року наказав судити та стратити вбивць його молодшого брата Жиля.
П'єр II віддалив від свого двору та з почту прихильників союзу з Францією, проте продовжив підтримувати французького короля проти Англії. Разом з тим він дозволив бретонцям битися на боці французів.
В той же час Бретонський герцог намагається домогтися самостійності Бретані. Він підтримував прямі відносини з іноземними правителями і підписав у 1451 році договори з королівствами Кастилія та Португалія. У внутрішній політиці намагався розширити коло прихильників, створивши 3 нових баронів — Дерваль, Ранегель, Малестрой.
Бретонський флот на чолі із Жаном Келеннеком блокував місто-порт Бордо в 1453 році і висадив десант з 8000 солдатів, які зайняли його. Того ж року герцог П'єр II брав участь у битві при Кастильйоні, якою завершено Столітню війну.
У 1455 році з огляду на бездітність свого шлюбу П'єр II вирішив оженитися свою небогу Маргариту з родичем другого ступеню Франциска, графа Етамп. Для вирішення цього питання скликав Генеральні штати у м. Ванн, які схвалили рішення герцога.
1457 року герцог помер в Нанті. Йому успадковував стрийко — Артур, граф Річмонд.
Характер[ред. | ред. код]
Сучасники характеризували герцога П'єра II Простого як несміливого, важкого на прийняття рішення, схильного до нападів жорстокості та перепадів настрою. Крім того, мав слабке здоров'я.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Франсуаза, донька Людовика д'Амбуаза, графа де Гін і віконта де Туар. Дітей не було.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jean-Pierre Leguay & Hervé Martin Fastes et malheurs de la Bretagne ducale 1213—1532 Ouest-France Université Rennes (1982)
- Diane E. Booton, Manuscripts, Market and the Transition to Print in Late Medieval Brittany, (Ashgate Publishing, 2010), 147.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єр II (герцог Бретані) |