Павич зелений

Зелений павич (Pavo muticus) — один з двох видів азійських павичів, що мешкає у  Південно-Східній Азії.

Голос самця зеленого павича менш гучний і різкий, ніж у звичайного павича.

Зовнішній вигляд

На відміну від звичайного павича, зелений значно більший і забарвлений яскравіше, має оперення з металевим відливом і довші ноги, шию і чубчик на голові.

Довжина самця 180—300 см, крила 46—54 см, хвіст 40—47 см, шлейф 140—160 см. Важить до 5 кг.

Голова і верхня частина шиї коричнево-зелені. Чубчик складається з пір'я з більш широкими віялами. Кільця навколо очей блакитно-сірого кольору.

Пір'я нижньої частини шиї зелені з золотисто-зеленою облямівкою і мають лускатий малюнок, груди і верх спини синювато-зелені з червоними і жовтими плямами; низ спини бронзовий з коричневими мітками, плечі і крила темно-зелені, махові пера бурі з чорними і сірими плямами на зовнішній стороні опахала.

Кермові пір'я світло-каштанові, а сильно подовжені криючі такі ж яскраві і схожі за забарвленням, як у звичайного павича, але з металевим мідно-червоним відтінком. Дзьоб чорний, ноги сірі.

Самка за забарвленням мало відрізняється від самця, але менша за розмірами.

Поширення

Мешкає в дикій природі на висоті до 900 м на острові Ява, в Індокитаї, північно-східній Індії, Бангладеш, М'янмі, західній Малайзії, Таїланді і південному Китаї.

У неволі в Європі і Америці до XX століття не поширювався.

Ступінь загрози існуванню

Значно поступається за чисельністю звичайному павичеві. У другій половині XX століття Оселище і чисельність виду значно скоротилися. Сучасний статус виду, по класифікації BirdLife International [Архівовано 6 вересня 2015 у Wayback Machine.] і Міжнародного союзу консервації природи (IUCN) [Архівовано 23 січня 2017 у Wayback Machine.], визначається як «вимираючий» (endangered).

Класифікація

Залежно від географічного поширення і варіації забарвлення оперення розрізняють три підвиди P. muticus:

• Pavo muticus imperator Delacour [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] 1949 — індокитайський зелений павич.
• Pavo muticus muticus Linnaeus 1766 — яванський зелений павич.
• Pavo muticus spicifer Shaw [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] 1804 — бірманський зелений павич.

Цікаві факти

Починаючи з 1940 року бірманський підвид яванського павича (P. m. spicifer) є національним символом М'янми (другий національний птах у світі; перший — білоголовий орлан, національний символ США з 1782 року).

• 
  Зелений павич у Тваринному світі Диснея
  (Disney’s Animal Kingdom, Флорида, США)
• Відео (там же)
• 
  Бірманський підвид зеленого павича - національний символ М'янми

Генетика

Каріотип: 76 хромосом (2n).

Молекулярна генетика

• Депоновані нуклеотидні послідовності у базі даних EntrezNucleotide, GenBank, NCBI, США: 80 [Архівовано 21 травня 2016 у Wayback Machine.] (станом на 19 лютого 2015).
• Депоновані послідовності білків у базі даних EntrezProtein, GenBank, NCBI, США: 52 (станом на 19 лютого 2015).

Література

• Акимушкин И. И. Мир животных (Рассказы о птицах) [Архівовано 27 червня 2006 у Wayback Machine.] / Серия Эврика; Художники А. Блох, Б. Жутовский. — М.: Молодая гвардия, 1971. — 384 с.
• Бианки В. Л. Павлин, птица // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)
• Павлины // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)(Перевірено 19 лютого 2015) Архівована копія. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
• Рахманов А. И., Бессарабов Б. Ф. Фазановые: содержание и разведение. [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] — М.: Аграпромиздат, 1991. — 173 с.
• Brickle N., Cu N., Quynh H. Q., Cuong N. T. T., San H. V. The Status and Distribution of Green Peafowl Pavo muticus in Dak Lak Province, Vietnam. — Hanoi: BirdLife International, 1998.(англ.)
• Grahame I. Peafowl // Evolution of Domesticated Animals / Mason I.L. (ed). — New York: Longmann Inc, 1984. — P. 315—318. — ISBN 0-582-46046-8.(англ.)
• Grimmett R., Inskipp C., Inskipp T. Birds of India, Pakistan, Nepal, Bangladesh, Bhutan, Sri Lanka, and the Maldives. — Princeton: Princeton University Press, 1999. — 384 p. — ISBN 0-691-04910-6.(англ.)

Посилання

• Систематика^{[недоступне посилання з квітня 2019]} азиатских павлинов в Популярной энциклопедии о животных И. Л. Евстафьева «Мир животных» [Архівовано 24 січня 2017 у Wayback Machine.]
• Зелений павич на сайті gbwf.org, «Pheasants & Peafowl — Aviculture and Conservation»(англ.)
• Підвиди павичів в базі даних «Peafowl Varieties Database» [Архівовано 5 січня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Amy's Peacock Paradise» [Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.], власник — Amy Miller (США)(англ.)
• Фотографії яванського зеленого павича на сайті ферми з розведення павичів Legg's Peafowl Farm, власник — Brad Legg (США)(англ.)
• Зелений павич на сайті ферми із розведення павичів Peafowl-Farm, власники — Reinhold und Beate Bauer, Albbruck Buch (Німеччина)(нім.)(англ.)
• Види, підвиди і різновиди павичів [Архівовано 24 вересня 2006 у Wayback Machine.] на сайті Об'єднаної організації з розведення павичів [Архівовано 4 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (United Peafowl Organization, США)(англ.)
• Фотографії і відео яванського зеленого павича на сайті «ARKive — Images of Life on Earth»(англ.)
• Зелений павич [Архівовано 6 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті BirdLife International [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
• Зелений павич [Архівовано 23 січня 2017 у Wayback Machine.] в «The IUCN Red List of Threatened Species™» [Архівовано 23 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)