Паламар Арсен Онуфрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арсен Паламар
Арсен Паламар під час презентації книги Михайла Сидоржевського «Час фарисеїв і героїв» у бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля» (19.02.2016)
Народився 18 червня 1936(1936-06-18) (87 років)
м. Копичинці, Тарнопольське воєводство, Польща
Помер 9 квітня 2021(2021-04-09) (84 роки)
Тернопіль
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність журналіст, публіцист
Alma mater Чернівецький державний університет
Мова творів українська
Жанр публіцистика
Членство Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України

CMNS: Паламар Арсен Онуфрійович у Вікісховищі

Арсен Онуфрійович Паламар (18 червня 1936 року в м. Копичинці Тарнопольського воєводства, Польща – 9 квітня 2021 року, м. Тернопіль, Україна) — український журналіст, публіцист, член Національних спілок журналістів (1972) та письменників України (2000).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив філологічний факультет Чернівецького державного університету (1959, нині національний університет).

Працював учителем, заступником директора школи, кореспондентом тернопільських обласних газет «Ровесник», «Вільне життя», «Свобода», літературним редактором газети «Тернопіль вечірній» Тернопільської міської ради, був керівником прес-служби Тернопільської обласної державної адміністрації. Постійно друкується в обласній і республіканській періодиці.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор книжок

  • «Етика — молодим» (Київ, 1985),
  • «Мудрость общения» (Москва, 1990),
  • «Життя наше дурне» (Тернопіль, 1996),
  • «Третя руїна» (Львів, 1998, 1999),
  • «Деградація» (Київ, 2004)
  • «Чи ми, українці, одної крові?: роздуми над недолею».

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]