Паломницька церква у Вісі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паломницька церква у Вісі
47°40′49″ пн. ш. 10°54′02″ сх. д. / 47.68028° пн. ш. 10.90056° сх. д. / 47.68028; 10.90056Координати: 47°40′49″ пн. ш. 10°54′02″ сх. д. / 47.68028° пн. ш. 10.90056° сх. д. / 47.68028; 10.90056
Тип споруди Catholic pilgrimage churchd[1]
Розташування  Німеччина[1]Штайнгаден[1]
Архітектор Dominikus Zimmermannd
Початок будівництва 1754
Стиль бароко і рококо
Належність католицтво
Єпархія Roman Catholic Diocese of Augsburgd
Стан світова спадщина ЮНЕСКО і Пам'ятка архітектури Баваріїd
Адреса Wies 14
Оригінальна назва нім. Wieskirche
Присвячення страсті Христові
Покровитель Йосип Назаретський
Вебсайт wieskirche.de
Паломницька церква у Вісі. Карта розташування: Німеччина
Паломницька церква у Вісі
Паломницька церква у Вісі (Німеччина)
Мапа
CMNS: Паломницька церква у Вісі у Вікісховищі

Паломницька церква у селі Віс (нім. Wieskirche) — одне з головних споруджень баварського рококо та центральний витвір архітектора Домініка Ціммерманна, що провів у селі Віс останній десяток років свого життя.

Овальна у плані церква стоїть коло підніжжя Альп, у Баварії, у комуні Штайнгаден муніципалітету Вайльхайм-Шонгау. Наплив паломників у село Віс у 1738 році був пов'язаний з тим, що на статуї скурботного Спасителя виступили сльози. У будинку, де відбулося це чудо, через два роки збудували каплицю, проте вона не могла вмістити всіх бажаючих поклонитися реліквії та зцілитися від своїх недуг. Тоді розташоване поблизу Штайнгаденське абатство вирішило спорудити у Вісі окремий паломницький храм.

Будівництво церкви, яким керував Ціммерман, продовжувалося з 1745 до 1754 року. Як й інші пам'ятники баварського рококо, зовнішній вид храму скромний, майже монохромний, що різко контрастує з оформленням інтер'єру, у якому переважають легкі кремові тони та витягнуті, еллипсоїдні форми. Середина храму приголомшує непідготовленного подорожнього, який ледве очікував знайти настільки марнотратне, ефектне оздоблення у віддаленому пастушачому селі, — всім цим Ціммерман передав відчуття спонтанності релігійного екстазу.

До XIX ст. поток паломників до Вісу звівся на ніщо, популярність рококо пішла у минуле, та виникло питання про знесення старого пам'ятника, проте цьому перешкоджали місцеві жителі. Включення церкви до переліку світової спадщини ЮНЕСКО (1983) принесло їй популярність за межами Німеччини, а у 19851991 рр. вона була ретельно відреставрована.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в archINFORM — 1994.

Посилання[ред. | ред. код]

ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №271271 (англ.)