Пам'ятна книжка
 Пам'ятна книжка Харківської губернії за 1866 рік | |
| Мова | російська |
|---|---|
| Тема | історія, географія |
| Жанр | довідник |
| Видано | 1831-1917 |
| Видано українською | немає |
Пам'ятна книжка, книга пам'яті (рос. Памятная книжка) — назва офіційних провінційних довідкових видань у Російській імперії, що видавалися після подій повстання (1830–1831) та фактичної ліквідації Великого князівства Литовського. У XIX столітті в Росії видавалися також «пам'ятні книжки» у таких галузях як педагогіка, освіта, ремесла. Ці видання піддавалися цензуруванню в Російській імперії, тому ці книги друкувалися тільки російською мовою (див. «Хронологія заборон української мови»). Після розвалу СРСР практика публікацій подібних книжок відновилася в Україні та Білорусі відповідно українською мовою та білоруською мовою. Такий тип видань є цінним історичним матеріалом для всіх дослідників (див. «Історична пам'ять»).
Історія[ред. | ред. код]
Особисту «Пам'ятну книжку» мав Тургенєв І. С., у неї записувалися поштові адреси і дні народження рідних і близьких.
Пам'ятні книжки у Російській імперії були щорічною офіційною довідковою інформацією, що випускалася в світ в 89 губерніях та областях тодішньої Росії з середини 1830-х до 1917 року. Випускалися місцевими офіційними особами та органами Міністерства внутрішніх справ Російської імперії.
На даний час пам'ятні книжки є одним з найбільш цінних задокументованих джерел інформації з історії, важливе джерело генеалогічної інформації поряд з такими джерелами, як «губернські відомості», «єпархіальні відомості», «огляди губерній», «труди губернських вчених архівних комісій», «списки дворян» тощо.
Пам'ятні книжки дозволяють отримати відомості про склад і заняттях жителів, стан природи, економіки, культури, побуту; дають можливість спостерігати за змінами, що відбувалися в губерніях чи областях щороку, протягом більш ніж 60 років у Російській імперії. Виявлено понад дві тисяч пам'ятних книжок.
У незалежній України такі книжки публікували відомості відповідно областей України[1][2][3] та тем[4], наприклад, щодо реперсованих[5], Збройних сил України[6] тощо.
У незалежній Білорусі такі книжки публікували відомості відповідно районів областей Республіки Білорусь[7][8][9][10][11][12].
Науковий проект[ред. | ред. код]
Російська національна бібліотека веде науковий проект «Пам'ятні книжки губерній і областей Російської імперії». Робота за проектом здійснюється у Відділі бібліографії та краєзнавства та Відділі фондів та обслуговування.
Основною метою проекту є:
- виявлення з вичерпною повнотою відомостей про всі випуски пам'ятних книжок губерній та областей Росії за весь період їх видання — із зазначенням всіх встановлених місць їх зберігання;
- розкриття змісту всіх пам'ятних книжок як джерела насамперед краєзнавчих відомостей;
- створення цілісного уявлення про самі пам'ятні книжки як самостійний об'єкт дослідження, що характеризує розвиток краєзнавчої, наукової, статистичної та книговидавничої діяльності у різних губерніях й областях тодішньої Росії.
Зміст[ред. | ред. код]
У всіх губерніях пам'ятні книжки мали свої особливості. У найбільш повному вигляді вони мали чотири великі розділи:
- адресу-календар (перелік усіх губернських, повітових, урядових і громадських установ із їх особовим складом), адміністративний довідник (відомості про адміністративний поділ губернії, про поштових та телеграфні установи, шляхи та маршрути сполучення у межах конкретної губернії, про промислові та торговельні підприємства, лікарні й аптеки, навчальні заклади, музеї та бібліотеки, книгарні й друкарні, про періодичні видання, списки населених місць, списки великих землевласників губернії і т. д.),
- статистичний огляд (статистичні таблиці населення, землеволодіння, сільського господарства, статистичні відомості про судову, медичну, фабрично-заводську, народну освіту, пожежників, фінансові доходи та недоїмки, і т. д.);
- науково-краєзнавчий збірник (джерелознавчі, описові, науково-дослідні, археографічні та бібліографічні матеріали).
Всі перераховані елементи надають пам'ятним книжкам виняткову цінність і значення яко комплексних першоджерел для історичних (у тому числі генеалогічних та біографічних), географічних, демографічних, етнографічних, краєзнавчих досліджень.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Книга памяти Украины [Архівовано 21 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В Бердичеві відбулась презентація ”Книги Пам’яті України. Переможці. Житомирська область» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], сайт "РІО Бердичів" (укр.)
- ↑ «Книга Памяти Украины. Полтавская область [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]», сайт "История Полтавы" (рос.)
- ↑ «Національна книга пам'яті [Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine.]», сайт Українського інституту національної пам'яті (укр.)
- ↑ Національна книга пам´яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні: Київська область. / Український інститут національної пам´яті, Київська обласна державна адміністрація. Голова редакційної колегії Ульянченко В. І. Упорядник Гай А. І. Редкол.: Бутник В. Г. (керівник редакційно-видавничої групи), Даниленко В. П., Єрема Р. М. (заст. голови редакол.), Захарченко П. П., Кондрук В. П., Романчишин В. Г. — Біла Церква: «Буква» 2008. — 1376 с.: іл. [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] — ISBN 978-966-7195-95-3 (укр.)
- ↑ Міністерство оборони України готує до видання перший том «Книги пам’яті Збройних Сил України» [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.], сайт Міністерства оборони України (укр.)
- ↑ «Памяць. Гіст.-дакум. Хроніка Веткаускага р-на. У 2-х кн.» Мінск, 1997 г. (біл.)
- ↑ Насевіч В.Л. Гістарычныя нарысы // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Крупскага р-на. – Мінск, 1999 (біл.)
- ↑ Насевіч В.Л. Гістарычныя нарысы // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Лагойскага р-на. У 2 кнігах. - Мінск, 2003 (біл.)
- ↑ Насевіч В.Л. Наваградчына ў палітычных падзеях ХІІІ ст. // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Навагрудскага р-на. Мінск., 1996 (біл.)
- ↑ Насевіч В.Л. Дубровеншчына ў складзе Вялікага княства Літоўскага // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Дубровенскага р-на: У 2-х кн. – Мінск, 1997 (біл.)
- ↑ ЛитМир - Электронная библиотека [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Памятные книжки Российской империи в формате pdf, djvu [Архівовано 15 серпня 2015 у Wayback Machine.], Библиотека Царское Село. (рос.)
- Проект Российской Национальной Библиотеки «Памятные книжки губерний и областей Российской империи» [Архівовано 13 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Некоторые памятные книжки Российской империи в формате pdf с сайта ГИВЦ с видимыми web ссылками [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Памятные книжки по различным губерниям Российской Империи (рос.)
- Библиотека исторической информации [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
| |||||||||||
