Пауль Теодор Уленгут

Пауль Теодор Уленгут
нім. Paul Uhlenhuth
Народився	7 січня 1870(1870-01-07) Ганновер, Королівство Пруссія
Помер	13 грудня 1957(1957-12-13) (87 років) Фрайбург, Баден-Вюртемберг, ФРН
Поховання	Hauptfriedhof Freiburgd
Країна	Німеччина
Діяльність	бактеріолог, викладач університету, лікар
Галузь	medical microbiologyd і бактеріологія
Заклад	Марбурзький університет Грайфсвальдський університет
Науковий ступінь	докторський ступінь
Відомі учні	Armin Kutzsched
Членство	Леопольдина Шведська королівська академія наук Гайдельберзька академія наук Бельгійська королівська академія медициниd Pépinière-Corpsd
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Emil-von-Behring-Prized (1942) Медаль Котеніуса (1937) медаль Гете за мистецтво і науку (1940)
Пауль Теодор Уленгут у Вікісховищі

Па́уль Теодо́р Уленгу́т (нім. Paul Theodor Uhlenhuth; 7 січня 1870, Ганновер — 13 грудня 1957, Фрайбург) — німецький бактеріолог і гігієніст.

Біографія

Народився в сім'ї Карла Крістофа Уленгута та Елізи Васмус. Вчився у середній школі в Магдебурзі та Ганновері. Здобував медичну підготовку в 1889—1894 роках в Академії кайзера Вільгельма (Pépinière), а в 1889 році став членом Франконського Пепіньєр-Корпусу.

У 1897 році він став помічником Роберта Коха в його Інституті інфекційних хвороб. Того ж року він став старшим лікарем у Фрідріха Леффлера, з яким він перейшов до Інституту гігієни Королівського університету Грайфсвальда. Там він був призначений спочатку ад'юнкт-професором у 1903 році, а в 1905 році став приват-доцентом кафедри гігієни того університету, пробувши там до 1911 року. У 1901 році він запропонував метод біологічної диференціації білків крові людини і тварин на підставі реакції преципітації. Метод знайшов широке застосування в санітарії, гігієні, судово-медичній практиці для визначення видової приналежності білка.

1905 року отримав академічну відзнаку Venia Legendi у гігієні та бактеріології. З 1906 по 1911 рік Уленгут був директором бактеріологічного відділу Імперського управління охорони здоров'я. Страсбурзький університет кайзера Вільгельма призначив його на кафедру гігієни та бактеріології в 1911 році.

Після поразки Німецької імперії у Першій світовій війні 1918 року, як і всіх німецьких професорів, його вислали з колишньої імперської території Ельзас-Лотарингія. Він перейшов на роботу до Марбурзького університету імені Філіппа.

З 1923 року до виходу на пенсію в 1939 році він викладав у Фрайбурзькому університеті імені Альберта Людвіга. Тоді ж призначений директором інституту гігієни цього університету. Його задум створити у Фрайбурзі інститут для досліджень епідемій та експериментальної терапії не вдалося втілити.

У перші дні перемоги націонал-соціалізму, 11 квітня 1933 року він став одним із підписантів указу, який передбачав звільнення його єврейських колег. У 1937 році він став членом НСДАП. З 1939 року у відставці. 18 серпня 1942 року став надзвичайним членом наукового сенату військово-медичної служби.

1950 року став почесним громадянином міста Фрайбург-ім-Брайсгау. 1953 року йому присуджена Національна премія Німецької Демократичної Республіки першого класу. 1955 року нагороджений Командорським федеральним хрестом за заслуги.

Здобутки

Він першим прищепив поворотний тиф пацюкам і мишам, вказав спосіб морфологічної та серологічної диференціації збудників різних видів поворотного тифу, розробив метод ідентифікації збудників дифтерії птахів і курячої віспи, виділив вірус африканської чуми свиней, розробив лікувальні сироватки проти збудників лептоспірозу і ящура (у ветеринарії). Ним запропонована селективне поживне середовище для вирощування лептоспір.

Сім'я

Одружився з Мартою фон Клюфер 8 травня 1899 року у м. Ганноверш-Мюнден. Їхня перша дочка Маргарет народилася 4 лютого 1900 року, друга дочка Ірмгард — 26 липня 1903 року, а третя дочка Клара — 1 серпня 1905 року.

Відзнаки

• Тайний радник (1906)
• Член (з 1932 року) та президент Німецької академії наук Леопольдина
• Нагороджений медаллю Котеніуса Леопольдини

Джерела

• Wolfgang U. Eckart: Paul Uhlenhuth. / Wolfgang U. Eckart, Christoph Gradmann (Hrsg.): Ärztelexikon. Von der Antike bis zum 20. Jahrhundert, 1. Aufl. 1995 °C. H. Beck München, S. 358—359, Ärztelexikon. Von der Antike bis zur Gegenwart, 2. Aufl. 2001, S. 313, 3. Aufl. 2006 Springer Verlag, Heidelberg, Berlin, New York, S. 327.
• Uhlenhuth, Paul Hessische Biografie [1] (нім.)

Посилання

• PAUL UHLENHUTH, GERMAN BACTERIOLOGIST (англ.)
• Uhlenhuth, Paul Theodor (англ.)
• УЛЕНГУТ Пауль (рос.)