Переяславський повіт

Переяславський повіт
Герб повітового центру
Губернія	Полтавська губернія
Центр	Переяслав
Створений	1781 рік
Площа	374 344 десятин (4 089,7 км²)
Населення	185 306 осіб
Найбільші міста	Переяслав, Баришівка, Березань, Бориспіль, Великий Крупіль, Вороньків
Попередники	Переяславський полк
Наступники	Переяславський район

Переяславський повіт Полтавської губернії на карті 1821 року

Переяславський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, Російської Республіки, Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки з центром у місті Переяслав.

Історія

Повіт був створений 1781 року в складі Київського намісництва, 1796 року віднесено до Малоросійської губернії, а з 27 лютого 1802 року — до Полтавської губернії (містився у її північно-західній частині).

З 27 квітня 1921 року до ліквідації повітового устрою в 1923 р. повіт був у складі Київської губернії.

Центр — місто Переяслав. Мав у підпорядкуванні 16 волостей. Займав близько 374 344 десятин.

Географія

Поверхню повіту прорізали долини таких річок: на сході паралельно Супою протікав із північного заходу на південний захід через весь повіт Трубіж, який впадав у Дніпро; із півночі в нього впадала невелика річка Недра, із заходу — річки Суличівка і Альта. Річки були мілководні; багато ділянок у літній період пересихали, і на місці течії таких річок залишалися лише їхні долини, які досягали часом значного розвитку. Винятком був лише Дніпро, який омивав південні і західні межі повіту протягом 110 верст, і це була єдина судноплавна річка в повіті.

Поверхня повіту рівна. Найвищі пункти: Пологи] (72,30 сажнів над рівнем моря), Циблі (65,91), Виповзки (69,27) тощо. Серед великої низовини солонцевої долини Альти зустрічалися місцями значної висоти пункти, наприклад, Любарці — на висоті 63 сажнів, Резів — 61,63 сажнів; ці пункти і були місцем поселення, бо всю місцевість навесні затоплювала вода.

Річка Трубіж протікала повітом на 70 верст. В звичайний час (за винятком нижньої свої течії) Трубіж губився в непрохідних болотах, перетворювався на лабіринт вузьких проток. Весною після танення снігів, підпертий з півдня водами Дніпра, він у своїй північній частині перетворював цілий водорозділ Трубіж-Суличівка на справжнє море. При з'єднанні Трубіжа з Дніпром у період весняного повноводдя ставався такий розлив води, що на деякий час дніпровські пароплави могли доходити майже до самого Переяслава.

В геологічному відношенні повіт розпадається на три головні області. Перша з них — у межах плато і другої тераси водорозділу Недра-Трубіж-Супій-Дніпро, і вона мала таку будову: чорнозем, світло-жовтий лес товщиною 1-3 сажні, червонувато-жовтої або червоно-бурої дилювіальної глини, жовтий, великозернистий, місцями тонкошаровий пісок з прожилками, збагачений окисами заліза. Область друга поширювалася на іншу частину повіту, за винятком річних долин, і складалася з чорнозему і легкого сірого суглинку, тонкосупіщаного лесу і пісків жовто-великозернистих. Область третя поширювалася в річкових долинах і особливо добре виражена в широкій долині Дніпра і Трубіжа; це область дюнних пісків, змішаних з болотами, річкового алювія, частиною солонців і іншими.

Згідно з військово-топографічною зйомкою 1862 р. в повіті 1/5 частина — піски і болота. За дослідженням професора А. В. Гурова, їх ще більше. Під лісами 1885 року було 65 958 десятин. 1896 року лісів було ще менше, бо їх багато вирубали. У Придніпров'ї ростуть здебільшого дуб, береза, осика та вільха; багато було також соснових лісів, але їх почали вирубувати раніше за інших.

Власництво у повіті

На 1 січня 1896 року 1568 приватним землевласникам належало 113 626 десятин. Менше 1 десятини мали 153 господарі, 1-50 — 1122, 50-100 — 113, 100—500 — 131, 500—1000 — 28, понад 1 тисячу десятин — 21 господар.

828 дворян володіли 98812 десятинами, 309 осіб духовного сану — 4012, 42 купців — 4315, 389 міщан — 1064 десятинами.

Із 2306 маєтків були заставлені на 1 січня 1896 р. 245.

Нероздільну власність селянських товариств складали вигони і т. зв. «спільні» землі. Перших було 4421 десятина, других — 16019 десятин, загалом — 10,7 % землі, яка належала сільським станам.

Селяни 1887 року мали наділеної землі 183 583 десятини, зокрема, ораної — 137 705, під хатами, садами та городами — 16 687, під луками — 15 728, під вигонами і пасовищами — 2 754, під лісами — 10 709 десятин.

Купленої земли на 1892 р. селяни мали 6208 десятин, орендованої — 19097 десятин.

1896 року в сільських товариствах посіяли жита 51 140 чверті, вівса — 28 210, гречки — 21450, ячменю — 58.

Населення

За даними перепису 1897 року у Переяславському повіті на 1 квадратну версту припадало 51,54 людей.

Населення за національністю:

Національність	Кількість, чол.	Кількість, %
Українці		93,78
Євреї		5,29
Росіяни		0,78
Поляки		0,07
Білоруси		0,02
Німці		0,01
Цигани		0,01
Інші		0,04
Усього	185 306	100,00

За суспільним станом:

Дворяни	Духовенство	Купці	Міщани	Селяни	Іноземні підданні	Інші
2844	1424	265	21864	158250	47	612

За віком:

Категорія	м. Переяслав	Повіт без міста	Усього
Діти молодше року (м.)	251	3152	3403
Діти молодше року (ж.)	239	3128	3367
Від 1 до 9 років (м.)	1817	21661	23478
Від 1 до 9 років (ж.)	1762	22006	23768
Від 10 до 19 років (м.)	1741	18421	20162
Від 10 до 19 років (ж.)	1887	19204	21091
Від 20 до 29 років (м.)	958	11491	12449
Від 20 до 29 років (ж.)	1066	12877	13943
Від 30 до 39 років (м.)	813	10382	11195
Від 30 до 39 років (ж.)	903	10649	11552
Від 40 до 49 років (м.)	610	7816	8425
Від 40 до 49 років (ж.)	620	7710	8330
Від 50 до 59 років (м.)	467	5644	6111
Від 50 до 59 років (ж.)	501	5690	6191

Посилання

Переяславль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона

Література

• Перепис населення. XXXIII. Полтавська губернія. Н. А. Тройніцкій (ред.) (Санкт-Петербург, 1904)