Персей (сузір'я)
Персей | |
---|---|
Латинська назва | Perseus |
Род. відмінок | Persei |
Скорочення | Per |
Пряме піднесення | 03год хв |
межі | від 1год 22хв до 4год 41хв |
Схилення | 45° ' |
межі | від 30° 40' до 58° 30' |
Площа | 615 кв.град.(24) |
Зорі |
5 яскравіших від 3m 56 яскравіших від 5,5m |
Найяскравіша зоря | Мірфак(Альфа Персея) 1,8m |
Метеорні потоки | Персеїди, Вересневі персеїди |
Суміжні сузір'я | |
Спостерігається в широтах між +90° i −31° Увечері найкраще спостерігати протягом грудня | |
Існує з античності. Запропоноване |
Персе́й (лат. Perseus) — сузір'я північної півкулі неба.
Стародавнє сузір'я. Включене до каталогу зоряного неба Альмагест давньогрецького астронома Клавдія Птолемея ще у 2 столітті.
Морфологічні особливості[ред. | ред. код]
Сузір'я містить близько 90 зірок до 6m[1]. Воно має площу 615 квадратних градусів та є 24 сузір'ям за розміром із 88. З півдня межує з сузір'ями Овна і Тельця, зі сходу - із сузір'ям Візничого, із півночі - сузір'ями Кассіопеї та Жирафи, а із заходу - із сузір'ями Андромеди і Трикутника.
Персея легко знайти на небі, оскільки він має характерну форму й оточений декількома впізнаваними візерунками зір: на північ від нього зорі розташовані у формі літери W в сузір'ї Кассіопеї, на схід - шестикутник Візничого з яскравою зорею Капелла, на південь - Плеяди, а на захід - ланцюг із трьох найяскравіших зір в Андромеді[2].
У сузір’ї Персея найяйскравіші зорі утворюють характерну дугу. Вигнута лінія починається з помаранчевого надгіганта Мірам (η Персея) і проходить через γ Персея та Мірфак (α Персея) до σ, ψ та δ Персея в центральній частині сузір'я. Її легко знайти, якщо прослідувати за уявною лінією від γ Кассіопеї (центральна зірка візерунку "W" Кассіопеї) через Рухбу (δ Кассіопеї, нижня права зірка "W"). Мірфак, найяскравіша зірка Персея, також є найяскравішою зіркою на цій уявній лінії[2].
Зорі[ред. | ред. код]
- Мірфак (α Персея): Найяскравіша зоря сузір'я. Мірфак (араб. Лікоть) — це надгігант спектрального класу F5Ib, що має зоряну величину 1,79 m та віддалена від Землі на відстань 590 світлових років[3]. Мірфак яскравіша від Сонця у 5000 разів і має діаметр у 62 рази більший за діаметр Сонця. Це найяскравіший член скупчення Альфа Персея, яке є відкритим скупченням, що містить багато яскравих зірок. Сусідні яскраві зорі, які є членами групи, включають зорі Дельта (3.0 зоряної величини)[4], Psi (4.3)[5] і 48 Персея (4.0)[6]; змінну Бета Цефея Epsilon Персея (2.9)[7]; а також зорі 29 (5.2)[8], 30 (5.5)[9], 31 (5.0)[10] і 34 Персея (4.7)[11]. Близька зоря Йота Персеяi , яка має зоряну величину 4.05, вважається членом цієї групи, але насправді знаходиться на відстані лише 34 світлових років від нас. Ця зоря дуже схожа на Сонце, але світить у 2,2 рази яскравіше за нього. Це жовта зоря головної послідовності спектрального типу G0V. Тривалі пошуки не змогли знайти доказів того, що вона має планетну систему[12].
- Алголь (β Персея) — одна з найвідоміших зір і друга за блиском у сузір'ї Персея. Алголь (від араб. الغول — гуль) символізує очі Горгони Медузи в сузір'ї. Ця зірка є представником цілої групи затемнених змінних зір. Її видима зоряна величина змінюється в інтервалі від 2,12 m до 3,39 m з періодом приблизно 2,867 дня. Спектральний тип цієї зірки — B8 V, розташована вона на відстані в 93 світлових роки.
Об'єкти далекого космосу[ред. | ред. код]
- два розсіяних скупчення зір — NGC 869 і NGC 884 утворюють подвійне скупчення. Віддалені одне від одного на декілька сотень світлових років, а від Сонячної системи — приблизно 7 000 світлових років. Кількість зір в них, відповідно, 350 і 300, видима зоряна величина — 4,0 і 3,9.
- М34 — це розсіяне скупчення з видимою яскравістю 5,5 m розташоване на відстані близько 1400 світлових років і містить близько 100 зірок, розкиданих по небу на площі, що перевершує площу повного місяця. Справжній діаметр цього скупчення близько 14 світлових років. M 34 можна побачити навіть у хороший бінокль, але найкраща видимість досягається при використанні телескопа з невеликим збільшенням.
- Туманність Маленька Гантель (М76) — планетарна туманність.
Персей — одне з найдавніших сузір'їв, яке було детально описано великим астрономом Клавдієм Птолемеєм у своєму астрономічному атласі «Альмагест». З ім'ям Персей пов'язаний ряд давньогрецьких міфів, які розповідають про подвиги героя Персея. Сам Персей був сином бога Зевса і смертної жінки Данаї. Відповідно до одного з міфів Персей повинен був зробити весільний подарунок Діктусу, яких побажав побачити голову Медузи Горгони. Підступний Діктус і його брат — король Полідект — насправді хотіли смерті Персея. Але герой зміг перемогти чудовисько і відсікти її жахливу голову. У древніх астрономічних атласах сузір'я зображували у вигляді юнака, який тримає в руці відрубану голову Горгони.
Метеорні потоки[ред. | ред. код]
- Персеїди - один із найвідоміших метеорних потоків. Активний у період із 14 липня до 1 вересня, та досягає піку в середині серпня. Персеїди, відомі швидкими та яскравими метеорами, які можна побачити із частотою від 50 до 100 метеорів на годину. Ідеально підходить для спостереження в північній півкулі в передсвітанкові години[13]. Метеори з персеїд - це фрагменти комети 109P/Свіфта-Туттля, відкритої в 1862 році астрономами Льюїсом Свіфтом і Горасом Таттлем. Комета Свіфта-Туттля має ядро діаметром 26 км та обертається навколо Сонця із періодом у 133 роки. Востаннє комета була у внутрішній частині Сонячної системи в 1992 році[14].
- Зета-Персеїди – денний метеорний потік відкритий в 1947 році працівниками Обсерваторії Джодрел Бенк. Активний від 20 травня до 5 липня із максимумом 13 червня[15].
Джерела[ред. | ред. код]
- Персей // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 351. — ISBN 966-613-263-X.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Персей (сузір'я) |
WIKISKY.ORG: Персей [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
88 сучасних сузір'їв |
Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |
- ↑ Průvodce hvězdnou oblohou: Perseus.
- ↑ а б Perseus Constellation: Location, Stars, Myth, Facts – Constellation Guide. www.constellation-guide.com. Процитовано 26 лютого 2024.
- ↑ * alf Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
- ↑ * del Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
- ↑ * psi Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
- ↑ * c Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
- ↑ * eps Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
- ↑ * 29 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
- ↑ * 30 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
- ↑ * 31 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 28 грудня 2013.
- ↑ * 34 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
- ↑ Kaler, J. B. Iota Persei. Stars. University of Illinois. Процитовано 5 листопада 2013.
- ↑ earthsky.org.
- ↑ Perseids - NASA Science. science.nasa.gov (англ.). Процитовано 26 лютого 2024.
- ↑ meteorshowersonline.com.