Персей (сузір'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Персей
Персей
Персей
Латинська назва Perseus
Род. відмінок Persei
Скорочення Per
Пряме піднесення 03год хв
межі від 1год 22хв до 4год 41хв
Схилення 45° '
межі від 30° 40' до 58° 30'
Площа 615 кв.град.(24)
Зорі 5 яскравіших від 3m
56 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря Мірфак(Альфа Персея) 1,8m
Метеорні потоки Персеїди, Вересневі персеїди
Суміжні сузір'я
Спостерігається в широтах між +90° i −31°
Увечері найкраще спостерігати протягом грудня
Існує з античності. Запропоноване

Персе́й (лат. Perseus) — сузір'я північної півкулі неба.

Сузір'я Персея із «Дзеркала Уранії», набору тематичних карток опублікованого у Лондоні, бл. 1825 року

Стародавнє сузір'я. Включене до каталогу зоряного неба Альмагест давньогрецького астронома Клавдія Птолемея ще у 2 столітті.

Морфологічні особливості[ред. | ред. код]

Сузір'я містить близько 90 зірок до 6m[1]. Воно має площу 615 квадратних градусів та є 24 сузір'ям за розміром із 88. З півдня межує з сузір'ями Овна і Тельця, зі сходу - із сузір'ям Візничого, із півночі - сузір'ями Кассіопеї та Жирафи, а із заходу - із сузір'ями Андромеди і Трикутника.

Персея легко знайти на небі, оскільки він має характерну форму й оточений декількома впізнаваними візерунками зір: на північ від нього зорі розташовані у формі літери W в сузір'ї Кассіопеї, на схід - шестикутник Візничого з яскравою зорею Капелла, на південь - Плеяди, а на захід - ланцюг із трьох найяскравіших зір в Андромеді[2].

У сузір’ї Персея найяйскравіші зорі утворюють характерну дугу. Вигнута лінія починається з помаранчевого надгіганта Мірам (η Персея) і проходить через γ Персея та Мірфак (α Персея) до σ, ψ та δ Персея в центральній частині сузір'я. Її легко знайти, якщо прослідувати за уявною лінією від γ Кассіопеї (центральна зірка візерунку "W" Кассіопеї) через Рухбу (δ Кассіопеї, нижня права зірка "W"). Мірфак, найяскравіша зірка Персея, також є найяскравішою зіркою на цій уявній лінії[2].

Зорі[ред. | ред. код]

  • Мірфак (α Персея): Найяскравіша зоря сузір'я. Мірфак (араб. Лікоть) — це надгігант спектрального класу F5Ib, що має зоряну величину 1,79 m та віддалена від Землі на відстань 590 світлових років[3]. Мірфак яскравіша від Сонця у 5000 разів і має діаметр у 62 рази більший за діаметр Сонця. Це найяскравіший член скупчення Альфа Персея, яке є відкритим скупченням, що містить багато яскравих зірок. Сусідні яскраві зорі, які є членами групи, включають зорі Дельта (3.0 зоряної величини)[4], Psi (4.3)[5] і 48 Персея (4.0)[6]; змінну Бета Цефея Epsilon Персея (2.9)[7]; а також зорі 29 (5.2)[8], 30 (5.5)[9], 31 (5.0)[10] і 34 Персея (4.7)[11]. Близька зоря Йота Персеяi , яка має зоряну величину 4.05, вважається членом цієї групи, але насправді знаходиться на відстані лише 34 світлових років від нас. Ця зоря дуже схожа на Сонце, але світить у 2,2 рази яскравіше за нього. Це жовта зоря головної послідовності спектрального типу G0V. Тривалі пошуки не змогли знайти доказів того, що вона має планетну систему[12].
  • Алголь (β Персея) — одна з найвідоміших зір і друга за блиском у сузір'ї Персея. Алголь (від араб. الغول‎ — гуль) символізує очі Горгони Медузи в сузір'ї. Ця зірка є представником цілої групи затемнених змінних зір. Її видима зоряна величина змінюється в інтервалі від 2,12 m до 3,39 m з періодом приблизно 2,867 дня. Спектральний тип цієї зірки — B8 V, розташована вона на відстані в 93 світлових роки.

Об'єкти далекого космосу[ред. | ред. код]

  • два розсіяних скупчення зір — NGC 869 і NGC 884 утворюють подвійне скупчення. Віддалені одне від одного на декілька сотень світлових років, а від Сонячної системи — приблизно 7 000 світлових років. Кількість зір в них, відповідно, 350 і 300, видима зоряна величина — 4,0 і 3,9.
  • М34 — це розсіяне скупчення з видимою яскравістю 5,5 m розташоване на відстані близько 1400 світлових років і містить близько 100 зірок, розкиданих по небу на площі, що перевершує площу повного місяця. Справжній діаметр цього скупчення близько 14 світлових років. M 34 можна побачити навіть у хороший бінокль, але найкраща видимість досягається при використанні телескопа з невеликим збільшенням.
  • Туманність Маленька Гантель (М76) — планетарна туманність.

Персей — одне з найдавніших сузір'їв, яке було детально описано великим астрономом Клавдієм Птолемеєм у своєму астрономічному атласі «Альмагест». З ім'ям Персей пов'язаний ряд давньогрецьких міфів, які розповідають про подвиги героя Персея. Сам Персей був сином бога Зевса і смертної жінки Данаї. Відповідно до одного з міфів Персей повинен був зробити весільний подарунок Діктусу, яких побажав побачити голову Медузи Горгони. Підступний Діктус і його брат — король Полідект — насправді хотіли смерті Персея. Але герой зміг перемогти чудовисько і відсікти її жахливу голову. У древніх астрономічних атласах сузір'я зображували у вигляді юнака, який тримає в руці відрубану голову Горгони.

Night sky photograph of the constellation Perseus
Сузір'я Персей неозброєним оком

Метеорні потоки[ред. | ред. код]

  • Персеїди - один із найвідоміших метеорних потоків. Активний у період із 14 липня до 1 вересня, та досягає піку в середині серпня. Персеїди, відомі швидкими та яскравими метеорами, які можна побачити із частотою від 50 до 100 метеорів на годину. Ідеально підходить для спостереження в північній півкулі в передсвітанкові години[13]. Метеори з персеїд - це фрагменти комети 109P/Свіфта-Туттля, відкритої в 1862 році астрономами Льюїсом Свіфтом і Горасом Таттлем. Комета Свіфта-Туттля має ядро діаметром 26 км та обертається навколо Сонця із періодом у 133 роки. Востаннє комета була у внутрішній частині Сонячної системи в 1992 році[14].
  • Зета-Персеїди – денний метеорний потік відкритий в 1947 році працівниками Обсерваторії Джодрел Бенк. Активний від 20 травня до 5 липня із максимумом 13 червня[15].

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

WIKISKY.ORG: Персей [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Див. також[ред. | ред. код]

Список зірок сузір'я Персея

88 сучасних сузір'їв
АндромедаБлизнятаВелика ВедмедицяВеликий ПесВізничийВітрилаВовкВодолійВолопасВолосся ВеронікиВоронГеркулесГідраГодинникГолубГончі ПсиДельфінДіваДраконЕріданЄдинорігЖертовникЖивописецьЖирафЖуравельЗаєцьЗмієносецьЗміяЗолота РибаІндіанецьКассіопеяКитКільКозорігКомпасКормаКосинецьЛебідьЛевЛетюча РибаЛисичкаЛіраМала ВедмедицяМалий КіньМалий ЛевМалий ПесМікроскопМухаНасосОвенОктантОрелОріонПавичПегасПерсейПівденна ГідраПівденна КоронаПівденна РибаПівденний ТрикутникПівденний ХрестПівнічна КоронаПічРайський ПтахРакРибиРисьРізецьСекстантСіткаСкорпіонСкульпторСтолова ГораСтрілаСтрілецьТелескопТелецьТерезиТрикутникТуканФеніксХамелеонЦентаврЦефейЦиркульЧашаЩитЯщірка
  1. Průvodce hvězdnou oblohou: Perseus.
  2. а б Perseus Constellation: Location, Stars, Myth, Facts – Constellation Guide. www.constellation-guide.com. Процитовано 26 лютого 2024.
  3. * alf Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  4. * del Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  5. * psi Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  6. * c Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  7. * eps Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  8. * 29 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  9. * 30 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  10. * 31 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 28 грудня 2013.
  11. * 34 Per. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 31 січня 2013.
  12. Kaler, J. B. Iota Persei. Stars. University of Illinois. Процитовано 5 листопада 2013.
  13. earthsky.org.
  14. Perseids - NASA Science. science.nasa.gov (англ.). Процитовано 26 лютого 2024.
  15. meteorshowersonline.com.