Петар Берон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петар Берон
болг. Петър Хаджиберович Берон
Народився бл. 1799
Котел
Помер 21 березня 1871
Крайова
Країна  Османська імперія
Національність болгарин
Діяльність вчений
Галузь педагогіка, філософія, медицина і природнича історія
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мов болгарська[1][2]
Конфесія православ'я

Петар Берон (також правильним є — Петир Берон (болг. Петър Берон), (*бл. 1799 —†21 березня 1871) — болгарський вчений, просвітник, педагог, представник Болгарського національного відродження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Стосовно року народження існують розбіжності. Називають 1795, 1798, 1799 та 1800 роки. Син крупного торговця. Навчався у церковній школі Брашова. Згодом перебрався до Бухареста, де отримав чудову освіту у грецького енциклопедиста К. Вардалаха. Згодом вивчав філософію в Гейдельберзькому університеті і медицину — у Мюнхенському.

У 1831 році захистив докторську дисертацію і повернувся до Румунії. На той час володів 9 іноземними мовами. Після нетривалого перебування у Бухаресті, перебував у Парижі, Берліні, Лондоні, Відні, Празі та Афінах. У 1871 році повернувся до Румунії. Тут у місті Крайова помер 21 березня того ж року.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор близько 32 наукових робіт. Широку відомим став «Буквар з різними повчаннями» (1824 року), що являв собою перший болгарський підручник з абеткою і граматикою болгарської мови, з відомостями з історії, природознавства, географії та арифметики. Берон склав свій підручник за прикладом грецьких, сербських і російських посібників. Написаний розмовною мовою, він був розрахований на сучасні методи класного навчання. До середини століття підручник витримав п'ять видань.

Берон був одним з перших болгарських вчених-енциклопедистів, який свідомо освоював і пропагував раціоналістичні ідеї в Болгарії. Відомими стали «Небесна фізика», «Фізична хімія», «Система геології», «Система атмосферологія», «Слов'янська філософія».

Образ Берона зобразили на болгарській банкноті номіналом у 10 левів 1999 року.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. CONOR.Sl

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hans-Joachim Härtel, Roland Schönfeld: Bulgarien. Vom Mittelalter bis zur Gegenwart. Pustet, Regensburg 1998, ISBN 3-7917-1540-2.