Петрушевський Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Васильович Петрушевський
Петрушэўскі Аляксандр Васільевіч
Народження15 вересня 1898(1898-09-15)
Лунинець, Пінський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Смерть21 жовтня 1976(1976-10-21) (78 років)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Національністьбілорус
КраїнаСРСР
Приналежність Російська імперія → СРСР СРСР
Рід військпіхота
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби1918-1960
ПартіяКПРС (1976)
Звання Генерал-полковник
Командування46-та армія (СРСР)
Війни / битвиДруга світова війна: Битва за Москву, Битва на Курській дузі, Корсунь-Шевченківська операція
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Кутузова I ступеня Орден Суворова II ступеня Орден Суворова II ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»

Олександр Васильович Петрушевський (9 жовтня 1898, Лунінець, нині Берестейська область Білорусі — 21 жовтня 1978, Москва) — радянський воєначальник білоруського походження, генерал-полковник (1954), Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія

[ред. | ред. код]

Білорус, народився в сім'ї залізничника. Закінчив гімназію. Учасник Першої світової війни, закінчив школу прапорщиків, дослужився до звання поручика[1]. У Червоній армії з 1918 року, учасник Громадянської війни в Росії. Після війни командував батальйоном, закінчив курси «Постріл» (1923) і Військову академію імені М. В. Фрунзе (1928). Пізніше служив командиром пои курсах «Постріл», з 1935 року — начальник штабу 20-ї стрілецької дивізії. У 1938 році закінчив Академію Генерального штабу.

У січні 1938 — травні 1941 року — заступник начальника штабу Білоруського (із літа 1940 — Західного) військового округу. Із 5 травня 1941 року — начальник штабу 13-ї армії.

З початком німецько-радянської війни комбриг Петрушевський продовжував бути начальником штабу 13-ї армії. На цій посаді він брав участь у Білостоцько-Мінській і Смоленській битвах, обороні Могильова, битві за Москву, Курській битві.

Із грудня 1943 по березень 1945 року — командир 104-го стрілецького корпусу. На цій посаді відзначився під час Корсунь-Шевченківської і Яссько-Кишинівської операцій. За успішний наступ у Румунії 13 вересня 1944 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу[1].

Із березня 1945 року — командувач 46-ї армії 2-го Українського фронту. Брав участь у взятті Відня.

Післявоєнний період

[ред. | ред. код]

До червня 1946 року генерал-лейтенант Петрушевський продовжував командувати 46-ю армією. Із червня 1946 по лютий 1947 року він був начальником штабу Закавказького військового округу. У 1947—1950 роках — викладач у Військовій академії та головний військовий радник у Болгарії. У 1950—1953 роках — начальник штабу Західно-Сибірського військового округу, у 1953—1957 роках — військовий радник у Китаї, у 1957—1959 роках — начальник Військової академії. Із 1960 року — у відставці, жив і помер у Москві.

Військові звання

[ред. | ред. код]
  • Полковник (1935)
  • Комбриг (1939)
  • Генерал-майор (1941)
  • Генерал-лейтенант (1943)
  • Генерал-полковник (1954)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Герой Радянського Союзу (13 вересня 1944 року). Був нагороджений трьома орденами Леніна, п'ятьма орденами Червоного Прапора, двома орденами Суворова 2-го ступеня, орденом Кутузова 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями «XX років РСЧА», «За взяття Відня», «За визволення Праги», «20 років перемоги у Великій вітчизняній війні», «30 років Радянської Армії та Флоту», «40 років Збройним силам СРСР», «50 років Збройним силам СРСР».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Петрушевский Александр Васильевич. warheroes.ru. Процитовано 10 жовтня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.