Плем'я Завулона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плем'я Завулона

Пле́м'я Завуло́на (івр. שֵׁבֶט זְבוּלֻן‬‎‬, Shevet Zevulun; лат. tribus Zabulon) — одне з племен (колін) Ізраїлевих. Згідно Біблії, виводило свій родовід від Завулона, шостого та останнього з синів патріарха Якова від Лії. Під час розділу Палестини воно отримало від Ісуса Навина найкращу частину землі на її північному заході між Галілейським озером і Середземним морем з родючою рівниною і містами Вифлеєм, Назарет, Кана, Тіверіади та інші. Це плем'я виділялося войовничістю і хоробрістю.

Для християнства земля Завулонова завжди матиме особливо високе значення, як головне місце земної діяльности Ісуса Христа. На теренах володінь покоління Завулонова лежали Вифлеєм, Назарет, Кана Галилейська, Тіверіади, гора Фавор.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
  • Driscoll, James F. Jewish Tribe // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.
  • Drum, Walter. Zabulon // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плем'я Завулона