Площа Іспанії (Барселона)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Площа Іспанії

41°22′30″ пн. ш. 2°08′56″ сх. д. / 41.37503800002777865° пн. ш. 2.149108000028° сх. д. / 41.37503800002777865; 2.149108000028Координати: 41°22′30″ пн. ш. 2°08′56″ сх. д. / 41.37503800002777865° пн. ш. 2.149108000028° сх. д. / 41.37503800002777865; 2.149108000028
Країна  Іспанія
Розташування Монжуїк
Тип майдан
Архітектор Жузеп Пуч-і-Кадафалк і Guillem Busquets i Vautraversd

Площа Іспанії. Карта розташування: Іспанія
Площа Іспанії
Площа Іспанії
Площа Іспанії (Іспанія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Площа Іспанії в Барселоні (ісп. Plaza de España, кат. Plaça d'Espanya) — одна з основних площ столиці Каталонії, пам'ятка міста. Розташована біля підніжжя гори Монжуїк.

Опис[ред. | ред. код]

Побудована до Всесвітньої виставка в Барселоні в 1929 за проектом Жозепа Пуї Кадафальша і Гіллема Бускетса, а закінчена Антоніо Дардерем.

Маючи площу 34 000 м², площа займає друге місце в Іспанії після площі Іспанії в Мадриді і перед площею Каталонії в Барселоні.

У центрі круглої площі розташований величезний та високий монумент-фонтан з численними скульптурами. У площі розташована реконструйована в торгово-рекреаційний комплекс Арена Барселони, готель «Каталонія Барселона плаза», Палац комунікацій та транспорту, головний павільйон виставково-ярмаркового комплексу «Фіра Барселона». Від площі до величезного та знаменитого вечірнім світло-музичним шоу чарівного фонтану і величного Національного палацу з Національним музеєм мистецтв Каталонії на горі Монжуїк йде широка еспланада-авеніда Королеви Марії-Христини, на початку якої стоять дві симетричні 47-метрові Венеційські вежі[1] й інші павільйони комплексу «Фіра Барселона».

Площа є важливим транспортним вузлом міста; за допомогою тунелю її перетинає найдовша в Іспанії вулиця Гран-Віа; в площу впираються вулиця Креу Коберта, проспект Паралель, проспект Королеви Марії Христини та Таррагонська вулиця.

Під площею розташовані станції метро «Еспанья» ліній L1, L3 і L8, а також станції міських електричок.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Венецианские башни. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Grandas, M. Carmen (1988). L'Exposició Internacional de Barcelona de 1929. Els llibres de la frontera, Sant Cugat del Vallès. ISBN 84-85709-68-3.