Площа Героїв Майдану (Кропивницький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Площа Героїв Майдану
Кропивницький
Площа Героїв Майдану — центральна площа Кропивницького
Площа Героїв Майдану — центральна площа Кропивницького
Площа Героїв Майдану — центральна площа Кропивницького
Місцевість центр
Район Подільський район
Розміщення між вулицями Театральною, Великою Перспективною‎, Віктора Чміленка та В'ячеслава Чорновола
Назва на честь героїв Євромайдану
Колишні назви
Кірова
Загальні відомості
Координати 48°30′37″ пн. ш. 32°16′00″ сх. д. / 48.51028° пн. ш. 32.26667° сх. д. / 48.51028; 32.26667
поштові індекси 25022
Транспорт
Тролейбуси №№ 4,10
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Кіровоградська обласна державна адміністрація
Кіровоградська обласна рада
Заклади культури Суспільне Кропивницький
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Площа Героїв Майдану у Вікісховищі

Площа Героїв Майдану — центральна площа Кропивницького.

Площа Героїв Майдану розташована в Подільському районі Кропивницького й міститься у просторі між вулицями Театральною, Віктора Чміленка, Великою Перспективною‎ та В'ячеслава Чорновола.

Історія[ред. | ред. код]

Сучасна площа Героїв Майдану — найстаріша площа Кропивницького, яка 14 вересня 2009 року відзначила своє 170-ліття. Розбито її було на місці, подарованому Єлисаветграду Іваном Івановичем Фундуклеєм, сином колишнього міського голови комерції радника Івана Юрійовича Фундуклея, за його заповітом у 1839 році.

До того часу тут були розташовані цегляні споруди з глибокими підвалами, знищеними, проте, великою пожежею 1834 року.

Спершу територію обладнали під плац на зразок Ковалівського у військовому містечку (тепер ПКтВ «Ковалівський») — висадили алеї дерев.

Згодом відбулася реконструкція майдану, його обнесли залізною огорожею з гранітними колонами, спорудили 2 павільйони — в одному розмістився громадський розважальний клуб, в іншому — буфети. Після появи міського водогону на майдані було обладнано фонтан, розведено квітники.

У такому стані площа лишалась до 1920-х років. Однак, уже за СРСР 1924 року в клубі-павільйоні відкрили музей ім. Леніна, буфет закрили.

У 1930-ті площу нарекли на честь першого секретаря Ленінградського обкому Компартії, члена Політбюро ЦК КПРС Сергія Кірова, і в листопаді 1936 року в її центрі встановили йому великий бронзовий пам'ятник.

Площа Героїв Майдану традиційно є міським центром, місцем проведення всенародних гулянь у свята, на ньому встановлюється головна міська новорічна ялинка, тут проводяться мітинги, концерти, спортивні та інші культурно-масові заходи тощо.

24 серпня 1991 року тисячі жителів Кіровограда під звуки національного Гімну України гучними оплесками вітали встановлення на головному приміщенні обласної державної адміністрації Державного прапора України, у такий спосіб схвалюючи утвердження незалежності української держави.

24 лютого 2014 року Кіровоградська міська рада ухвалила рішення про перейменування площі Кірова на Героїв Майдану.[1][2]

Транспорт[ред. | ред. код]

Площа Героїв Майдану, будучи центральним міським майданом, має важливе транспортне значення, — повз неї минають численні маршрутні таксі і тролейбуси.

  • тролейбус: № 4, 7, 10, 10А (зупинка "Центр надання адміністративних послуг").
  • автобус: 46, 103, 111, 116 (зупинка "Центр надання адміністративних послуг").

Об'єкти[ред. | ред. код]

У центральній будівлі на площі (буд. № 1) розташовані:

Раніше в центрі майдану знаходився пам'ятник Сергію Кірову, встановлений у 1936 році (скульптор М. Г. Манізер, архітектор В. Вітман). За рішенням народного віче Кіровограда пам'ятник було демонтовано 23 лютого 2014 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Площу Кірова перейменували на Героїв Майдану , та було знесено пам'ятник Сталіну. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  2. Рішення Кіровоградської міськради № 2881 від 24 лютого 2014 року «Про перейменування площі Кірова, вулиць Дзержинського та Орджонікідзе» [Архівовано 5 березня 2014 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 1 березня 2014.]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]