Повзик звичайний
| Повзик звичайний | |
|---|---|
_-modified.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Повзикові (Sittidae) |
| Рід: | Повзик (Sitta) |
| Вид: | Повзик звичайний (S. europaea)
|
| Біноміальна назва | |
| Sitta europaea | |
| |
| Ареал звичайного повзика | |
Повзик звичайний[1] (Sitta europaea L.) — птах ряду горобцеподібних. Найчисельніший та найрозповсюдженіший вид повзиків.
Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]
Розміром приблизно з горобця. Довжина тіла звичайного повзика сягає 14 см, маса тіла 19-24 г. Дорослий самець зверху сірий; через око проходить чорна смуга; щоки і горло білі; воло, груди і черево білі, з вохристим відтінком; боки тулуба і підхвістя каштанові; махові пера сірувато-бурі; стернові пера чорні, крім сірих центральних, крайні пари біля верхівки білі; дзьоб темно-сірий; ноги жовтувато-бурі. Птах має типову для роду велику голову, короткий хвіст та міцний дзьоб і ноги. У дорослої самки низ рівномірно вохристий, каштановий колір відсутній. Молодий птах подібний до дорослої самки, але смуга, яка проходить через око, темно-сіра; майже весь низ жовтувато-вохристий.[2]
В азійського та північноєвропейського підвидів (S. e. asiatica та S. e. europaea відповідно) нижня частина тіла біла окрім каштанового забарвлення в районі анального отвору. Західноєвропейський підвид S. e. caesia має зазвичай червонувате забарвлення нижньої частини. Молоді птахи мають блідіше забарвлення, ніж дорослі.
Поширення та місця існування[ред. | ред. код]
Живе в помірних широтах Європи та Азії, в Ірландії відсутній. В Україні осілий і кочовий птах, зустрічається на Поліссі, в Лісостепу й у Карпатах.
Зустрічається в листопадних лісах та паркових насадженнях, гнізда влаштовує в старих деревах. Уникає молодих посадок і хвойних гущавин. Нерідко гніздиться поблизу людини — в містах, селах, старих парках і садах.
Поведінка[ред. | ред. код]
Як і інші види повзиків, здатен пересуватися по стовбуру дерева згори донизу, на противагу деяким іншим птахам, наприклад, дятлам, які можуть пересуватися лише вгору. Часто прилітає до годівниць, де поводиться дуже агресивно, відганяючи птахів інших видів.
Повзик – дуже галасливий птах. Спів – часто повторюване туі-туі-туі.
Гніздування[ред. | ред. код]
Гніздо будують в дуплах або розщелинах дерев. Вимощують його корою або травою. Можуть звужувати отвір дупла, обмазуючи його глиною. Будівельним матеріалом для гнізда слугують лусочки верхнього тонкого шару кори (частіше соснової), рослинні волокна та сухі листочки. Відкладають 5—8 білих з червоними цятками яєць. Самка насиджує їх 15-18 діб, а після появи пташенят самець допомагає їх вигодовувати. Гніздо молоді птахи покидають через 4 тижні. Батьки піклуються про молодь і після їх вильоту. Протягом сезону можуть мати дві кладки.
Живлення[ред. | ред. код]
Повзик є всеїдним птахом. Влітку споживає переважно комах. Восени переходить на рослинний корм (насіння та ягоди). Здатен розбивати дзьобом міцні горіхи, попередньо закріпивши їх у розщелині дерева. Має звичку ховати знайдену їжу, якщо її кількість перевищує його потребу.
Охорона[ред. | ред. код]
Вид включено до Додатку 2 Бернської конвенції.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Самка або молода особина -
-
-
-
.jpg)
2.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ольга Лущиц. Спритний штукатур
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
