Повітряні сили Індії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повітряні сили Індії
Емблема Повітряних Сил Індії
На службі c 8 жовтня 1932 рік
Країна Індія Індія
Вид Повітряні сили
Чисельність 127 000 чоловік
бл. 1622 літаків
У складі Міністерство оборони Індії
Гарнізон/Штаб Нью-Делі
Гасло ["नभःस्पृशं दीप्तम्" ("Nabhaḥ spr̥śaṁ dīptam") "Доторкнутися небес з відвагою"] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)[1]
Штандарт синій, блакитний та білий
            
Річниці день ВПС: 8 жовтня[2]
Війни/битви
Список
Вебсайт indianairforce.nic.in
Командування
Поточний
командувач		 Маршал авіації Арджан Сінгх
Авіація
Ударні літаки Jaguar, МіГ-27, Harpy
Електронна
боротьба		 A-50E/I, DRDO AEW&CS, Ilyushin A-50
Винищувачі Су-30, Mirage 2000, МіГ-29, HAL Tejas, МіГ-21
Розвідники Searcher II, Heron
Навчальні літаки Hawk Mk 132, HPT-32 Deepak, HJT-16 Kiran, Pilatus C-7 Mk II
Транспорт C-17 Globemaster III, Il-76, Ан-32, HS 748, Do 228, Boeing 737, ERJ 135, Il-78 MKI, C-130J
Гелікоптери Dhruv, Chetak, Cheetah, Mi-8, Mi-17, Мі-26, Mi-25/35
Медіафайли на Вікісховищі
Прапор ВПС Індії з 1951 року[3]

Військово-повітряні сили Індії (хінді भारतीय वायु सेना ; Bhartiya Vāyu Senā) — один із видів Збройних сил Індії. За кількістю літаків перебувають на четвертому місці серед найбільших військово-повітряних сил світу (після США, Росії та Китаю).

Військово-повітряні сили Індії були створені 8 жовтня 1932, а перша ескадрилья з'явилася в їх складі 1 квітня 1933. Вони зіграли важливу роль у бойових діях на бірманському фронті в ході Другої світової війни. В 1945—1950 роках ВПС Індії носили префікс «королівські». Індійська авіація взяла активну участь у війнах з Пакистаном, а також у ряді дрібних операцій і конфліктів.

На 2007 у розпорядженні ВПС Індії знаходилося більш ніж 1130 бойових і 1700 допоміжних літаків і гелікоптерів[4].

Історія[ред. | ред. код]

Друга світова війна (1939—1945)[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни ВПС відіграли важливу роль у блокуванні японської армії в Бірмі, де їх першим ударом з повітря була атака японської військової бази в Аракані. Вони також виконували ударні завдання з японськими авіабазами в Мае Хонг Сон, Чіанг Май і Чіанг Рай на півночі Таїланду.

ВПС в основному брали участь в бомбардуваннях, безпосередній авіаційній підтримці, веденні повітряної розвідки, супроводі бомбардувальників і пошуку шляхів для важких бомбардувальників ВПС США.

Під час війни ВПС пройшли через етап сталого зростання. Нові літаки, в тому числі побудовані США: Vultee Vengeance, Douglas DC-3 і побудовані Британією: Hawker Hurricane, Supermarine Spitfire і Westland Lysander, значно поліпшили стан ВПС Індії.

На знак визнання наданих послуг щодо ВПС, король Георг VI присвоїв префікс «Королівські» і вже 1945 році ВПС Індії мали назву Королівські ВПС Індії. У 1950 році, коли Індія стала республікою, префікс було знято.

Перші роки незалежності (1947—1950)[ред. | ред. код]

Після здобуття незалежності від Британської імперії в 1947 році Британська Індія була розділена на Індійський Союз і Пакистан. Вздовж лінії географічного розділу активи ВПС були розділені між новими країнами, але три з десяти оперативних ескадр, розташованих у межах Пакистану, були передані до Королівських ВПС Пакистану.

Приблизно в той же час спалахнув конфлікт за контроль над штатами Джамму і Кашмір. Це призвело до початку повномасштабної війни між Індією і Пакистаном, хоча не було ніякого офіційного оголошення війни. Під час війни Королівські ВПС Індії не вступали в повітряні бої з ВПС Пакистану, однак вони забезпечували ефективний транспорт і безпосередню авіаційну підтримку індійських військ.

Коли Індія стала республікою в 1950 році, префікс «Королівські» (Royal) був вилучений з назви індійських ВПС.

Техніка та озброєння[ред. | ред. код]

Дані про техніку і озброєння ВПС Індії взяті зі сторінки журналу «Aviation Week & Space Technology»[5]

Бойові літаки[ред. | ред. код]

Зображення Тип Виробництво Призначення Кількість Примітки
Mirage 2000H
Mirage 2000TH 		Франція Франція
Франція Франція 		багатоцільовий винищувач
навчальний винищувач 		36
11
МіГ-21 СРСР СРСР
Індія Індія 		багатоцільовий винищувач 264[6] Не менше 120 МіГ-21 планується експлуатувати до 2019 року[6].
МіГ-27МЛ
МіГ-27UPG 		СРСР СРСР
Індія Індія 		винищувач-бомбардувальник 120

28

Побудовані в 1984—1996 роках. Більшість МіГ-27 планується списати до 2015 року[7].
МіГ-29/29УБ СРСР СРСР багатоцільовий винищувач 69[6] У 2008 році був підписаний контракт з Росією на модернізацію 53 МіГ-29 до МіГ-29UPG і 9 МіГ-29УБ до МіГ-29УБ-UPG[8][9].
Су-30МКІ Росія Росія багатоцільовий винищувач 200[10][11][12] +72 В замовленні. Поставляються з 2002 року. В рамках трьох контрактів Росія продала Індії 230 комплектів для ліцензійної збірки на загальну суму 8,5 млрд доларів[13]. У 2012 році був підписаний ще один контракт на поставку 42 додаткових комплектів Су-30МКІ на суму 3,4 млрд доларів.
Sepecat Jaguar S Франція Франція
Велика Британія Велика Британія 		винищувач-бомбардувальник 24
HAL Jaguar IB
HAL Jaguar IM
HAL Jaguar IS 		Індія Індія
Індія Індія
Індія Індія
 навчально-бойовий протикорабельний літак

винищувач-бомбардувальник

27
11
58 		Винищувачі збиралися в Індії з комплектів, поставлених Великою Британією в 1981—1987 роках.

Літаки ДРЛС[ред. | ред. код]

Зображення Тип Виробництво Призначення Кількість Примітки
А-50ЕІ Росія Росія літак ДРЛС 3 У 2003 році був укладений контракт на поставку 3 А-50ЕІ, який був виконаний у 2010 році[14]. У 2010 році ВПС Індії подали заявку на покупку другої партії з 9 А-50ЕІ, але контракт укладений не був[15].

Транспортні та спеціальні літаки[ред. | ред. код]

Зображення Тип Виробництво Призначення Кількість Примітки
Airbus A330 MRTT Європейський Союз Європейський Союз літак-паливозаправник У січні 2013 було оголошено, що компанія Airbus перемогла у повторному тендері на поставку 6 літаків-заправників ВПС Індії[16].
Ан-32 СРСР СРСР транспортний літак 105 У червні 2009 року був підписаний контракт на суму $ 400 млн, згідно з яким 40 Ан-32 будуть відремонтовані і модернізовані в Україні, а решта 65 — на авіаремонтному заводі «BRD-1» ВПС Індії в Канпурі[17].
Boeing 737—200
Boeing 737-700BBJ 		США США
США США 		транспортний літак адміністративний літак 3
1
HAL Saras Індія Індія транспортний літак Замовлено 15 літаків[18]. Поставки почнуться в 2014 році.
British Aerospace HS.748-100 Велика Британія Велика Британія транспортний літак 64
Embraer ECJ-135 Legacy Бразилія Бразилія адміністративний літак 5
Gulfstream III США США літак РЕБ 3
HAL Do 228—201 Індія Індія легкий транспортний літак 28
Іл-76МД СРСР СРСР транспортний літак 17[19]
Іл-78МКИ СРСР СРСР літак-паливозаправник 6
C-130J Super Hercules США США транспортний літак 5
C-17 Globemaster III США США транспортний літак 1[19] У червні 2011 року підписано контракт на поставку 10 C-17 «Глоубмастер-3» (з опціоном на 6 літаків) до липня 2014[20].

Навчальні літаки[ред. | ред. код]

Зображення Тип Виробництво Призначення Кількість Примітки
BAE Hawk Mk.132 Велика Британія Велика Британія навчально-тренувальний 49 +76 Замовлено. Збройні сили Індії для ВПС і ВМФ замовили 143 BAE Hawk Mk.132 (66 у 2004 році, 57 у 2010 році і 20 в 2012 році)[21].
HAL HJT-16 Kiran Індія Індія навчально-тренувальний 85
HAL HJT-36 Sitara Індія Індія навчально-тренувальний 16[12] Планується побудувати від 200 до 250 літаків, оснащених російським ТРД.
HAL HPT-32 Deepak Індія Індія навчально-тренувальний 82

Вертольоти[ред. | ред. код]

Зображення Тип Виробництво Призначення Кількість Примітки
Aérospatiale SA 316B
HAL SA316B 		Франція Франція
Індія Індія 		багатоцільовий вертоліт 32
60
Aérospatiale SA 365 Франція Франція транспортний вертоліт 6
AH-64D Apache Longbow США США Ударний вертоліт У жовтні 2011 року Міністерство оборони Індії обрало переможцем американський AH-64D Apache Longbow на поставку 22 ударних вертольотів ВПС Індії[22]. Загальна сума контракту становить $ 1,4 млрд.
AgustaWestland AW101 Італія Італія транспортний вертоліт У 2010 році ВПС Індії і компанія AgustaWestland підписали контракт на поставку 12 вертольотів AW101 на загальну суму 560 млн євро[23].
HAL SA315B Індія Індія багатоцільовий вертоліт 23
HAL Dhruv Індія Індія багатоцільовий вертоліт 36 +18 замовлено
Мі-8 СРСР СРСР багатоцільовий вертоліт 82
Мі-17
Мі-17В5 		СРСР СРСР
Росія Росія 		багатоцільовий вертоліт
багатоцільовий вертоліт 		52
32[24] 		+75 Мі-17В5 в замовленні. У 2008 році Міністерство оборони Індії прийняв підписало контракт з компанією «Рособоронекспорт» на поставку до 2015 року 80 Мі-17В5 на загальну суму 1,35 млрд доларів[25]. У квітні 2022 р. в Індії прийнято рішення скасувати договір після отриманого 32-го Мі-17В5.[24]
Мі-26 СРСР СРСР транспортний вертоліт 4
Мі-35 СРСР СРСР транспортно-бойовий вертоліт 20[12]

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Бойова та навчальна авіація[ред. | ред. код]

Основу авіаційного парку Повітряних сил Індії складають літаки радянського або російського проєктування, що в різний час закуповувались у СРСР та Росії, або виготовлялися за ліцензією у країні.

МіГ-21 та МіГ-23[ред. | ред. код]

ПС Індії зіткнулися з частими випадками аварій серед бойових винищувачів. З 1970 р. небойові втрати склали 1000 винищувачів, втрачено близько половини парку МіГ-21[26] та МіГ-23[27]. Серйозною проблемою є високий рівень аварійності. З початку 1970-х по початок 2000-х років індійські ПС щорічно втрачали в середньому 23 літаки і вертольоти[28]. У 2000-х роках ситуація покращилася; за наявною неофіційною інформацією, за 2009 рік втрачено 10 літаків і 1 вертоліт. Найбільше число льотних пригод припадає на радянські винищувачі МіГ-21 індійського виробництва. З 1971 по квітень 2012 розбилися 482 літаки (більше половини з 872 отриманих)[29].

МіГ-27[ред. | ред. код]

Ці літаки виготовляли в Індії за ліцензією корпорацією HAL під назвою Bahadur («Відважний») та має індекс МіГ-27М (іноді використовується МіГ-27МЛ або МіГ-27Л).

У вересні 2018 року на північному заході Індії у штаті Раджастан розбився один з наявних винищувачів-бомбардувальників МіГ-27 Повітряних сил Індії.[30]

Су-30МКІ[ред. | ред. код]

На озброєнні індійської армії стоїть близько 240 винищувачів Су-30МКІ, що робить його наймасовішим у Повітряних силах Індії.

Починаючи з 2009-го року близько десяти літаків Су-30 в індійській версії було втрачено по різним причинам. Зокрема до основних відносять низьку підготовку індійських льотчиків, а також погану якість винищувачів російського виробництва та які збиралися в Індії за ліцензією. Один з таких винищувачів впав у серпні 2019 року.[31]

Mirage 2000[ред. | ред. код]

Також Індія експлуатує певну кількість літаків Mirage 2000 придбаних у Франції у 1980-х роках. У вересні 2020 року стало відомо, що Індія купує у Франції для національних повітряних сил вживані багатоцільові винищувачі Mirage-2000, нова угода дозволить підтримати у робочому стані наявний парк літаків. [32]

Dassault Rafale[ред. | ред. код]

У 2017 році Індія проводила тендер на закупівлю нових винищувачів, за його результатами у 2012 році перемогу здобув Dassault Rafale.

23 вересня 2016 року Міністерство оборони Індії підписало контракт з компанією Dassault Aviation на поставку 36 винищувачів Rafale. Загальна заявлена ​​вартість програми становить 8,5 млрд доларів. З 36 літаків, виконаних в конфігурації, відповідно до вимог ПС Індії, 28 машин будуть поставлені в одномісній версії та 8 одиниць двомісної.

Індія очікувала, що у Франції буде побудовано тільки 18 машин, а решта на потужностях місцевої авіабудівної компанії HAL. Однак, Dassault Aviation в результаті відмовилася взяти відповідальність за літаки побудованих в Індії.

Перші п’ять з 36 замовлених для індійських ПС винищувачів Rafale 29 липня 2020 року приземлилися на авіабазі «Ambala», де розміщується 17-а винищувальна ескадрилья ВПС Індії. У вересні 2020 року Командування ПС Індії офіційно прийняло їх на озброєння. [33]

Друга партія з трьох винищувачів Rafale, зробивши безпосадочний переліт з авіабази у Франції, прибула на авіабазу ПС Індії у листопаді 2020 року.[34]

Четверта партія прибула у березні 2021 року. [35]П’ята поставка в рамках контракту відбулась у квітні 2021 року [36]. Загалом кількість літаків Rafale в розпорядженні Повітряних сил Індії зросло до 17.

Перспективи[ред. | ред. код]

Fifth Generation Fighter Aircraft (FGFA)[ред. | ред. код]

22 грудня 2008 року Об’єднана авіабудівна корпорація (РФ) та індійська компанія Hindustan Aeronautics Limited (HAL) підписали контракт про спільну розробку та виробництво винищувачів п’ятого покоління за програмою Fifth Generation Fighter Aircraft (FGFA). За умовами досягнутої угоди, індійська компанія займеться розробкою бортового комп’ютера винищувача, навігаційної системи, інформаційних дисплеїв у кабіні пілота і системи самозахисту. Решта робіт у спільному проекті візьме на себе російська компанія «Сухой».

31 серпня 2010 в підмосковному Жуковському на аеродромі «Раменське» в рамках процесу з підготовки контракту між Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) і корпорацією HAL про спільну розробку винищувача п’ятого покоління відбулася демонстрація нового російського перспективного авіаційного комплексу фронтової авіації (ПАК ФА) представникам Міністерства оборони і ПС Індії, а також індійської літакобудівної корпорації HAL. Передбачається, що частка HAL у спільному проекті складе не менше 25 відсотків. Загальна вартість проекту оцінюється у вісім-десять мільярдів доларів.

У квітні 2018 року стало відомо про призупинення участі Індії спільної програми з РФ по розробці перспективного винищувача п’ятого покоління Fifth Generation Fighter Aircraft (FGFA) на основі російського проекту ПАК ФА (Т-50, Су-57).[37]

Офіційні джерела у ПС Індії стверджують, що винищувач Су-57 не відповідає їх вимогам які ставляться до перспективного літака, зокрема йде мова про малопомітності, авіоніці, РЛС та інше.

Національне виробництво[ред. | ред. код]

HTT-40[ред. | ред. код]

У лютому 2021 року Індія замовила у компанії HAL 70 навчально-тренувальних літаків HTT-40 національної розробки та виробництва.[38] Це стало першим замовленням на розроблений в Індії навчальний турбогвинтовий літак.

11 серпня 2020 року Рада з питань оборони Індії затвердила закупівлю 106 навчальних літаків HTT-40 на суму у близько 2 млрд доларів США. [39]Придбання розбито на дві частини – спочатку повітряні сили Індії отримають 70 бортів, а ще 36 зарезервовано в опціоні.

Розробка літака відбувалась в ініціативному порядку компанією HAL та в 2015 році зацікавила командування повітряних сил Індії та навіть було включено у перелік військових товарів для закупівлі у національного виробника з назвою «Made in India».

До кінця 2015-го року індійське міністерство оборони озвучило плани, що Індія придбає навчальні літаки HTT-40 у кількості 70 одиниць, але остаточне рішення було погоджено лише за 5 років.

Tejas[ред. | ред. код]

Індія займається розробкою базового винищувача Tejas за програмою Light Combat Aircraft (LCA) з 1983 року. Новим літаком планувалося замінити всі застарілі винищувачі МіГ-21. ПС Індії замовили 40 літаків Tejas перший з яких був переданий військовим для випробувань в січні 2011 року.

У лютому 2020 року Індія завершила підписання угоди на придбання 83 легких винищувачів Tejas Mark-1A виробництва корпорації Hindustan Aeronautics Limited (HAL).[40] Вартість купівлі, а також технічного обслуговування та інфраструктури, оцінили у 5,4 млрд доларів США.

F-21[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Lockheed Martin запропонувала свої винищувачі F-21 Індії для посилення Повітряних сил Індії в рамках конкурсу MMRCA 2.0 з можливістю їх локалізації у Індії за державною програмою «Зроблено в Індії».[41]

F-21 є ребрендингом багатоцільового винищувача F-16V Block 70. Причиною цьому називають наявність на озброєнні Пакистану більш ранньої версії винищувачів, проте ідентичне позначення моделі може негативно вплинути на просування в Індії.

Транспортна авіація[ред. | ред. код]

Ан-32[ред. | ред. код]

Індія експлуатує 68 Ан-32 та 35 Ан-32RE. Ан-32RE — модернізація Ан-32 для ПС Індії. На літаку встановлено обладнання попередження зіткнення літаків у повітрі, обладнання раннього попередження зіткнення із землею, система супутникової навігації, літакові далекоміри, модернізований радіовисотомір, новий радіолокатор з двома багатофункціональними індикаторами, нове кисневе обладнання, поліпшені крісла екіпажу. Вантажність літака збільшена до 7,5 т.

В липні 2009 року було підписано контракт між ПС Міністерства оборони Індії та «дочкою» державної компанії «Укрспецекспорту» — «Спецтехноекспорт», обсягом близько $400 млн на ремонт і модернізацію 105 машин Ан-32 індійських ПС.

Airbus C295MW[ред. | ред. код]

8 вересня 2021 року Уряд Індії схвалив закупівлю 56 транспортних літаків Airbus C295MW для заміни поточного парку літаків BAe748 Повітряних сил країни, повідомили у Міноборони Індії. Вартістю угоди складає близько 2,5 мільярдів доларів.[42]

Шістнадцять транспортних літаків C-295MW будуть доставлені з авіабудівного підприємства Airbus в Іспанії протягом 48 місяців після підписання контракту.

Решта 40 літаків буде виготовлено в Індії Консорціумом TATA протягом десяти років після укладання угоди. Планується, що велика кількість деталей, агрегатів і основних вузлів літака буде виготовлена ​​в Індії.

Спеціальна авіація[ред. | ред. код]

Літак EMB-145 ДРЛВ[ред. | ред. код]

У липні 2008 року МО Індії підписало з компанією «Ембраєр» контракт вартістю 210 млн дол на постачання трьох реактивних літаків EMB-145 для створення на їх базі повітряних систем дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ).

Літак є версією регіонального реактивного лайнера ERJ-145. Він оснащений системою дозаправлення паливом у повітрі, системами супутникового зв’язку SATCOM, відрізняється істотно поліпшеною апаратурою для охолодження та генерації електроенергії.

Викатка першого літака EMB-145 відбулась у лютому 2011 року. [43]

Гелікоптери[ред. | ред. код]

AH-64E Apache та CH-47F(I) Chinook[ред. | ред. код]

У 2015-у році Індія та Boeing підписали угоду на постачання 22 ударних гелікоптерів AH-64E Apache та 15 транспортних CH-47F(I) Chinook. Загальна сума угоди складає 3,1 млрд доларів США.

У лютому 2019 року Компанія Boeing здійснила передачу першого транспортного гелікоптера CH-47F Chinook для Повітряних сил Індії. [44]

Розпізнавальний знак[ред. | ред. код]

  • Розпізнавальний знак
    Розпізнавальний знак
  • Знак на кіль
    Знак на кіль

Еволюція розпізнавальних знаків[ред. | ред. код]

Розпізнавальний знак Знак на фюзеляж Знак на кіль

Знаки розрізнення[ред. | ред. код]

Англійська мова є офіційною в збройних силах Індії. Всі військові звання існують тільки англійською і ніколи не перекладаються жодною з індійських мов. Британська система військових звань використовується у Збройних силах Індії практично без змін.

Генерали та офіцери[ред. | ред. код]

Категорії Генерали Старші офіцери Молодші офіцери
Індійське звання Marshal of the Indian Air Force Air Chief Marshal Air Marshal Air Vice-Marshal Air Commodore Group Captain Wing Commander Squadron Leader Flight Lieutenant Flying Officer Pilot Officer
Відповідне українське звання Немає Генерал армії Генерал-полковник Генерал-лейтенант Генерал-майор Полковник Підполковник Майор Капітан Лейтенант Молодший лейтенант

Сержанти та солдати[ред. | ред. код]

Категорії Підофіцери Сержанти Солдати
Індійське звання Master Warrant Officer Warrant Officer Junior Warrant Officer Sergeant Corporal Leading Aircraftman Aircraftman
Відповідне українське звання Старший прапорщик Прапорщик Старшина Сержант Молодший сержант Старший солдат Рядовий

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ The IAF Motto. Official Website. Webmaster IAF – Air Headquarters. Архів оригіналу за 10 квітня 2009. Процитовано 7 April 2009.
  2. ↑ A Mother in India: 8th October. 22 жовтня 2007. Процитовано 20 липня 2010.
  3. ↑ Indian Air force flag. Архів оригіналу за 19 червня 2009. Процитовано 6 грудня 2014.
  4. ↑ The aircraft in service at Indian Air Force
  5. ↑ Aviation Week & Space Technology, 2009 World Military Aircraft Inventory, India[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. ↑ а б в Парк индийских истребителей МиГ-21бис останется на вооружении до 2019 года
  7. ↑ Lenta.ru: Оружие: Индия спишет большинство МиГ-27 к 2015 году
  8. ↑ Lenta.ru: Оружие: Россия модернизировала первые истребители МиГ-29 для Индии
  9. ↑ В Индию поставлены первые три модернизированных МиГ-29UPG
  10. ↑ Половина Су-30 ВВС Индии прикована к земле
  11. ↑ Su-30MKI Delivery To Indian Air Force Slips. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 27 квітня 2019.
  12. ↑ а б в Order of Battle — India. Архів оригіналу за 30 вересня 2013. Процитовано 6 грудня 2014.
  13. ↑ Индия купила 42 истребителя Су-30МКИ
  14. ↑ Индия осталась довольна российскими самолетами «А-50ЭИ». Архів оригіналу за 21 лютого 2011. Процитовано 6 грудня 2014.
  15. ↑ Индия купит российские летающие радары
  16. ↑ Airbus поставит Индии шесть самолетов-заправщиков
  17. ↑ ЦАМТО / Новости / В Украину для ремонта и модернизации прибыла пятая партия самолетов Ан-32 ВВС Индии
  18. ↑ Home-spun Saras to train Air Force's trainee pilots
  19. ↑ а б «Боинг» передал ВВС Индии первый военно-транспортный самолет C-17 «Глоубмастер-3»
  20. ↑ ВВС США подписали с «Боингом» дополнительный контракт в рамках программы производства 10 ВТС C-17 «Глоубмастер-3» для ВВС Индии
  21. ↑ Индия заказала 20 учебных самолетов Hawk
  22. ↑ Россия проиграла в индийском тендере на поставку ударных вертолетов
  23. ↑ Индия купила 12 итальянских транспортных вертолетов. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  24. ↑ а б РФ втрачає свого найбільшого покупця зброї: Індія відмовилась від російських Ми-17 (укр.). Процитовано 17 квітня 2022.
  25. ↑ В Индию доставлена первая партия Ми-17В5. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  26. ↑ Армс-Тасс. Архів оригіналу за 3 жовтня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  27. ↑ Indian air force to retire MiG-23 fighters (Xinhua) (Перевірено 3 березня 2012)
  28. ↑ «MiG-27 crashes, ninth IAF mishap in '09.» timesofindia.indiatimes.com.
  29. ↑ «Indian Air Force lost half of MiG fighter jets in deadly crashes.» indiatoday.intoday.in.
  30. ↑ Відео: В Індії розбився літак МіГ-27. Мілітарний. 5 вересня 2018. Процитовано 5 січня 2022.
  31. ↑ В Індії впав Су-30 російського виробництва. Мілітарний. Процитовано 5 січня 2022.
  32. ↑ Індія купує вживані Mirage. Мілітарний. Процитовано 5 січня 2022.
  33. ↑ Індія прийняла на озброєння винищувачі Rafale. Мілітарний. Процитовано 5 січня 2022.
  34. ↑ Індія отримала другу партію Rafale. Мілітарний. Процитовано 5 січня 2022.
  35. ↑ Індія отримала нову партію літаків Rafale. Мілітарний. Процитовано 5 січня 2022.
  36. ↑ Франція здійснила п'яту поставку винищувачів Rafale в Індію. Мілітарний. Процитовано 5 січня 2022.
  37. ↑ Індія виходить з програми спільної з РФ розробки винищувача 5-го покоління. Мілітарний. 23 квітня 2018. Процитовано 5 січня 2022.
  38. ↑ Індія замовила 70 літаків HTT-40. Мілітарний. Процитовано 5 січня 2022.
  39. ↑ Індія придбає навчальні літаки HTT-40. Мілітарний. Процитовано 5 січня 2022.
  40. ↑ Індія купує 83 винищувачі Tejas. Мілітарний. Процитовано 5 січня 2022.
  41. ↑ Індія тестує F-15 та F-21 для своїх Повітряних сил. Мілітарний. Процитовано 5 січня 2022.
  42. ↑ Індія купує 56 літаків C295MW. Мілітарний. Процитовано 5 січня 2022.
  43. ↑ Відбулася викатка першого EMB-145 ВПС Індії. Мілітарний. 22 лютого 2011. Процитовано 5 січня 2022.
  44. ↑ Індія отримала перший Chinook. Мілітарний. 6 лютого 2019. Процитовано 5 січня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Повітряні_сили_Індії&oldid=41875510