Покровське (Бахмутський район)
| село Покровське | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Бахмутський район |
| Громада | Бахмутська міська громада |
| Облікова картка | Покровське |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 1044 (01.01.2014) |
| Площа | 9.494 км² |
| Густота населення | 110 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 84561 |
| Телефонний код | +380 6274 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°38′05″ пн. ш. 38°07′50″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
99 м |
| Водойми | р. Горілий Пень |
| Відстань до обласного центру |
75,3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 84500 Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44 |
| Карта | |
  Покровське | |
 Покровське | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Покро́вське — село Бахмутської міської громади Бахмутського району Донецької області, Україна.
Неподалік від села розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Риф», оголення вапняку біля села Покровське.
Історія[ред. | ред. код]
На місці нинішнього села під час Кальміуської паланки перебувала багата дача, відомого свого часу, Бахмутського протопопа Івана Лук'янова. У нього тут була рілля сінокіс також він займався скотарство і бджільництво, був сад млин о двох каменях.
Лук'янов був відомий у всій Бахмутській окрузі як справжній батько і благодійник. Навіть у Запоріжжі знали про його любов до людства, про його щедру благодійності людям, у мирний час багато січовики запорожці добровільно приходили на «Ступки», на хутір протопопа Лук'янова потрудитися заради душевного порятунку.
У 1731—1732 роках протопоп Лук'янов на доходи зі Ступок побудував в Бахмуті Покровську церкву, прикрасив і забезпечив її всім необхідним, а перед смертю своєю в 1767 році одну половини частини хутора заповідав у володіння Покровської церкви.[1]
Після анексії Криму Російською імперією, у зв'язку з скороченням солеваріння в Бахмуті, частина його населення в 1792 році була переведена на становище державних поселенців. Вони одержали ділянку на річці Мокра Плотва та її притоці Горілому Пні, де й виникла державна слобода Покровська, яка входила до складу Бахмутської волості того ж повіту. Свою назву слобода дістала від церкви Покрови, до парафії якої належала.
Поселенцями слободи були російські селяни і козаки слобідських полків. У 1830 році в Покровському [Архівовано 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] налічувалося 843 ревізькі душі. Вони мали по 7 десятин державної землі, за що сплачували щорічно по 9 крб. оброку і по 3 крб. подушного податку.
За даними на 1859 рік у державному селі Покровське Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2848 осіб (1561 чоловічої статі та 1287 — жіночої), налічувалось 517 дворових господарства, існувала православна церква[2].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Бахмутської волості мешкало 3654 особи, налічувалось 609 дворових господарств, існували православна церква, школа й арештантський будинок[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5307 осіб (2690 чоловічої статі та 2617 — жіночої), з яких 5296 — православної віри[4].
У 1908 році в селі мешкало 8908 осіб (4450 чоловічої статі та 4458 — жіночої), налічувалось 1020 дворових господарств[5].
4 березня 2015 року Війни на Сході України (АТО) біля Покровського загинув воїн 17 танкової бригади, український герой Юрій Зубов.
Після реформи, пов'язаною с децентралізацією село Покровське є частиною об'єднаної Бахмутської громади.
Діючим старостою села є Федоренко Павло Вікторович.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Богун Микола Андрійович (14.06.1924-08.12.2005) — повний кавалер ордену Слави.[6]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 727) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-62. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 5-4)
- ↑ (рос.) Герои страны. Архів оригіналу за 28 листопада 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Покровське — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [Архівовано 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
.svg){kind=small}
| ||||||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||||
.png)