Покровський собор (Харків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор Покрови Пресвятої Богородиці
49°59′30″ пн. ш. 36°13′43″ сх. д. / 49.9916889° пн. ш. 36.2288500° сх. д. / 49.9916889; 36.2288500Координати: 49°59′30″ пн. ш. 36°13′43″ сх. д. / 49.9916889° пн. ш. 36.2288500° сх. д. / 49.9916889; 36.2288500
Тип споруди православний храм
Розташування Україна УкраїнаХарків
Перша згадка 1659
Початок будівництва 1689
Кінець будівництва 1689
Стиль Українське бароко
Належність Українська православна церква (Московський патріархат)
Єпархія Харківська єпархія УПЦ МП
Стан пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса Харківська область, м. Харків, вул. Університетська, 8
Покровський собор (Харків). Карта розташування: Україна
Покровський собор (Харків)
Покровський собор (Харків) (Україна)
Мапа
CMNS: Покровський собор у Вікісховищі

Собор Покрови Пресвятої Богородиці — парафіяльний православний храм в Харкові, Харківської єпархії Української православної церкви Московського патріархату, в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці. Сьогодні він у складі Покровського монастиря.

Собор — є єдиним фрагментом забудови Харківської фортеці XVII ст., який дійшов до наших часів.

Історія[ред. | ред. код]

Кам'яна будівля Покровського собору була побудована козаками за межами тодішніх кордонів фортеці, поблизу її північної стіни, в 1689-му замість дерев'яної Покровської церкви (відомої ще з 1659 року). У тому ж 1689р. храм освячений митрополитом Авраамом.

Вигляд через Купецький міст і Купецький узвіз на Покровський собор (ліворуч). 1900-ті

У 1726 у з ініціативи єпископа Білгородського Єпіфанія Тихорського і генерал-губернатора ​​Слобідської України князя Михайла Голіцина був заснований Свято-Покровський чоловічий училищний монастир з харківським колегіумом першим вищим навчальним закладом на ​​Лівобережжі. Покровська церква при цьому з 1729 а стала монастирською і коллегіумською. Храм відремонтували, прикрасили і забезпечили церковним начинням.

У 1732-му на дзвіниці встановили дзвін вагою 1,6 тонни.

У 17991846 Покровський собор був кафедральним собором Харкова.

Протягом XIX і початку XX століття в церкві велися роботи з його прикрашання ремонту та благоустрою.

У 1920-ті собор був закритий і незабаром став руйнуватися.

У 1950-х була зроблена спроба його косметичного ремонту, а в наступне десятиліття було розроблено проект реставрації храму в первинному вигляді — з галереєю між церквою і дзвіницею. Була розібрана трапезна між церквою і дзвіницею, а також переходу до Архієрейського дому і Озерянської церкви, проте після цього реконструкція призупинилася, і собор простояв у риштуваннях до перебудови.

У 1992 році храм разом з архітектурним комплексом Свято-Покровського монастиря передали Українській православній церкві Московського патріархату.

Покровський собор разом з Благовіщенським та Успенським собором складають легендарний золотий трикутник соборів.[1].

Опис[ред. | ред. код]

Покровський собор — цінна пам'ятка української архітектури другої половини XVII століття.

Архітектура цього храму має свої витоки у народному зодчестві України. На думку фахівців, Покровський собор майже повністю повторює українську дерев'яну тридільну церкву, і є синтезом ідей й конструкцій дерев'яного зодчества та кам'яної архітектури.

Надзвичайно легкий і стрункий, здалека собор нагадує три свічки, які стоять у ряд. Три його вежі розділені від самої землі, звужуються догори та гармонійно об'єднані у єдине ціле. До центральної восьмикутної вежі (8,5х10 м) зі сходу примикає п'ятигранний вівтар (4х6 м), а із заходу — бабинець (6х5 м). Висота середньої, найвищої частини, від землі до хреста становить 45 м.

Собор побудовано у два поверхи: знизу — зимній, теплий, храм, зверху — літній, холодний. Верхня церква майже цілком повторює нижню. Перший ярус оточено відкритою аркадою, на якій на рівні підлоги верхнього храму побудовано обхід-гульбище. Фасади собору багато прикрашені налічниками, напівколонами, карнизами. Монументальному вигляду храму відповідає вишукана краса та стрункість інтер'єру.

Враження[ред. | ред. код]

Видатний дослідник українського зодчества Г. М. Лонгвин так висловився про Покровський собор:

«Немає в українській кам'яній архітектурі іншої такої будівлі, де би прийом висотного розкриття внутрішнього простору було здійснено з таким блиском.»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Золотой треугольник Харькова. [Архівовано 7 листопада 2018 у Wayback Machine.] // STATUS QUO. 18.04.2016. (рос.)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Д. И. Багалий, Д. П. Миллер. История города Харькова. Покровский собор [Архівовано 6 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  • Харьков. Собор Покрова Пресвятой Богородицы
  • Страница собора на SkyscraperPage [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Соборы и церкви Харькова [Архівовано 31 серпня 2010 у Wayback Machine.]
  • История Харькова
  • Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колір Покровського собору. https://www.religion.in.ua/. Релігія в Україні. 13 червня 2019. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.