Помийниця
| Помийниця | |
|---|---|
| 48°07′14″ пн. ш. 23°23′46″ сх. д. / 48.12057000002777585° пн. ш. 23.39637000002777967° сх. д. | |
| Витік | на південний захід від с. Чумалево |
| Гирло | р. Байлова |
| Басейн | басейн Дунаю |
| Країни: |
 УкраїнаЗакарпатська область |
| Регіон | Закарпатська область[1] |
| Довжина | 27 км |
| Площа басейну: | 121 км² |
| Притоки: | невеликі потічки |
 | |
Поми́йниця (інша назва — Сокирниця) — річка в Україні, у межах Хустського району Закарпатської області. Права притока Тиси.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 27 км, площа басейну 121 км². Долина V-подібна, нижче — трапецієподібна; завширшки до 2,2 км. Річище слабозвивисте, завширшки від 3—5 до 15 м (у пониззі), у нижній течії місцями каналізоване. Похил річки 6,9 м/км. Бувають повені, іноді руйнівні.
Розташування[ред. | ред. код]
Річка утворюється злиттям потоків Лазки і Соляниці біля с. Олександрівка. Тече спочатку на південь і південний захід серед пагорбів Верхньотисинської улоговини, перетинає село Новобарово, потім виходить у долину Тиси і тече на захід та (у пригирловій частині) північний захід через село Сокирниця. Впадає Тиси на південь від с. Бронява.
На деяких картах позначена як притока Байлової
Притоки: невеликі потічки.
Література[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Каталог річок України. / Швець Г. І. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — 192 с.
- (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 437
