Попов Олександр Павлович
 Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 6-го скликання | |||
| Партія регіонів | 12 листопада 2007 | — | 11 березня 2010[1] |
Олекса́ндр Па́влович Попо́в (нар. 22 листопада 1960, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР) — український політик, член Партії регіонів, міністр з питань житлово-комунального господарства України (2007, 2010), народний депутат Верховної Ради України 6-го скликання, голова Київської міської державної адміністрації з 16 листопада 2010 року — 14 грудня 2013. Відсторонений від обіймання посади 14 грудня 2013 року[2] у зв'язку з підозрою у причетності до порушення конституційних прав громадян, які 30 листопада 2013 року перебували на Майдані Незалежності в м. Києві[3][4]. Звільнений з посади 25 січня 2014 року[5][6].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 22 листопада 1960 у місті Кривий Ріг. Мати Ганна Харитонівна (1936–2012) — будівельник; дружина Ірина Володимирівна (1961) — музичний керівник дитсадка; син Дмитро (1985); дочка Ольга (1993).
Освіта[ред. | ред. код]
Випускник ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 м. Горішні Плавні (тодішнє м. Комсомольськ). Тюменський інститут на факультет промислового і цивільного будівництва (1977–1982),
Кар'єра[ред. | ред. код]
1982–1984 — служба в армії.
1984–1986 — майстер дільниці БУ № 1 тресту «Кременчукрудбуд».
1986–1987 — виконроб РБУ Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.
1987–1993 — служба в органах КДБ, СБУ, в підрозділах захисту національної економіки.
1993–1994 — начальник відділу маркетингу, віце-президент з маркетингу та економіки фірми «Інкомбуд».
1994—2007 — голова Комсомольської міської ради народних депутатів; Комсомольський міський голова.
1995–2000 — заступник голови правління Асоціації міст Полтавщини. У 2000-2006 — голова правління Асоціації міст Полтавщини. Також в цей період — член Української делегації в Конгресі місцевих та регіональних рад Ради Європи.
1998–2000 — член Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України.
1 березня — 12 травня 2007 — заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України[7].
12 травня 2007-–18 грудня 2007 — Міністр житлово-комунального господарства України[8].
18 грудня 2007 — 11 березня 2010 — Народний депутат України 6-го скликання, обраний за списком Партії регіонів (№ 19). Заступник голови Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.
11 березня — 17 червня 2010 — Міністр житлово-комунального господарства України[9].
17 червня — 16 листопада 2010 — перший заступник голови Київської міської державної адміністрації.
16 листопада 2010 — 14 грудня 2013 — голова Київської міської державної адміністрації.
14 грудня 2013 року названий серед відповідальних за силовий розгін та побиття мітингувальників Євромайдану (разом з очільником київської міліції Валерієм Коряком та заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем. На першому ж допиті повідомив, що виконував розпорядження секретаря РНБО Андрія Клюєва[10].
З 27 жовтня 2014 — співзасновник компанії OFFER UA, яка займається зовнішньоекономічною діяльністю (експортно-імпортні операції).
З 16 травня 2017 — голова Наглядової ради Спілки малих та середніх експортерів, яка є активним учасником Канадського проекту «Проміс».
Нагороди та звання[ред. | ред. код]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (5 липня 2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[11]
- Орден «За заслуги» I ст. (23 серпня 2011)[12], II ст. (6 грудня 2006)[13], III ст. (6 грудня 2001)[14]
- Почесний громадянин Комсомольська, Полтавська область.
- Підполковник запасу СБУ.
Захоплення[ред. | ред. код]
Спорт, риболовля.
Сім'я[ред. | ред. код]
Одружений, має сина та доньку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 11 березня 2010 року № 1980-VI «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Попова О.П.»
- ↑ Указ Президента України від 14 грудня 2013 року № 684/2013 «Про відсторонення О. Попова від посади» [Архівовано з першоджерела 14 грудня 2013.]
- ↑ Президент відсторонив від посад голову КМДА О. Попова та заступника Секретаря РНБОУ В. Сівковича. // Прес-служба Президента України. 14 грудня 2013. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 14 грудня 2013. [Архівовано з першоджерела 14 грудня 2013.]
- ↑ УНІАН: Поки Попова допитують, обов'язки голови КМДА виконуватиме Голубченко
- ↑ Указ Президента України від 14 грудня 2013 року № 684/2013 «Про відсторонення О. Попова від посади» [Архівовано з першоджерела 14 грудня 2013.]
- ↑ Указ Президента України від 25 січня 2014 року № 42/2014 «Про звільнення О. Попова з посади голови Київської міської державної адміністрації». [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 365 «Про призначення Попова О.П. заступником Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України».
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 21 березня 2007 року № 796-V «Про призначення Попова О.П. на посаду Міністра з питань житлово-комунального господарства України»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 червня 2010 року № 2345-VI «Про звільнення Попова О.П. з посади Міністра з питань житлово-комунального господарства України»
- ↑ Попов «сдал» Пшонке реального «заказчика» кровавого разгона Евромайдана
- ↑ Указ Президента України № 435/2012 від 5 липня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 845/2011 від 23 серпня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
- ↑ Указ Президента України № 1040/2006 від 6 грудня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 1192/2001 від 6 грудня 2001 року «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання[ред. | ред. код]
- «Регіонали» визнали, що без виборів змінили владу в Києві. Українська правда
- Інформація на сайті ВРУ (VI скликання)
- Довідник «Хто є хто в Україні»
- Бондаренко Валерія. Із Комсомольським задором — у київський вир // Дзеркало тижня. — 2010. — № 23 (803). — 19–25 червня.
- Попов Олександр Павлович
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| |||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
|
- Народились 22 листопада
- Народились 1960
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Очільники Києва
- Міністри з питань житлово-комунального господарства України
- Другий уряд Віктора Януковича
- Перший уряд Миколи Азарова
- Уродженці Кривого Рогу
- Народні депутати України 6-го скликання
- Голови Київської міської державної адміністрації
- Персоналії:Горішні Плавні
- Заступники міністрів України
- Члени Партії регіонів
- Члени «Опозиційної платформи — За життя»
- Державні діячі України під кримінальним переслідуванням
- Міські голови Горішніх Плавнів
- Депутати Київської міської ради