Портал:Біологія/Добра стаття/Архів
2016[ред. код]
16 квітня[ред. код]
Аргіопа тигрова, або Брюнніха (Argiope bruennichi) — яскравий павук з родини колопрядів, зі смугастим жовто-чорно-білим черевцем. Поширений у помірному й субтропічному поясах Палеарктики, зокрема в Україні. Живиться дрібними прямокрилими, іншими комахами. Отрута слабка, для людини безпечна. Самиці аргіопи схильні до канібалізму самців, проте він не є обов'язковим…
1 квітня[ред. код]
Зорови́й нерв (лат. nervus opticus) — II пара черепних нервів у людини та хребетних. Зважаючи на особливості мікро- та макроанатомії, зоровий нерв не є нервом у класичному розумінні цього слова, а радше частиною головного мозку, яка винесена на периферію. Так, нерв розвивається як виріст переднього мозку, покритий центральним мієліном та трьома оболонами…
19 березня[ред. код]
.jpg)
Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) — птах ряду Соколоподібних родини Яструбових. Один з найбільших представників хижих птахів Євразії — розмах крил досягає 2,5 м. Характерною рисою виду є білий хвіст у дорослих особин (у молодих птахів забарвлення хвоста буре). Мешкає в прибережних лісах, поблизу водойм, багатих рибою…
22 січня[ред. код]
Хворо́ба Ві́льсона (англ. Wilson disease; синоніми: гепато-лентикулярна дегенерація, гепатоцеребральна дистрофія, псевдосклероз Вестфаля) — спадкове захворювання з аутосомно-рецесивним типом успадкування, при якому мідь накопичується у тканинах. Проявляється у вигляді неврологічних та/або психіатричних симптомів й уражень печінки…
2015[ред. код]
18 вересня[ред. код]
Ооци́т (також овоци́т, від грец. ōón — яйце, грец. kýtos — клітина), яйцекліти́на, — велика нерухома жіноча статева клітина (гамета) оогамних видів. Зливаючись зі сперматозоїдом, яйцеклітина утворює зиготу, з якої формується новий організм. Характерними особливостями яйцеклітин є великі розміри (не лише в порівнянні зі сперматозоїдом, але й з іншими клітинами організму), а також нездатність активно рухатися. Ооцит — це високоспеціалізована клітина: його будова, склад й оболонки спрямовані на запліднення й утворення зиготи…
2010[ред. код]
28 травня[ред. код]
Жа́ба трав'яна́ (англ. Rana temporaria) — земноводна тварина, один із представників роду бура жаба. Тварина середніх розмірів, досить типового для жаб вигляду, способу життя та поведінки. Розповсюджена практично по всій Європі (крім найпівденніших її районів), в Україні — переважно на заході, півночі та в центрі (в степових районах практично відсутня). Вид занесено до Додатку IІI «Конвенції з охорони дикої флори і фауни та природного середовища існування в Європі» (категорія «види, що підлягають охороні») та до «Червоного Списку хребетних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП)».
2009[ред. код]
5 червня[ред. код]
Овес посівний (Avena sativa L.) — однорічна трав'яна рослина роду овес, що широко використовується у сільському господарстві. Основне застосування — корм для великої рогатої худоби та коней (до 20% добового раціону), окрім цього він входить до складу деяких марок кормових сумішей для курей. Також овес широко використовується в кулінарії, з нього виготовляють печиво, пластівці та готують кашу.
5 червня[ред. код]
Тасманійський диявол (Sarcophilus harrisii) — хижий сумчастий ссавець, нині поширений виключно на австралійському острові і штаті Тасманія, єдиний сучасний представник роду Sarcophilus. Розміром тасманійський диявол з невелику собаку, але має міцнішу статуру. Він відомий характерним чорним хутром, характерним запахом у разі тривоги, дуже гучним голосом і люттю, з якою пожирає їжу. Після того, як 1936 року на острові вимер тилацин (Thylacinus cynocephalus), тасманійський диявол залишився там найбільшим хижаком. Він може як полювати на живих тварин, так і харчуватися падаллю. Живе поодинці, але інколи біля великої здобичі звірки збираються в невеликі групи.
22 травня[ред. код]
Macropinna microstoma — глибоководна риба ряду корюшкоподібних, відома незвичайною будовою голови та очей: риба має циліндричні, спрямовані вгору, очі, повністю сховані під прозорою верхньою частиною голови. Зустрічається в субарктичних та помірних водах північної частини Тихого океану.
15 травня[ред. код]
Одуд (Upupa epops, місцеві назви: худотут, вудвуд, вудко, худко, одiтут) — невеликий яскраво забарвлений птах з довгим вузьким дзьобом і чубком, що розкривається у вигляді віяла. Найбільше поширений в південних і центральних областях Європи і Азії, а також майже по всій території Африки. Улюблене житло — відкрита місцевість з рідкісними чагарниками або деревами, така як савана, луг або пасовище. Також зустрічається на антропогенних ландшафтах у фруктових садах і виноградниках. Обережний, але не полохливий — як правило, сторониться людей і відлітає при їх наближенні. Багато часу проводить на землі, полюючи на комах.
10 квітня[ред. код]
Вокалізація птахів — набір голосових звуків, що утворюються птахами. В орнітології поділяється на довгий спів та короткі голосові сигнали, різні за функціями — тоді як спів використовується переважно у статевій поведінці та для захисту території, голосові сигнали призначені переважно для комунікації, наприклад заклику або повідомлення про небезпеку. Зазвичай усі звуки, що утворюються птахами, є мелодійними для людського вуха, що, зокрема, обумовило їх вплив на розвиток музики.
20 березня[ред. код]
Анді́йський ко́ндор (Vultur gryphus) — хижий птах родини американських грифів, єдиний сучасний представник монотипового роду кондорів (Vultur). Поширений в Андах і на тихоокеанському узбережжі Південної Америки. Є одним з найбільших літаючих птахів, незначно поступаючись за розмахом крил лише мандрівному альбатросу. Андійський кондор — великий гриф з блискучо-чорним оперенням, коміром білого пір'я навколо шиї і широкими білими облямівками на крилах, особливо яскраво вираженими у самців. На голові і більшій частині шиї пір'я практично відсутнє, а ділянки голої шкіри в цьому місці зазвичай мають відтінки від блідо-рожевого до червоно-бурого і можуть змінювати свій колір залежно від емоційного стану птаха. Самці кондорів виділяються «сережками» на шиї і великим темно-червоним гребенем або ж м'ясистим наростом на восковиці. Самці помітно більші за самок, що є рідкістю серед хижих птахів.
6 березня[ред. код]
Сибі́рська кедро́ва сосна́ або сибі́рський кедр (Pinus sibirica Rupr.) — хвойне вічнозелене дерево родини соснових (Pinaceae). Максимальна тривалість життя — 800–850 років, висота до 35—45 м, діаметр стовбура — до 2 м. Росте на більшій частині Сибіру на висотах 100–200 м над рівнем моря, піднімаючись до 1000–2400 м у південному Алтаї. Ця сосна широко використовується як джерело цінної деревини та їстівного насіння — так званих «кедрових горішків».
30 січня[ред. код]
Azotobacter — рід звичайно рухомих, овальних або сферичних вільноживучих грам-негативних бактерій-діазотрофів, що у несприятливих умовах формують оточені товстою стінкою цисти та можуть виробляти значну кількість капсулярного слизу. Представники роду знайдені перш за все у нейтральних та лужних ґрунтах, у водних оточеннях і в асоціації з деякими рослинами. Представники роду мають кілька важливих метаболічних здібностей, зокрема вони фіксують азот, прететворюючи його на аміак. Деякі види Azotobacter мають найвищу швидкість метаболізму серед всіх відомих організмів.
9 січня[ред. код]
Звичайний підкоришник (Certhia familiaris) — невеликий горобцеподібний птах, розповсюджений практично по всій помірній кліматичній зоні Євразії. Для виду характерні тонкий загнутий донизу дзьоб, сторкато-коричневе забарвлення верхньої частини тіла та сірувато-біле — нижньої, довгі, прямі та жорсткі хвостові пера, що допомагають триматись вертикально на стовбурах дерев. Від найбільш подібного виду, короткопалого підкоришника (Certhia brachydactyla), підкоришника звичайного легше всього відрізнити по співу. Цей вид звичайний поділяють на приблизно дев'ять підвидів, котрі живуть та розмножуються в різних частинах його великого ареалу.
2008[ред. код]
14 листопада[ред. код]
Вусачі́ (Cerambycidae) — п'ята за кількістю видів родина ряду твердокрилих, що належить до комах з повним перетворенням, що у життєвому циклі проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. За приблизними оцінками спеціалістів загальна чисельність родини дорівнює приблизно 25 000 видам, розповсюдженим по всьому світу, проте дійсна кількість можу бути більшою, оскільки щорічно описують нові види з тропічних та екваторіальних районів, а іноді з Європи, Малої Азії й Північної Америки. В Україні чисельність вусачів становить близько 280 видів, для порівняння: в США — 1200, в Канаді — 350, а в Росії — 585. Вусачі є однією із найбільш вивчених родин, що в першу чергу зумовлено їхньою естетичною привабливістю і високою популярністю серед приватних колекціонерів, колекції яких мають ще й велике наукове значення, оскільки часто стають джерелом відкриття нових видів, використовуються науковцями-ентомологами при складанні фауністичних переліків на певних територіях тощо.
10 жовтня[ред. код]
Си́зий го́луб (Columba livia) — широко поширений птах родини голубових, батьківщиною якого вважається Європа, Південно-Західна Азія і Північна Африка. Ще в глибокій старовині близько 5000 років тому ці птахи були одомашнені людиною, у результаті були виведені так звані домашні голуби (Columba livia var. domestica). За часів великих відкриттів людина перевозила з собою все своє майно, у тому числі і голубів. Згодом здичавілі голуби широко розповсюдилися по всьому світу і стали синантропами, звичними мешканцями великих міст і сільськогосподарських угідь.
11 липня[ред. код]
Альбатро́сові (Diomedeidae) — родина морських птахів ряду буревісникоподібних (Procellariiformes), широко поширених у Південному океані і в північній частині Тихого океану. На півночі Атлантики вони відсутні, проте на підставі викопних залишків можна припустити, що раніше вони зустрічалися і там. Альбатроси вважаються одними з найкрупніших літаючих птахів, а у мандрівного (Diomedea exulans) і південного королівського альбатросів (Diomedea epomophora) розмах крил досягає рекордної величини — до 3,7 м. У забарвленні оперення у більшості альбатросів переважають чорні, білі й бурі кольори. Ніздрі містяться по боках дзьоба, кожна в окремій трубочці. Крила вузькі й довгі. Молоді птахи набирають вигляду дорослих особин на 4—5-й рік життя. Зазвичай всіх альбатросів поділяють на 4 роди, але з приводу кількості видів серед орнітологів є певні розбіжності.
27 червня[ред. код]
.jpg)
Морські птахи — птахи, пристосовані до життя в морському середовищі. Хоча всі морські птахи в значній мірі відрізняються один від одного як за фізіологією так і поведінкою, вони часто виявляють ознаки конвергентної схожості, що говорить про їх схожу еволюцію в спільних умовах та близьких кормових нішах. У порівнянні з іншими групами птахів, морські птахи, як правило, живуть довше, розмножуються в зрілішому віці, а пташенят виводять менше, присвячуючи їм значну частину часу. Більшість морських видів гніздяться колоніями, які можуть варіювати від декількох десятків до декількох мільйонів особин. Багато з них щорічно мігрують на значні відстані, перетинаючи екватор, а в деяких випадках навіть здійснюють кругосвітні подорожі. Годуються ці птахи як на поверхні моря, так і на невеликій глибині під водою, а також іноді полюють один одного. Одні види дуже пелагічні, тобто круглий рік проводять на океанічних просторах далеко від берегів, інші ж живуть виключно на узбережжі, а треті певну частину року взагалі проводять далеко від моря.
13 червня[ред. код]
Міграція або переліт птахів — щорічне переміщення або переселення птахів на відносно великі відстані, пов'язане із сезонною зміною екологічних або кормових умов або особливостями розмноження з території гніздування до території зимівлі і назад, одна з форм міграції тварин. Часто у визначенні також ставиться вимога здатності до такого переміщення у відповідь на довжину світлового дня або час року, незалежно від погодних умов, бо тільки ці фактори здатні забезпечити точну періодичність. Міграція — пристосування до сезонних змін клімату та залежних від них факторів (наявність доступної корму, відкритої води тощо). Здібності птахів до міграції сприяє їх висока мобільність, недоступна більшості інших видів наземних тварин.
23 травня[ред. код]
.jpg)
Білоголовий орла́н (Haliaeetus leucocephalus) — великий хижий птах родини яструбових, що мешкає на території Північної Америки. Він є одним з національних символів США, його стилізоване зображення присутнє на багатьох атрибутах цієї держави, зокрема національному гербі — Великій печатці і президентському штандарті. У першій половині 20 століття чисельність популяції білоголового орлана значно знизилася, у зв'язку з чим в 1967 році він був прийнятий під охорону федерального уряду США. Останнім часом намітилася тенденція до збільшення чисельності цього птаха, і в 1999 році навіть встало питання про її виключення з федерального переліку видів, що знаходяться під загрозою зникнення.
16 травня[ред. код]
Сапса́н (Falco peregrinus Tunst.) — хижий птах родини соколових, поширений на всіх континентах, окрім Антарктиди. Розміром з сіру ворону, він вирізняється своїм темним, аспідно-сірим оперенням спини, строкатим світлим черевом і чорною верхньою частиною голови, а також темною, видовженою плямою під очима — «вусами». Залежно від розміру й особливостей забарвлення, розрізняють близько 17 підвидів цього птаха. В Україні — три підвиди: звичайний, кавказький і тундровий сапсани: перші два рідкісні гніздові птахи, останній зустрічається на перельотах.
21 березня[ред. код]
Дрі́жджі — позатаксономічна група одноклітинних грибів, що втратили міцеліальну будову у зв'язку з переходом до проживання у рідких і напіврідких, багатих на органічні речовини субстратах. Об'єднує близько 1500 видів, що відносяться до аскоміцетів та базидіоміцетів та домінують серед грибів у водних середовищах. Межі групи обкреслені нечітко: багато грибів, здатних розмножуватися вегетативно в одноклітинній формі і що таким чином ідентифікуються як дріжджі, на інших стадіях життєвого циклу утворюють розвинений міцелій, а у ряді випадків і макроскопічні плодові тіла. Раніше такі гриби виділяли в особливу групу дріжджеподібних, але зараз їх усіх, зазвичай, розглядають разом із дріжджами.
22 лютого[ред. код]
Helicobacter pylori (вимовляється гелікоба́ктер піло́рі) — спіралевидна паличковидна грамнегативна бактерія, що інфікує різні області шлунка і дванадцятипалої кишки. Більшість випадків виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки, гастритів, дуоденітів і деякі випадки лімфом шлунку і раку шлунку етіологічно пов'язані з інфікуванням Helicobacter pylori. Проте, хоча значна частина населення інфекована цією бактерією, більшість заражених не проявляють жодних симптомів хвороби.
15 лютого[ред. код]
.png)
Білки́ — складні високомолекулярні природні органічні речовини, що складаються з амінокислот, сполучених пептидними зв'язками. В однині (білок) термін найчастіше вокористовується для посилання на білок, як речовину, коли не важливий її конкретний склад, та на окремі молекули або типи білків, у множині (білки) — для посилання на деяку кількість білків, коли точний склад важливий. Білки виконують різноманітні функції в клітині, так ферменти каталізують протікання біохімічних реакцій і грають важливу роль в обміні речовин. Деякі білки виконують структурну або механічну функцію, утворюючи цитоскелет, інші грають важливу роль в сигнальних системах клітин, клітинній адгезії, імунній відповіді і клітинному циклі.
2007[ред. код]
14 грудня[ред. код]
Бурунду́к — рід гризунів родини вивіркових (Sciuridae). Об'єднує невеликих тварин, що за розміром трохи менші за вивірку, за способом життя є перехідною формою між вивірками та ховрахами, та мають характерне смугасте забарвлення на спині та боках.
30 листопада[ред. код]
Періодичні цикади (Magicicada) — рід цикад із 13- та 17-річними життєвими циклами, поширених у східній Північній Америці. Ці комахи демострують унікальну комбінацію довгих життєвих циклів, періодичності і масових появ. Вони також відомі під назвою «сімнадцятирічна сарана», але еволюційно з нею не пов'язані.
Дезоксирибонуклеї́нова кислота́ (ДНК) — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, який забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку і функціонування живих організмів. Основна роль ДНК в клітинах — довготривале зберігання інформації про структуру РНК і білків.
26 жовтня[ред. код]
Бана́н (Musa) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини бананових. Його батьківщиною є тропіки Південно-Східної Азії, зокрема Малайського архіпелагу, де він з давніх часів використовується дуже широко. Бананами також називають плоди цих рослин, що споживаються в їжу. У даний час різні сорти культигену Musa × paradisiaca, створеного на основі деяких видів цих рослин, культивуються в тропічних країнах і в багатьох з них складають найважливішу частку експорту. Частка бананів серед вирощуваних культур займає четверте місце в світі, поступаючись тільки рису, пшениці і кукурудзі.
21 вересня[ред. код]
Максима́льна трива́лість життя́ — максимально можлива тривалість життя представників певної групи організмів. Через важкість визначення, на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи. Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя, але остання залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично виключно визначається швидкістю старіння. На практиці, максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.
7 вересня[ред. код]
Кладистика (від дав.-гр. κλάδος (kládos) — гілка) — підхід до біологічної класифікації, в рамках якого організми впорядковуються виключно на підґрунті того, в якому порядку вони відгалужувались від еволюційного дерева, незважаючи на їхню морфологічну подібність (визначення згідно Luria et al., 1981). Засновником та автором найбільшого внеску в дисципліну є німецький ентомолог Вільям Хеннінг, котрий називав її «філогенетичною систематикою» (Henning, 1979), хоча зараз останній термін має більш широке значення. Зараз кладистика все більше розглядається в якості основоного підходу біологічної класифікації, і всі сучасні класифікаційні системи у той чи іншій мірі включають інформацію, отриману за допомогою цього підходу.
31 серпня[ред. код]
Тигр (Panthera tigris) — великий ссавець родини котових, один з чотирьох видів великих кішок роду пантер (Panthera). Слово «тигр» походить від грецького tigris, яке у свою чергу походить з іранських мов і означає ревіння або зойк наприкінці радісного вітання. Еволюційним центром походження і сучасного ареалу є Східна та Південно-Східна Азія. Будучи найбільшим у світі представником родини котячих, тигр в усіх екосистемах є верхівкою харчової піраміди. Згідно з палеонтологічними даними, розмір сучасних тигрів приблизно дорівнює найбільшим з викопних представників родини.
3 серпня[ред. код]
Рожевий голуб (Nesoenas mayeri) — рідкісний птах, ендемік острова Маврикій; вид, якого завдяки вчасно вжитим охоронним і розплідним заходам було врятовано на межі вимирання. Цей птах отримав свою назву від тьмяно-рожевого кольору пір'я на голові, плечах і череві. Крила темно-коричневі, хвіст широкий, червоно-коричневого забарвлення. Птахам притаманний темно-червоний колір неопереної частини ніг і дзьоба, кінчик дзьоба світліший. Очі темно-коричневі, оточені кільцем червоної шкіри. Довжина тіла дорослого птаха від кінчика дзьоба до кінчика хвоста — 32-38 см, вага, в середньому, близько 350 грам.
Старіння — процес поступового руйнування і втрати важливих функцій організму або його частин, зокрема здатності до розмноження і регенерації. Внаслідок цього організм стає менш пристосованим до умов навколишнього середовища, зменшує свою здатність боротися із хижаками та хворобами. Явище старіння у тій чи іншій мірі спостерігається практично у всіх живих організмів. Термін «старіння» також може використовуватися, і для опису руйнування неживих систем, і для опису соціальних ефектів старіння людини. Наука, що вивчає старіння, називається геронтологією, її галузь, що має справу з біологічними ефектами старіння — біогеронтологією.
15 червня[ред. код]
Фламі́нго (Phoenicopteridae) — рід птахів, єдиний у родині фламінгових (Phoenicopteridae) та ряді фламінгоподібних (Phoenicopteriformes), що містить 6 видів, поширених у відносно теплих районах по всій земній кулі. Ці птахи водяться біля дрібних водоймищ та відомі своїм яскравим забарвленням і звичакою нерухомо стояти на одній нозі.
18 травня[ред. код]
Легене́ва гіперте́нзія, ЛГ — будь-яке підвищення кров'яного тиску в легеневій артерії вище звичайного. Наявність ЛГ відображує наявність серйозних патологічних змін судин легень, що прогресує, або є наслідком підвищення тиску в легеневій артерії у відповідь на підвищення тиску в лівих відділах серця. Насьогодні, серед лікарів, ЛГ розглядається як гемодинамічна патологія, загальна для різноманітних патологічних станів людини, що характеризуються підвищеним післянавантаженням та роботою правого шлуночку серця. Клінічні прояви захворювання, його перебіг та оборотність ЛГ залежить в першу чергу від ступеню враженості легеневих судин, етіології та тяжкості гемодинамічних розладів. У людини, що перебуває в стані спокою, ЛГ визначаєтья при тиску в легеневій артерії, що дорівнює 25 mm Hg або вище. Під час фізичного навантаження ЛГ визначається при тиску в легеневій артерії, що дорівнює 30 мм ртутного стовбчика або вище.
3 березня[ред. код]
Носоро́ги (Rhinocerotidae) — родина непарнокопитних. Налічує п'ять видів, що поширені у Африці та Азії.
Головною відмінністю носорогів є ріг (чи два роги) на морді; деякі прадавні носороги не мали рогів взагалі. Передній ріг росте з носової кістки; задній, якщо він є, з лобової частини черепа. Незважаючи на твердість, роги ці — не кістки; вони з кератину, тобто з білка, який формує і волосся. Браконьєри полюють на носорогів через те, що у багатьох народів ріг цих тварин вважається цілющим, а тому дорого цінується. Найбільший з відомих рогів був 158 см
25 лютого[ред. код]
Жира́фа, (лат. Giraffa camelopardalis) - ссавець групи Cetartiodactyla, ряду парнокопитних, родини жирафових, єдиний вид у своєму роді. Найвища наземна тварина на планеті. Щоб відрізнити від родича - окапі («лісового жирафи»), — жирафу часом називають «степовим жирафом».
Рання історія жираф пов'язана з еволюцією усієї родини жирафових. Вони відокремились від інших оленеподібних парнокопитних у міоцені. Декілька мільйонів років тому пращури сучасних жираф заселяли усю Європу, Азію, Африку. Ранній неоген був періодом розквіту жирафових. Тоді вони досягли найбільшого різноманіття видів та найбільшого географічного поширення. Велика кількість видів уже тоді відрізнялась могутньою будовою тіла та великими розмірами (особливо представники роду Helladotherium). У зв'язку зі зміною клімату у плейстоцені більшість жирафових зникла. Залишилися лише два сучасні види: жирафа та окапі. У обох видів ще були короткі шиї, але з часом у жираф почалося видовження цієї частини тіла, що допомагало їм у пошуках їжі.
In silico — латинська фраза, що вживається у значенні «зроблено за допомогою комп'ютера» або «за допомогою комп'ютерної симуляції». Фразу стали вживати за аналогією до in vivo та in vitro, які широко використовують у біології. Формально латинською мовою in silico нічого не означає; фраза є переробленим виразом in silicio — «у кремнії». Далі…
9 лютого[ред. код]
Родина Ведмедеві (Ursinae) — група ссавців ряду хижих. Порівняно з іншими родинами ряду, ведмеді відрізняються найменшою різноманітністю зовнішнього вигляду, розмірів та особливостей внутрішньої будови організму. До цієї родини належать найбільші з існуючих представників ряду Хижі, та одночасно найбільші наземні хижаки: білий ведмідь досягає ваги більше 1 тонни при довжині близько трьох метрів; найдрібніший вид родини, малайський ведмідь, при довжині тіла 1-1,5 метри важить до 70 кілограмів. Самки у всіх видів менше самців; у білих ведмедів різниця у вазі та розмірах самців та самок досягає 1,5-2 рази.