Пределла зі стигматами святого Франциска (Фоголіно)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Пределла зі стигматами святого Франциска»
італ. San Francesco d'Assisi riceve le stigmate tra i santi Chiara e Pietro, Bartolomeo di Breganze (?) e i santi Paolo e Bernardino
Творець: Марчелло Фоголіно
Час створення: 1518 р.
Розміри: 48,3x234 см
Матеріал: деревина, олійні фарби
Техніка: живопис
Жанр: сакральне мистецтво
Зберігається: Берлін
Музей: Palazzo Chiericatid[1]

Пределла зі стигматами святого Франциска (Фоголіно) — видовжена нижня частина вівтаря для церкви св. Франциска, котру створив венеційський художник Марчелло Фоголіно (1483-1558).

Опис твору[ред. | ред. код]

Диво отримання стигиатів святим Франциском Ассізьким хвилювало багатьох вірян та художника, як свідоцтво отримання божої благодаті. Тема стигматів розроблялась низкою художників впродовж століть, до якої звертались - Джотто, Джентіле да Фабріано, Кавалер д'Арпіно , Мікеланджело Буонарроті та інші.

Венеційський художник Марчелло Фоголіно отримав замовлення на вівтар для церкви св. Франциска в місті Віченца. Диво отримання стигматів популярним святим він перемістив на вузьку і видовжену стулку по-під вівтарем, де і подав цей сюжет.

У місті стулку визнали шедевром, позаяк молодий художник подав релігійну сцену на тлі з зображенням Віченци. Ліворуч від скелі й святого Франциска, що творить теплу молитву, подано (зліва направо) святу Клару, апостола Петра в жовтому плащі, апостола Павла та святого Бернардино. Суперечки виникають при спробах розпізнати ченця на колінах, що молиться поряд зі святим Франциском. Швидше за все, це — Вартоломій Браганца.

Пределла дивує широкою пейзажною панорамою, на тлі котрої відбувається подія. В зображенні розпізнали Кампо Марціо та кам'яний міст. Віченца відкривалась такою подорожнім з півдня з прямокутною дзвіницею, вибудованою поряд з базилікою. Споруда подана на кінець другого десятиліття 16 століття, тобто до прибудов ложій архітектором Андреа Палладіо.

У пейзаж за головними персонажами пределли додані також бенедиктинський монастир святого Фелікса, монастир Богородиці Монте Беріко (у передгір'ях Альп) і навіть руїни, що нагадують давньоримський театр Берга.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. http://www.museicivicivicenza.it/it/mcp/opera.php/9832