Природно-технічні геосистеми

Природно-технічні геосистеми (рос. геосистемы природно-технические, англ. natural-engineering geosystem, нім. naturtechnisches Geosystem n) — сукупність взаємодіючих природних і штучних об'єктів. Формуються внаслідок будівництва і експлуатації інженерних та інших споруд, комплексів і технічних засобів, що взаємодіють з природним середовищем.

Структура природно-технічніх геосистем включає:

• підсистему природних об'єктів (геологічні тіла, ґрунт, водні джерела тощо)
• підсистему штучних об'єктів (наземні і підземні споруди, водойми тощо).

Системотворчі властивості природно-технічних геосистем виявляються в процесі взаємодії підсистем і можуть бути руйнуючими, ініціюючими, регулюючими і керуючими. У залежності від характеру і режиму взаємодії, стадії формування природно-технічні геосистеми є:

• динамічними системами,
• нерівноважними системами,
• квазірівноважними відкритими системами.

В Україні

Прикладом природно-технічних геосистем в Україні може служити Донбас, Кривбас та ін.

Див. також

• Геосистема

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.