Путівка в життя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Путівка в життя
рос. Путёвка в жизнь
Жанр драма
Режисер Микола Екк
Сценарист Микола Екк
Регіна Янушкевич
Олександр Столпер
У головних
ролях
Йиван Кирла
Михайло Джагофаров
Оператор Василь Пронін
Композитор Яків Столляр
Художник Іван Степанов
А. Євмененко
Кінокомпанія "Межрабпомфільм"
Тривалість 106 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1931
IMDb ID 0022289
CMNS: Путівка в життя у Вікісховищі

«Путівка в життя» — радянський художній фільм про перевиховання безпритульних підлітків в перші роки радянської влади, заснований на досвіді підмосковної Болшевської трудової комуни. Перший радянський художній звуковий фільм. Прем'єра відбулася 1 червня 1931 року у знятому в оренду кіностудією «Межрабпомфільм» для кінотеатру «Колос» Великому залі Московської консерваторії. У 1932 році фільм заслужив нагороду I Міжнародного кінофестивалю у Венеції, після чого пройшов на екранах 107 країн світу і приніс міжнародну популярність радянському кінематографу. Куплений 26 країнами.

Сюжет[ред. | ред. код]

У Москві орудує одна з численних зграй безпритульних — зграя Жигана. Хлопці, які зібралися у ній, давно живуть на вулиці. У грудні 1923 року силами міліції проведені облави, спіймані близько тисячі безпритульних. Майже всі вони були розподілені по дитячих будинках. Але є кілька десятків хлопців, які втікають з усіх дитячих будинків, в які їх направляють. В одного тільки Мустафи 8 втеч і 15 приводів. Невідомо, що з ними робити. З'являється рішення — віддати їх у виправний будинок, в'язницу для малолітніх. Сергєєв пропонує інший вихід: для таких створити трудову комуну. Хлопці будуть працювати столярами, шевцями, теслями, залишаючись вільними громадянами, вони будуть годувати себе самі. Але не злодійством, а працею. Добрі наміри, як завжди, були хороші лише в теорії. На практиці колишні безпритульні далеко не відразу стають чесними робітниками.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]