Пєхота Володимир Юлійович
| Володимир Юлійович Пєхота | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народився |
20 червня 1939 (84 роки) Харків, Українська РСР, СРСР | |||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||||
| Національність | українець | |||||
| Діяльність | народний депутат України | |||||
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» і Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d] | |||||
| Членство | Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання | |||||
| Посада | депутат Верховної Ради УРСР[d], народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3] | |||||
| Партія | ПР | |||||
| Нагороди |
| |||||
Володимир Юлійович Пєхота (нар. 20 червня 1939, Харків, Українська РСР, СРСР) — український радянський політичний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Народний депутат України 2-го, 4-го та 5-го скликань. Заступник голови Політвиконкому Партії регіонів (з квітня 2003).
Освіта[ред. | ред. код]
Львівський політехнічний інститут (1966), інженер-механік; Академія суспільних наук при ЦК КПРС, економічне відділення (1985), економіст.
Кар'єра[ред. | ред. код]
У 1959—1961 роках — слюсар-інструментальник, старший технік-конструктор Харківського електромеханічного заводу.
У 1961—1962 роках — старший механік Інституту машинознавства і автоматики АНУ, місто Львів.
З 1962 року — інженер-конструктор, начальник експериментально-механічної дільниці, начальник конструкторського бюро, у 1968—1970 роках — секретар партійного комітету Львівського хіміко-фармацевтичного заводу.
Член КПРС з 1965 по 1991 рік.
У 1970—1973 роках — 2-й секретар Ленінського районного комітету КПУ міста Львова.
20 лютого 1973 — грудень 1980 року — 2-й секретар Львівського міського комітету КПУ.
3 грудня 1980 до листопада 1988 року — голова виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів.
З 23 листопада 1988 року — керуючий справами Ради Міністрів Української РСР.
З травня 1991 року — Державний секретар Кабінету Міністрів України.
У лютому — жовтні 1992 року — Міністр Кабінету Міністрів України[4][5].
У жовтні 1992 — листопаді 1994 року — віце-президент державної будівельної корпорації «Укрбуд»[6].
Народний депутат України 2-го скликання з листопада 1994 (1-й тур) до квітня 1998, Московський виборчій округ № 374, Харківська область, висунутий трудовим колективом. Член МДГ. Голова підкомітету формування державних інвестицій та аналізу ефективності їх використання Комітету з питань бюджету.
У 1998—2000 роках — головний експерт з інвестиційних програм та капітального будівництва ДП «Мазда Моторс України», місто Київ.
Член Партії регіонів (з листопада 2000).
У 2000—2001 роках — заступник голови — керівник секретаріату Партії регіонального відродження України, керівник апарату Партії регіонів.
У 2001—2002 роках — заступник голови Партії регіонів — керівник центрального апарату.
Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 від Блоку «За єдину Україну!», № 39 в списку. На час виборів: заступник голови Партії регіонів — керівник центрального апарату Партії регіонів, член ПР. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член групи «Європейський вибір» (червень 2002 — листопад 2003, керівник з вересня 2002), уповноважений представник фракції «Регіони України» (листопад 2003 — вересень 2005), уповноважений представник фракції Партії регіонів «Регіони України» (з вересня 2005). Член Комітету з питань бюджету (з червня 2002). Голосував за згоду на призначення Віктора Януковича прем'єр-міністром України 21 листопада 2002 року.[7]
Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Партії регіонів, № 130 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету доходів бюджету Комітету з питань бюджету (з липня 2006).
Вересень 2007 — кандидат в народні депутати України від Партії регіонів, № 255 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР[8].
Потім — на пенсії в місті Києві.
Член політвиконкому ПРВУ (з березня 1999), заступник голови ПРВУ (жовтень 1997 — листопад 2000), член президії Політради ПРВУ; член президії Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України», керівник центрального апарату Партії регіонів (з листопада 2000), керівник центрального апарату — заступник голови Партії регіонів (з грудня 2001).
Заслужений будівельник України (червень 2004)[9]. Ордени Трудового Червоного Прапора (травень 1976, травень 1981), Дружби народів (липень 1986). Орден «За заслуги» III ступеня (червень 1999)[10].
Родина й особисте[ред. | ред. код]
Дружина — інженер-технолог; син — радіотехнік; дочка — художник-модельєр.
Захоплення: шахи, теніс.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ Указ Президента України від 26 лютого 1992 року № 109/92 «Про призначення Міністра Кабінету Міністрів України»
- ↑ Указ Президента України від 16 жовтня 1992 року № 499/92 «Про Міністра Кабінету Міністрів України»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 1992 року № 595 «Про призначення Пєхоти В.Ю. віце-президентом Української державної будівельної корпорації».
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_arh_golos?g_id=197604&n_skl=4
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 9 серпня 2007 року № 77 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Партії регіонів, на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року»
- ↑ Указ Президента України від 19 червня 2004 року № 664/2004 «Про присвоєння В. Пєхоті почесного звання "Заслужений будівельник України"»
- ↑ Указ Президента України від 19 червня 1999 року № 668/99 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
Посилання[ред. | ред. код]
- Верховна Рада України (1994—1998)
- Верховна Рада України (2002—2006)
- Верховна Рада України (2006—2007)
| ||||||||||||||||
|
- Народились 20 червня
- Народились 1939
- Випускники Львівської політехніки
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Заслужені будівельники України
- Міністри Кабінету Міністрів України
- Уродженці Харкова
- Політики України
- Депутати Верховної Ради УРСР 11-го скликання
- Народні депутати України 2-го скликання
- Народні депутати України 4-го скликання
- Народні депутати України 5-го скликання
- Члени КПРС
- Члени Партії регіонів