Пітер Снаєрс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пітер Снаєрс
Pieter Snayers
Портрет Пітера Снаєрса
(Антоніс ван Дейк)
При народженні Pieter Snayers
Народження 24 листопада 1592 року
Антверпен
Смерть 1666 або 1667 рік
  Брюссель
Країна Нідерланди
Жанр Баталіст
Діяльність художник
Відомі учні Адам Франс ван дер Мейлен
Член Антверпенська гільдія святого Луки[d]
Твори A siege of a city, thought to be the siege of Gulik by the Spanish under the command of Hendrik van den Bergh, 5 September 1621-3 February 1622d, The Battle of Fleurus, 1622d і Q17817028?
Роботи в колекції Музей Прадо, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[1], Королівський музей витончених мистецтв, Музей витончених мистецтв, Амстердамський музейd, Noordbrabants Museumd, Legermuseumd, Рейксмузей, Ермітаж, Картинна галерея Далвічd, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картинd, Державні художні зібрання Дрездена, Національний музей старовинного мистецтва, Королівські музеї витончених мистецтв[2], Voerman Stadsmuseum Hattemd[3], Гетеборзький художній музей, Національний музей у Варшаві, Гарвардський художній музей, Музей фюрера, Художній музей Фогга[d], Берлінська картинна галерея, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, Розенборг, Боннефантенмузеумd, Schloss Rohraud, Національний музей, Музей Боуз і Будинок Рубенса

CMNS: Пітер Снаєрс у Вікісховищі

Пітер Снаєрс (нід. Pieter Snayers; 24 листопада 1592(15921124) — 1666/1667) — фламандський художник-баталіст епохи бароко.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Антверпені в 24 листопада 1592 році. Навчався живопису в Себастьяна Вранкса, основоположника батального живопису в Нідерландах. В 1612 році став членом Гільдії Святого Луки та одружився з племінницею Корнеліса Схюта.

В 1628 році став мешканцем Брюсселя. Там він працював спочатку для ерцгерцогині Ізабелли, а потім був придворним живописцем Фердинанда Австрійського і ерцгерцога Леопольда Вільгельма. Для них він намалював гобелени зі сценами переможних битв в традиціях сімнадцятого століття, при цьому жодного разу не будучи безпосереднім свідком битв.

Снаєрс також час від часу співпрацював з Рубенсом, в тому числі при написанні незавершеної картини Життя Генріха IV (1628-30) і серії Торре de la Parada (бл. 1637-1640). Він також малював портрети брюссельської аристократії та пейзажі.

Учнями Снаєрса були Адам Франс ван дер Мейлен та Пітер Меленер.

Снаєрс помер у Брюсселі в 1666 або 1667 році.

Батальні сцени[ред. | ред. код]

Історичні батальні сцени Снаєрса характеризуються топографічною точністю. Часто на його картинах дрібні переднього плану відступають, щоб показати панораму битви з висоти пташиного польоту.

Стилістично його кольорова гамма була більш стриманою, ніж у його вчителя Вранкса і відображала сучасні тенденції фламандського та голландського живопису.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Walter F. Kalina: Der Dreißigjährige Krieg in der bildenden Kunst. Diplomarbeit. — Universität Wien, 2001.
  • Walter F. Kalina: Die Piccolomini-Serie des Pieter Snayers. Zwölf Schlachtengemälde im Wiener Heeresgeschichtlichen Museum // Viribus Unitis. Jahresbericht des Heeresgeschichtlichen Museums 2005. — Wien, 2006. — ISBN 3-902551-01-1.
  • Matthias Pfaffenbichler: Das Schlachtenbild im ausgehenden 16. und 17. Jahrhundert. — Dissertation Universität Wien, 1987.
  • Giancarlo Sestieri: Battle Painters. Italian and Foreign Masters of the XVII and XVIII centuries. — DeLuca, Rom 1999. — ISBN 88-8016-321-3.
  1. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/437697
  2. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/snayers-peeter-1
  3. Aanvalsregiment voor de stad Hattem