Піщанський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Піщанський район (значення).
Піщанський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Вінницька область Вінницька область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УСРР),
Україна Україна
Область: Вінницька область Вінницька область
Код КОАТУУ: 0523200000
Утворений: 1923
Ліквідований: 19 липня 2020[1]
Населення: ▼ 20 678 (01.01.2018)
Площа: 600 км²
Густота: 34,46 осіб/км²
Тел. код: +380-4349
Поштові індекси: 24700—24736
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Піщанка
Селищні ради: 2
Сільські ради: 13
Смт: 2
Села: 19
Селища: 8
Районна влада
Голова ради: Чвалюк Дмитро Трохимович
Голова РДА: Гаврилюк Олександр Анатолійович[2]
Вебсторінка: Піщанська РДА
Піщанська районна рада
Адреса: 24700, Вінницька область, смт Піщанка, вул. Центральна, 42
Мапа
Мапа

Піщанський район у Вікісховищі

Піща́нський райо́н — колишня[3] адміністративна одиниця у Вінницькій області України. Районний центр: смт Піщанка. Населення становить 20 678 жителів (01.01.2018).

Географія[ред. | ред. код]

Радянська вивіска на державному кордоні в пункті пропуску «Болган»
«Зачарована долина»
Музей-садиба Павла Муравського
Вантажно-пасажирський поїзд на вузькоколійній залізниці в Рудниці
Міжнародний фестиваль хорового співу імені Павла Муравського. Церемонія відкриття

Піщанка розташоване за 160 км від Вінниці. З обласним центром має автобусне, залізничне сполучення. Піщанський район займає площу 595 км². Межує район з Кодимським районом Одеської області, Республікою Молдова (з Придністровським регіоном) та Ямпільським, Крижопільським, Тростянецьким, Чечельницьким районами Вінницької області.

У селах району є багато джерел, ставків, в яких водяться коропи, карасі, товстолоби. Через територію району протікають річки Кам'янка, Окниця, Савранка. Майже 22 % площі займають масиви лісів. Переважають мішані ліси: граб, ясен, липа, клен, дуб. У лісах водяться козулі, дикі свині, вовки, лисиці, куниці, зайці.

Багата місцевість на такі будівельні матеріали: пісок, глину, вапняк. Ґрунти переважно чорноземні. Ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для ведення сільського господарства, зокрема для вирощування озимої пшениці, ярих зернових культур, цукрових буряків, а також овочівництва, садівництва, виноградарства.

На території Піщанського району розташоване лісове урочище, пам'ятка природи «Княгиня» з мальовничими краєвидами, утвореними різноманітними насадженнями на кам'янистих схилах з численними насадженнями рідкісної австрійської сосни та численними джерелами мінеральних вод, а також заказник Гарячківська Дача, пам'ятка природи «Зачарована долина».

Історія[ред. | ред. код]

В історичних джерелах Піщанка вперше згадується в 1734 році під назвою «Піщана». Через 50 років село стало називатись Піщанкою. Цей населений пункт колись був власністю Конецпольських, пізніше Любомирських. Наприкінці 18 століття Піщанка була передана в державну казну, в половині XIX ст. передана в довготермінову оренду генералу С. Вязмітінову, згодом знову належала казні. З приєднанням правобережної України до Російської імперії Піщанка увійшла до Ямпільського повіту Подільської губернії.

У 50-х роках 19 століття Піщанка стає волосним центром. З 1897 року діяла школа грамоти для дівчаток, також було училище. Зростає матеріальний і культурний рівень життя населення. У період колективізації у селищі було організовано чотири колгоспи, котрі у серпні 1950 року об'єднанні в колгосп ім. Хрущова, а з 1958 року його перейменували в ім. Щорса.

У 1962 році район було приєднано до Крижополя, з 22 грудня 1966 року знову відновлено.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Піщанського району було створено 29 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,56 % (проголосували 11 159 із 16 516 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,74 % (7 336 виборців); Юлія Тимошенко — 15,92 % (1 777 виборців), Олег Ляшко — 5,71 % (637 виборців), Анатолій Гриценко — 3,30 % (368 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,99 %.[4]

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Докладніше: Адміністративний устрій Піщанського району

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 13 сільських рад, які об'єднують 29 населених пунктів та підпорядковані Піщанській районній раді. Адміністративний центр — смт Піщанка[5].

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[6]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 11 811 2137 1727 3473 2868 1541 65
Жінки 13 313 1972 1331 3140 3400 3202 268


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 24406 97,13 %
росіяни 373 1,48 %
молдовани 190 0,76 %
білоруси 26 0,10 %
цигани 24 0,10 %
інші 108 0,43 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 24529 97,62 %
російська 401 1,60 %
молдовська 116 0,46 %
циганська 23 0,09 %
білоруська 13 0,05 %
інші 45 0,18 %

Економіка[ред. | ред. код]

Корисні копалини: вапняки, пісковики, глини, пісок. Промисловість: харчова, будівельних матеріалів. Підприємства: цукровий комбінат (Чорномин), комбікормовий, хлібний, молоко- і продтоварів заводи, кар'єроуправління з видобутку вапняків у Піщанці. Сільське господарство: зернові, буряківництво, скотарство.

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією району проходить два автошляхи Т 0225 та Т 0233.

Залізничні станції: Попелюхи, Рудниця та Рудниця (вузькоколійна).

Зупинні пункти: Гонорівка, Крикливець, Нефар та Щербакове.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. ↑ Розпорядження Президента України від 21 квітня 2020 року № 292/2020-рп «Про призначення О.Гаврилюка головою Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області»
  3. ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
  4. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 26 березня 2016.
  5. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Піщанського району на сайті Верховної Ради України
  6. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Вінницька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 Листопада 2020.
  7. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Вінницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 9 жовтня 2023.

Література[ред. | ред. код]

  • Піщанський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.506-517

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піщанський район
Крижопільський район Тростянецький район
Ямпільський район Чечельницький район
Молдова Молдова Одеська область
(Кодимський район)
Населені пункти Піщанського району
Смт
Селища
Села
Вінницький район

Гайсинський район
Жмеринський район
Могилів-Подільський район
Тульчинський район
Хмільницький район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Піщанський_район&oldid=42301655