Жолонь
| Жолонь | |
|---|---|
 | |
| 51°34′05″ пн. ш. 29°48′08″ сх. д. / 51.568186110027774305° пн. ш. 29.802469440027778091° сх. д. | |
| Витік | північні схили Овруцького кряжа в с. Поліське |
| • координати | 51°21′17″ пн. ш. 28°39′35″ сх. д. / 51.35477900002777574° пн. ш. 28.65991500002778025° сх. д. |
| Гирло | Прип'ять |
| • координати | 51°34′05″ пн. ш. 29°48′08″ сх. д. / 51.568187000027776890° пн. ш. 29.802471000027779269° сх. д. |
| Басейн | басейн Прип'яті |
| Країни: |
 Україна, Житомирська область Білорусь |
| Регіон |
Житомирська область Гомельська область Білорусь[1] |
| Довжина | 113 км |
| Площа басейну: | 1 460 км² |
| Середньорічний стік | 4,8 м³/с |
| Притоки: | Ракуша, Брід, Грязива, Ханя, Хропунь, Мутвиця, Вересожа (праві) |
| Живлення: | Q21866675? |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Жоло́нь (біл. Жалонь) — річка в Житомирській області України і Гомельській області Білорусі, права притока Прип'яті (басейн Дніпра). На певній ділянці є природним державним кордоном між Україною та Білоруссю.
Загальні дані[ред. | ред. код]
Довжина — 113 км, площа басейну — 1460 км². Щорічний стік (середній) становить бл. 4,8 м³/с. Загальне падіння річки — 113,4 м. Показник похилу (середній) річки — 0,7 ‰. Ширина річища у верхів'ї до 30 м, в середній течії і низов'ї сягає 100—300 м[2], місцями каналізоване.
Притоки[ред. | ред. код]
Основні праві притоки річки:
- Ракуша. Починається у селі Виступовичі. Тече переважно на північний схід через урочище Лубені і у колишньому селі Борутино впадає у річку Жолонь[3][4].
- Брід
- Грязива
- Ханя
- Хропунь
- Мутвиця
- Вересожа
- Річка без назви. Починається на північно-західній стороні від селища Першотравневого. Тече переважно на північний схід через Прилуки і на південно-західній стороні від села Славечна впадає у Жолонь. Довжина річки 23 км, похил річки 1,2 м/км, площа басейну водозбору 144 км². Населені пункти вздовж берегової смуги: Думинське[5][6].
- Річка без назви- річка в Україні й Білорусі, у Овруцькому й Єльському районах Житомирської й Гомельської областей. Починається на північно-західній стороні від села Прилуки білі заказників Товкачове та Коморище. Тече переважно на північний схід через Піщаницю і на південно-східній стороні від Бякі впадає у Жолонь. Довжина річки 16 км, похил річки 1,0 м/км, площа басейну водозбору 60,8 км²[5][7].
Канали Свічанський (річка до відгалуження від неї цього каналу називається Верхня Жолонь), Антонівський і річкою Грозива (біл. Гразіва) Жолонь сполучена з річкою Словечна.
Географія протікання та використання[ред. | ред. код]
Жолонь бере початок на північних схилах Овруцького кряжа (Овруцький район, Житомирська область, Україна), тече Житомирським Поліссям (12,8 км), далі впродовж 33,8 км є природним державним кордоном між Україною та Білоруссю, потому 10,9 км знову Житомирською областю, в пониззі територією Єльського і Норовлянського районів Гомельської області Білорусі.
В старе річище впадає на оболоні Прип'яті на відстані 1,2 км північніше с. Вепри (біл. Вяпры) Норовлянського району.
Побутує рибальство.
Населені пункти[ред. | ред. код]
На річці стоять села Овруцького району Житомирської області: Піщаниця (при самому витоку) і Поліське.
Визначні історичні пам'ятки[ред. | ред. код]
На правобережній терасі річки біля с. Рожава і с. Беласарока (в Білорусі) розташовані археологічні пам'ятки — рештки людських поселень доби мезоліту та неоліту.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Річка поблизу села Хільчиха -
Вид з залізничного моста на кордоні України та Білорусі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Уточнити
- ↑ Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XX, лист 7, 1866 год // Выступовичи // Р. Ракуша
- ↑ Аркуш карти М-35-023
- ↑ а б Аркуш карти М-35-022
- ↑ «Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 85. — (№ 1387).
- ↑ «Каталог річок України» — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 85. — (№ 1386).
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 4., К., 1979, стор. 141
- Блакітная кніга Беларусі., Мн.: БелЭн, 1994 (біл.)
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 198
- «Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 85. — (№ 1385).
| ||||||||||
