Регіна Йонас
| Регіна Йонас | |
|---|---|
| Regina Jonas | |
 | |
| Релігія: | юдаїзм |
| Дата народження: | 3 серпня 1902 |
| Місце народження: | Берлін |
| Дата смерті: | 12 грудня 1944 (42 роки) |
| Місце смерті: | Освенцим |
| Країна: |
.svg){kind=small} Німецька імперія |
| Основні інтереси: | юдаїзм[1] |
| Вчителі: |
Список |
 Регіна Йонас у Вікісховищі | |
Регіна Йонас (нім. Regina Jonas; 3 серпня 1902, Берлін — 12 грудня 1944, Освенцим) — перша в сучасній історії жінка-рабин.
Біографія[ред. | ред. код]
3 серпня 1902 року в Берліні в родині збіднілого торговця народилася Регіна Йонас. З дитинства відчувала особливий інтерес до вивчення івриту та історії євреїв, закінчила єврейську школу для дівчаток. В 11 років у Регіни від туберкульозу помер батько.
У 1924 році закінчила жіночу вчительську семінарію і почала викладати. Потім навчалася у берлінській Вищій школі Юдаїки — навчальному закладі, який готував рабинів реформістського напряму. У той час там навчалося кілька жінок, але жодна з них не претендувала на рабинське звання, але Регіни мала саме цю мету. Її дипломна робота була присвячена питанню: «Чи може жінка, відповідно до Галахи, обіймати посаду рабина?»[2].
Після завершення навчання провідні професори відмовилися підписувати її посвячення в рабини, і лише через п'ять років, в 1935 році, Макс Дінеман, один з лідерів об'єднання ліберальних рабинів Німеччини, знову проекзаменував Регіну і видав їй рабинські ліцензії.
За часів Другої світової війни багато рабинів виїхали з Німеччини. Це дозволило Регіні, хоч і неофіційно, виконувати обов'язки рабина і проповідника в різних громадах[3]. З травня по листопад 1942 року вона перебувала на примусових роботах на картонній фабриці «Елеком», де відповідно до свого покликання продовжувала підтримувати тих, хто впав духом.
У листопаді 1942 року разом зі старою матір'ю Йонас була відправлена в «зразкове гетто» Терезин[4]. Там вона знову зустрілася зі своїм учителем, видатним реформістським рабином Лео Беком, який колись відмовився підписувати її диплом. Якийсь час вона служила під керівництвом психолога Віктора Франкла, читала численні лекції, в тому числі про становище єврейських жінок.
У 1944 році Регіна Йонас була депортована у Аушвіц (м. Освенцим), де і загинула.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Раввин Регина из лагеря Терезин. relevantinfo.co.il. Процитовано 28 січня 2018 року.(рос.)
- ↑ “I shall be what I shall be” - The Story of Rabbiner Regina Jonas. yadvashem.org. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018 року.(англ.)
- ↑ Regina Jonas. jwa.org. Процитовано 29січня 2018 року.(англ.)
Див. також[ред. | ред. код]
|
