Канал Рейн — Майн — Дунай
| Рейн-Майн-Дунай | |
|---|---|
| Main-Donau-Kanal | |
 Канал Рейн-Майн-Дунай у Баварії | |
| Країна |
 Німеччина |
| Відкрито | 1992 |
| Початок спорудження | 793 рік |
| Завершення спорудження | 1992 рік |
| Початок | Чорне море |
| Координати | 49°11′30″ пн. ш. 11°15′03″ сх. д. / 49.19166666669477195° пн. ш. 11.250833333360777289° сх. д.Координати: 49°11′30″ пн. ш. 11°15′03″ сх. д. / 49.19166666669477195° пн. ш. 11.250833333360777289° сх. д. |
| Протяжність | 171 км |
 | |
| |
 Канал Рейн — Майн — Дунай у Вікісховищі
| |
Ре́йн-Ма́йн-Дуна́й (нім. Rhein-Main-Donau-Kanal) — канал, річковий водний шлях в Німеччині, що сполучає басейни Північного та Чорного морів, через Головний європейський вододіл , прямує від Бамберга через Нюрнберг до Кельгайму. Канал забезпечує судноплавне сполучення між дельтою Рейну (Роттердам, Нідерланди) та дельтою Дунаю у південно-східній Румунії та південно-західній Україні (або з Констанцею через Канал Дунай-Чорне море (Румунія)). Будівництво каналу завдовжки 171 км було завершено в 1992 році.
17 км ділянка, що перетинає низовинний хребет Франконський Альб як головний вододіл Європи Рейн-Дунай, знаходиться на висоті 406 м над рівнем моря — найвища точка європейської мережі водних шляхів.
Як вантажний транспортний маршрут (особливо для контейнерних перевезень), канал поволі втрачає важливість, проте, все більше туристів під час річкових круїзів прямує каналом.
Історія[ред. | ред. код]
Ідея сполучення двох річок через європейський вододіл була висловлена ще в VIII столітті. В 793 році Карл Великий почав будівництво Фосса-Кароліна, який мав з'єднати притоку Дунаю річку Альтмюль та Швабський Рецат, який утворював Редніц, притоку Майна.
З 1836 по 1846 роки в Німеччині було реалізовано проект будівництва альтернативного водного каналу, який отримав назву Людвіг-канал.
Будівельні роботи за новими водними шляхами в районі Нюрнберга велися і в Першу світову війну і в 1938—1942 роки (Міндорфер-Ліні).
Опис[ред. | ред. код]
Канал в його теперішньому вигляді будувався з 1960 по 1992 роки. Його відкриття відбулось 25 вересня 1992 року. Кошторисна вартість будівництва — 2,3 млрд євро.
Канал має наступні розміри: ширина по поверхні води 52 м., ширина нижньої частини — 44 м., глибина — 4,8 м., глибина водосховищ — 4 м., довжина каналу — близько 171 км, ширина по дзеркалу — 55 м, максимальний кліренс суден — 6 м
Різниця у висоті між містами Бамберг і Нюрнберг складає близько 90 м. На цій ділянці побудовано сім шлюзів шириною близько 12 м. І довжиною понад 180 м. Через кожен з них можуть проходити судна вантажопідйомністю до 1500 т. Ділянка каналу між Нюрнберг та Кельгейм має дев'ять шлюзів піднімає рівень води на висоту близько 100 м. На секції Кельгейм - Регенсбург (р. Дунай) побудовано два шлюзи. На різних відрізках каналу розташовано 16 шлюзів, а деякі ділянки оформлені у вигляді бетонних акведуків.
Шлюзи каналу стандартного європейського розміру 190 × 12 × 4,5 м з різними напорами. Три шлюзи на вододілі мають напори майже 25 метрів, складні системи живлення водою і оснащені зберегаючими басейнами, що дозволяють заощаджувати до 70% скинутої призми. Канал машинний — п'ять насосних станцій подають воду з Дунаю, причому їх продуктивність 25 м³/с охоплює не тільки потреби каналу у воді (14 м³/с), але й забезпечує обводнення Майнського водного шляху.
Басейни обох морів сполучаються через сполучені окремими каналами відрізки річок Майн, Регніц та Альтмюль (канал Майн-Дунай), а також Дунаю.
Міста[ред. | ред. код]
Основні міста, що розташовані на каналі:
Посилання[ред. | ред. код]
- Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради академік НАНУ М. Попович. - 4-те вид., виправл., доп. - Видавництво "ТЕКА". - 2006.
- Відомості про канал Рейн-Майн-Дунай [Архівовано 28 вересня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |