Репринцев Володимир Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Володимир Федорович Репринцев
Народився 4 липня 1950(1950-07-04) (73 роки)
Андрушівка, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність історик
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Галузь історія
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Науковий керівник Сохань Павло Степанович
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України Заслужений діяч науки і техніки України

Володимир Федорович Репринцев (нар. 4 липня 1950, Андрушівка) — український історик, дослідник всесвітньої історії та українсько-польських відносин в ХХ століття. Входить до складу наукової ради Українського історичного журналу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 липня 1950 року в місті Андрушівці Житомирської області. У 19681973 роках навчався на історичному факультеті Дніпропетровського державного університету. У 19731976 роках — аспірант Московського державного університету. З 1977 року — в Інституті історії АН УРСР: лаборант, молодший науковий співробітник, учений секретар, докторант відділу регіональних проблем історії України. У 1985 році, під керівництвом члена-кореспондента АН УРСР П. С. Соханя, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Співробітництво СРСР і ПНР в галузі художньої культури (друга половина 50-х — 60-і роки)». З 1996 року — помічник віце-прем'єр-міністра України з питань гуманітарної політики, завідувач відділу аналізу та прогнозування розвитку освіти, науки і охорони здоров'я Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації Президента України. З 2000 року — керівник Управління державних нагород та геральдики, відповідальний секретар Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.

Державний службовець 2-го рангу (з вересня 2004 року), 1-го рангу (з лютого 2007 року)[1].

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідн. — Київ, 1995, 2005 (у співавторстві);
  • Россия — Украина: история взаимоотношений. — Москва, 1997 (у співавторстві);
  • Українська державність у ХХ столітті: Історико-політологічний аналіз. — Київ, 1996 (у співавторстві, українською, російською і англійською мовами);
  • Україна в польських зовнішньополітичних концепціях і доктринах XX століття. // Політична думка. — 1995. — № 2-3;
  • Міф Різуна // Газета виборча. — 1995. — 9 жовтня. (польською мовою);
  • Репресії проти поляків в Україні у 30-і роки // З архів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 1995. — № 1/2 (у співавторстві);
  • История Украинской ССР. Хронологический справочник. — Київ, 1990 (у співавторстві);
  • Участь Української РСР у радянсько-польському співробітництві в галузі культури. 1945–1970 рр. // УІЖ. — 1983. — № 8.

Відзнаки[ред. | ред. код]

У грудні 2004 року нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Заслужений діяч науки і техніки України (з 2004 року)[1].

Література[ред. | ред. код]

  • Краєзнавці України (Сучасні дослідники рідного краю): Довідник. — том 1. — Київ, Кам'янець-Подільський, 2003.
  • Українські історики XX ст.: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — випуск 2-й: у 2-х частинах — частина 1-ша. — Київ, Львів, 2003.
  • Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — випуск 1-1 — Київ, 1998.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]