Розалінда Челентано
| Розалінда Челентано | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Rosalinda Celentano | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Rosalinda Celentano | |||
| Народилася |
15 липня 1968 (55 років) Рим, Італія  Італія | |||
| Громадянство |
Італія | |||
| Діяльність | акторка, співачка, кіноакторка, модель | |||
| Роки діяльності | 1988 — тепер. час | |||
| Батьки |
Адріано Челентано Клаудія Морі | |||
| Брати / сестри | Джакомо Челентано і Розіта Челентано | |||
| IMDb | nm0147988 | |||
|
| ||||
 Розалінда Челентано у Вікісховищі | ||||
Розалінда Челентано (італ. Rosalinda Celentano; нар. 15 липня 1968, Рим, Італія) — італійська акторка, співачка і художниця. Молодша дочка Адріано Челентано і Клаудії Морі.
Біографія[ред. | ред. код]
Вихованням Розалінди, її старшої сестри Розіти і брата Джакомо займалася в основному мати. За спогадами актриси, Клаудія Морі була жінкою авторитарною і виховувала дітей в строгості, батько ж (Адріано Челентано) рідко бував удома через активну творчу діяльність. У шість років разом сестрою, братом і батьками знялася в рок-мюзиклі «Юппі-Ду» (1975), поставленому її батьком. У 18 років Розалінда пішла з батьківського дому, вона хотіла більшого особистого простору і можливості займатися мистецтвом, чому опиралися її батьки. Після цього вона шість місяців жила на вулиці з бездомними, поголила голову.[1].
Акторська кар'єра Челентано почалася в 1988 році з ролі секретаря в фільмі «Потяг з вершками». Однак на початку творчої діяльності вона більше займалася музикою і живописом. Челентано на початку 1990-х років записала кілька музичних синглів, в 1990 році брала участь в пісенному фестивалі в Сан-Ремо. В 1991 році вона виграла на конкурсі «Festivalbar» з піснею «Quanti treni». Як бек-вокалістка брала участь в записі альбому батька «Il re degli ignoranti» (1991). Незабаром вона пішла з комерційної естради, але продовжила займатися музикою. Малювати Розалінда почала ще в дитинстві, у неї були виставки в Італії та інших країнах.[1] В 1994 році була ведучою 150-ти випусків програми «VideoOne», телемережі «Supersix», разом з ді-джеєм Роберто Онофрі.
Пізніше Розалінда присвятила себе в основному акторській кар'єрі, вона знімалася у таких режисерів, як Піно Квартулло, Джузеппе Бертолуччі, Вільма Лабате і Ренато Де Марія.
Роль Сатани у фільмі Мела Гібсона «Страсті Христові» 2004 року Челентано отримала випадково. Цей персонаж спочатку взагалі не фігурував в сценарії, але Гібсону, який приїхав до Італії для проведення кастингу, на очі попалися фотографії Розалінди, які справили на режисера враження, в результаті цього він дав акторці роль Сатани. Челентано працювала на зйомках безкоштовно, бажаючи показати, що для неї важлива робота, а не гроші. Заради ролі їй довелося збрити брови і вчити текст на арамейській мові.[1] За цю роль вона також отримала нагороду на кінофестивалі «Global Festival Film» на Іскії того ж року.
В листопаді 2002 року вона стала хрещеною матір'ю і ведучою першої церемонії премії «Etruria Cinema Award», цілком присвяченої кіно, створеного жінками. За свою акторську кар'єру Челентано була номінована на кінопремію «Давид ді Донателло» за найкращу жіночу роль другого плану — у 2000 році за роль у фільмі «Солодкий шум життя» і в 2002 році за роль у картині «Ймовірно, любов». Тричі Челентано була номінантом премії «Срібна стрічка» за найкращу жіночу роль другого плану. Номінації їй принесли ролі у фільмах «Солодкий шум життя», «Один божевільний день!» і «Страсті Христові», в останньому випадку номінація була розділена між Челентано, Монікою Беллуччі та Клаудією Джеріні. Також у 2002 році вона отримала «Золотий глобус» як найкраща акторка другог плану за фільм Ренато Де Марії «Один божевільний день!».
У 36 років Челентано намагалася накласти на себе руки, прийнявши 40 таблеток снодійного і запивши їх горілкою. Її встигли врятувати лікарі[1].
В 2008 році вона знялася в документальному фікшені «Готівкові гроші, подорож банкноти», за ідеєю Джорджо Джона Скварчи і Франчески Фогар. В 2010 році вона вирушила в турне з театральною п'єсою «Le quattro sorelle» разом з Лізою Гастоні.
З вересня 2020 року Розалінда бере участь в п'ятнадцятому випуску телепрограми «Танці з зірками», яку веде Міллі Карлуччі в парі з Тінною Хоффманн.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Розалінда Челентано не приховує, що є бісексуалкою. Вона публічно заявила, що у неї були романи і з чоловіками, і з жінками, в тому числі з акторками Монікою Белуччі і Азією Ардженто. Розалінда мала стосунки з Беллуччі, коли їй було 24 роки, а Моніці 28.[2]. Італійський співак Б'яджо Антоначчі в одному зі своїх інтерв'ю розповів про стосунки з Розаліндою. Вони зустрілися, коли він тільки починав свою кар'єру, а їй виповнилося 18 років. Пісні «Pazzo di lei» і «Quanto tempo e ancora», присвячені їхнім стосункам, їх високо оцінила італійська публіка. Розалінда була запрошена з сестрою Розітою знятися у відеокліпі пісні. У 2013 році Челентано в інтерв'ю італійському виданню «Vanity Fair» зізналася, що хоче укласти шлюб зі своєю коханою — акторкою Сімоною Боріоні, однак італійське законодавство не дозволяє одностатеві шлюби.[3] У травні 2015 року Розалінда зізналася що закінчила їхні відносини, і знову вільна. Через тиждень після розставання з Боріоні, Розалінда прилетіла в Мілан, де ввечері була помічена з незнайомим чоловіком, з яким цілувалася.[4]
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1988 | ф | Поїзд з вершками | Treno di panna | секретар |
| 1993 | ф | Жінки більше не хочуть | Le donne non vogliono più | Клаудія |
| 1995 | ф | Палермо-Мілан: Квиток в одну сторону | Palermo Milano solo andata | Паола Теренціо |
| 1998 | с | Дружина для друга | Una donna per amico | Джорджія |
| 1999 | ф | Солодкий шум життя | Il dolce rumore della vita | Лоліта |
| 1999 | ф | Будинок Ірми | A casa di Irma | Загор |
| 2001 | ф | Неділя | Domenica | черниця |
| 2001 | ф | Ймовірно, любов | L'amore probabilmente | К'яра |
| 2002 | ф | Один божевільний день! | Paz! | Джанна |
| 2002 | ф | Хороший друг | Bell'amico | епізод |
| 2003 | тф | Добрий тато | Il papa buono | Тереза |
| 2003 | ф | Щоденник порнозірки | Poco più di un anno fa | Місяць |
| 2003 | ф | Пожирач гріхів | The Order | дівчина зі впалими очима |
| 2004 | ф | Страсті Христові | The Passion of the Christ | Сатана |
| 2005 | тф | Тунель | Der Todestunnel — Nur die Wahrheit zählt | Патриція Скрад |
| 2007 | ф | Всі жінки моєму житті | Tutte le donne della mia vita | Ізабелла |
| 2007 | ф | 7 кілометрів до Єрусалиму | 7 km da Gerusalemme | Сара |
| 2008 | ф | Наш Месія | Il nostro messia | Мара Роверз |
| 2010 | с | Гріх і сором | Il peccato e la vergogna | Марія Пія Торрічеллі |
| 2011 | с | Гаряча кров | Sangue caldo | таємнича жінка |
| 2012 | док | Ніч Плащаниці | La notte della Sindone | епізод |
| 2013 | ф | Бухгалтер мафії | Il ragioniere della mafia | епізод |
| 2014 | ф | Казки про любов | Racconti d'amore | епізод |
| 2018 | ф | Народжений заново | Nati 2 volte | епізод |
Телепередачі[ред. | ред. код]
- 1989 — Розраховую на тебе (Conto su di te), канал Rai 2
- 1994 — ВідеоОдин (VideoOne), канал Supersix
- 2001 — Першотравневий концерт (Concerto del Primo Maggio), канал Rai 3
- 2008 — Готівка, подорож банкноти (Cash, viaggio di una banconota), канал All Music
- 2020 — Танці з зірками (Ballando con le stelle), канал Rai 1, конкурент
Дискографія[ред. | ред. код]
Сингли
- 1990 — «L'età dell'oro»
- 1991 — «Quanti treni»
Відеокліпи[ред. | ред. код]
- Kamasutra дуету Paola & Chiara (2003)
- Pazzo di lei співака Б'яджо Антоначчі (2005)
Театр[ред. | ред. код]
- 2002 — «La formula»
- 2010 — «Le quattro sorelle»
- 2011 — «Dr. Jekyll and Mr. Hyde»
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
- 2000 — номінація на Найраща жіноча роль другого плану за «Солодкий шум життя»
- 2002 — номінація на Найраща жіноча роль другого плану за «Ймовірно, любов»
- 2000 — номінація на Найкращу жіночу роль другого плану за «Солодкий шум життя»
- 2002 — номінація на Найкращу жіночу роль другого плану за «Один божевільний день!»
- 2005 — номінація на Найкращу жіночу роль другого плану за «Страсті Христові»
- Інші премії
- 2004 — Глобальний кінофестиваль у Іск'ї за «Страсті Христові»
- 2008 — Хрещена мати Кінофестивалю Magna Grecia
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Пєранов, Олег. (7 грудня 2012). Розалинда Челентано: «Мне не хватало отцовской любви». 7 дней. Процитовано 21 серпня 2016. (рос.)
- ↑ Дочь Адриано Челентано рассказала про свой роман с Моникой Беллуччи. Татар-информ. 2 грудня 2011. Процитовано 21 серпня 2016. (рос.)
- ↑ Младшая дочь Адриано Челентано призналась в любви к женщинам. НТВ. 28 листопада 2013. Процитовано 21 серпня 2016. (рос.)
- ↑ Rosalinda Celentano bacia un uomo misterioso - Tgcom24. Tgcom24 (італ.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
|
