Романівка (Байковецька сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Романівка
Герб Прапор
Клуб
Клуб
Клуб
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський
Громада Байковецька сільська громада
Основні дані
Засноване 1571
Населення 572 (2023)
Територія 1.300 км²
Густота населення 435.38 осіб/км²
Поштовий індекс 47715
Телефонний код +380 352 49 64 00
Географічні дані
Географічні координати 49°32′00″ пн. ш. 25°49′00″ сх. д. / 49.53333° пн. ш. 25.81667° сх. д. / 49.53333; 25.81667Координати: 49°32′00″ пн. ш. 25°49′00″ сх. д. / 49.53333° пн. ш. 25.81667° сх. д. / 49.53333; 25.81667
Середня висота
над рівнем моря
310-320 м
Водойми Качава, Дзюрава, Романівський став
Найближча залізнична станція Бірки-Великі
Відстань до
залізничної станції
4,6 км
Місцева влада
Адреса ради 47711, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Байківці, вул. Січових Стрільців, буд. 43
Карта
Романівка. Карта розташування: Україна
Романівка
Романівка
Романівка. Карта розташування: Тернопільська область
Романівка
Романівка
Мапа
Мапа

CMNS: Романівка у Вікісховищі

Рома́нівка — село в Україні, у Байковецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на берегах річок Качава і Дзюрава, в центрі району. До 2020 року центр Романівської сільської ради, якій було підпорядковане с. Ангелівка. До 1992 разом із с. Ангелівкою підпорядковувалось Великобірківській селищній раді.

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Романівка розташована у Східній Європі, Західній Україні, в центрі Тернопільської області, в центрі Тернопільського району.
Межує на півночі із селом Ангелівка, на північному сході із с. Романове Село, на сході із с. Галущинці, на півдні із с. Малий Ходачків, на південному заході із смт Великі Бірки, на заході із с. Ступки, на північному заході із селами Чернелів-Руський і Соборне.

Територія села лежить на Подільській височині. Поверхня — хвиляста лесова рівнина, розчленована долинами річок Качава і Дзюрава, ярами і балками. На північно-східній околиці знаходиться Романівський став [1], на сході і півдні лісові урочища «Дубина» і «Караманда».

Романівка на історичних картах[ред. | ред. код]

Фрагмент карти Боплана PODOLIA[2] (1650 р.) Фрагмент карти Ф. фон Міга (17791782 рр.) Фрагмент австрійської військової топографічної
карти (1880 р.) М1:75000

Вулиці, кутки, хутори[ред. | ред. код]

  • Т. Шевченка;
  • Б. Хмельницького;
  • Нова;
  • М. Коцюбинського;
  • І.Франка;
  • Зелена;
  • Сонячна;

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1571 як власність родини Лодзінських.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 603 особи, з яких 269 чоловіків та 334 жінки[3].

Символіка[ред. | ред. код]

Сучасна символіка села була затверджена. Рішення сесій сільської ради №8/6/11 «Про затвердження офіційної символіки Байковецької територіальної громади, сіл Байковецької територіальної громади та Положення про зміст, опис Гербів, Прапорів Байковецької територіальної громади, сіл Байковецької територіальної громади та порядок їх використання» від 26.02.2021

Герб[ред. | ред. код]

Використано елементи герба Радван. На червоному геральдичному щиті золота церковна хоругва, яка складається з трьох полів та підшита бахромою, яка звисає донизу. Над хоругвою золотий кавалерський хрест. Хоругва відділена від країв щита двома золотими лініями.

Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша написи «РОМАНІВКА» і «1571».

Прапор[ред. | ред. код]

Прапор має квадратну форму і повторює елементи Герба: золоту церковну хоругву з трьох полів, підшитих бахромою. Над хоругвою – золотий кавалерський хрест. На Прапорі повторюються кольори Герба.

Тлумачення символіки[ред. | ред. код]

В основі символіки використано елементи герба Радван, до якого належали перші відомі власники села Романівка родина Лодзінських. Цей герб бере свій початок з часів Великого Князівства Литовського, до складу якого входила на той час Україна.

Транспорт[ред. | ред. код]

Через територію села проходить:

До села пролягає автобусний маршрут сполученням з обласним і районним центром м. Тернопіль протяжністю 15 км. Є зупинка приміського електропоїзда (платформа Романівка. 1322 км) сполученням Тернопіль — Підволочиськ. Найближча залізнична станція Бірки-Великі на відстані 4,6 км.

Зв'язок[ред. | ред. код]

Село телефонізоване, працює поштове відділення Укрпошти, поштовий індекс: 47715.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Працює Фельдшерсько-акушерський пункт.

Освіта[ред. | ред. код]

Працюють бібліотека, дитячий садок та загальноосвітня школа 1 ступеня. У зв’язку з незначною кількістю дітей початкова школа у селі призупинила свою діяльність.

Релігія[ред. | ред. код]

Церква святого Миколая

У Романівці є церква святого Миколая, мурована — найдавніший християнський храм у селі, належить до ВеликоБірківського деканату[4], Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ[5]. Знаходяться руїни римо-католицького костелу (недіючий з 1945). Храмове свято припадає на День святого Миколая. Адміністратором храму Святого Миколая до 12 грудня 2013 року був о. Тарас (Рогач). З 12 грудня 2013 року до 2018 року адміністратором парафії був о. Євген Флиста. З 2018 адміністратором парафії є о. Ярослав Єфремов.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Освячення пам'ятника Т. Шевченку, 2010

16 травня 2010 року на шкільному подвір'ї урочисто відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку (скульптори Іван та Дмитро Мулярчуки)[6]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Проживали, перебували[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Село Романівка. Ставок у с. Романівка Тернопільського району Тернопільської області (uk-UA) , процитовано 22 березня 2021
  2. [1]PODOLIA PALATINATUS
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Велико-Бірківський деканат. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 23 вересня 2012.
  5. Тернопільсько-Зборівська єпархія УГКЦ
  6. Правдива, Д. Прийшов Тарас і в Романівку / Дарія Правдива // Вільне життя плюс. — 2010. — № 38 (21 трав.). — С. 6. — (Новини культури).
  7. І. Заверуха. Гевко Роман Матвійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 340. — ISBN 966-528-197-6.
  8. Дем'янова І. Гевко Ярослав Матвійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 341. — ISBN 966-528-197-6.
  9. П. Медведик, В. Миськів, Н. Іванко (укладачі). Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик.— Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 264 с. — С. 65. ISBN 966-562-435-0
  10. [2] Дневник Николая II, 1915, 13-го октября. Вторник.

Джерела[ред. | ред. код]