Річард Рорті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Річард Рорті
англ. Richard McKay Rorty
Народження 4 жовтня 1931(1931-10-04)[1][2][…]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4]
Смерть 8 червня 2007(2007-06-08)[5][1][…] (75 років)
Пало-Альто, Санта-Клара, Каліфорнія, США
рак підшлункової залози
Громадянство (підданство)  США
Знання мов
  • англійська[1][6]
  • Діяльність
  • педагог, викладач університету, письменник
  • Викладав Принстонський університет, Коледж Веллслі і Стенфордський університет
    Член Американська академія мистецтв і наук
    Alma mater Чиказький університет і Єльський університет
    Зазнав впливу
  • Мартін Гайдеґґер і Джон Дьюї[7]
  • Конфесія атеїзм
    Батько James Rortyd
    Мати Winifred Rauschenbuschd
    Нагороди

    CMNS: Річард Рорті у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Рі́чард Ро́рті (англ. Richard Rorty; 4 жовтня 1931 — 8 червня 2007) — американський філософ 20 ст.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився 4 жовтня 1931 року в Нью-Йорку, США.

    Вступив до Чиказького університету у віці 15 років. Отримав статус бакалавра, а згодом і магістра, продовжуючи освіту у Єльському університеті. Відслужив 2 роки в армії, після чого викладав у коледжі до 1961-го. 21 рік пропрацював професором у Принстонському університеті. З 1982 — професор Вірджинського університету.

    Помер 8 червня 2007 року в Пало-Альто, Каліфорнія від раку підшлункової залози, опублікувавши перед смертю свій останній твір «Вогонь життя».

    Філософія[ред. | ред. код]

    Річард Рорті вважається одним з посередників між англо-американською традицією аналітичної філософії і європейською філософією[8]. Філософія, на думку Рорті, не описує і не досліджує реальний світ, а лише є знаряддям у процесі прагматичного опису і герменевтичної розмови. 1979 року опублікував працю «Філософія і дзеркало природи», в якій здійснена спроба спростувати метафізичне розуміння світу як дзеркала реальності. Філософські розмови характеризуються історичною ситуативністю і не дають можливість сформулювати універсальну, позаісторичну істину.

    У наступній книжці «Випадковість, іронія й солідарність» (1989) Рорті наголошує на тому, що істина не відкривається, а створюється у процесі письма або говоріння. Також ця книжка містить твердження, що єдиним незамовним фактом у нашому житті є біль. Щоб його послабити, необхідне існування громадської сфери політичної філософії, у дискусії якої повинні бути включені якомога більше людей. Необхідним елементом є також і приватна сфера, у якій люди могли б вільно досліджувати власні естетичні творіння.

    За Рорті, моральний прогрес — поступове розширення здатності людей «симпатизувати» і «довіряти», головний критерій при цьому — «пониження значимості жорстокості». «Ідеальне» суспільство орієнтується не на формулювання остаточної і беззаперечної істини, а на плюралізм точок зору. Як нову соціальну і культурну парадигму Рорті формулює концепцію «іронічного лібералізму», яка передбачає розуміння людиною відносності і випадковості власної мови і свідомості й категоричне заперечення будь-яких проявів жорстокості.

    Головні твори[ред. | ред. код]

    • Філософія і дзеркало природи (Philosophy and the Mirror of Nature, Princeton: Princeton University Press, 1979)
    • Значення прагматизму (Consequences of Pragmatism, 1982)
    • Філософія після філософії: випадковість, іронія й солідарність(Contingency, Irony, and Solidarity, 1989)

    Переклади українською[ред. | ред. код]

    • Рорті Р. Філософія і дзеркало природи (фрагменти) // Пер. В. С. Пазенка / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія — К.: Ваклер, 1996. — С. 295–358.
    • Рорті Р. Постмодерністський буржуазний лібералізм // Пер. М. Бойченка / Р. Рорті. Р. Козеллек. — К.: Український філософський фонд, 1998. — С. 5-13. — ISBN 966-7321-30-4.
    • Рорті Р. Пріоритет демократії перед філософією // Пер. Я. Попіка / Р. Рорті. Р. Козеллек. — К.: Український філософський фонд, 1998. — С. 14-37. — ISBN 966-7321-30-4.
    • Рорті Р. Прагматизм і філософія // Після філософії : кінець чи трансформація? / упоряд. К. Байнес. — К.: Четверта хвиля, 2000. — С. 24-66.
    • Рорті Р. Постмодерністський буржуазний лібералізм // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — № 21. — 2001. — С. 58-72.

    Виноски[ред. | ред. код]

    Література[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]