Річки Кам'янського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Через місто Кам'янське протікають Дніпро та низка малих річок і струмків, що всі є притоками його басейну.

Дніпро[ред. | ред. код]

Найбільша річка, що протікає через місто. На Дніпрі в межах міста встановлено греблю Середньодніпровської ГЕС, що утворює Кам'янське водосховище. Також через ріку було зведено автомобільний міст, що з'єднує правобережну та лівобережну частини Кам'янського. В районі Кам'янського на Дніпрі розташовані острови Кривець, Зелений, Безіменний, Дика Коса - перша та Дика Коса - друга. До спорудження Середньодніпровської ГЕС на Дніпрі існували острови Великий, Романів та Самусіївка. Також на Дніпрі розташовані коса Забора[1], затоки Кривець[2], Оступ[3], Коноплянка[2], а також існували, затоки Вовче Горло[3] та затока - озеро Перевал[4] (нині засипане відходами виробництва Дніпровського металургійного комбінату).

Малі річки[ред. | ред. код]

Бабенківське провалля[5][2]- струмок між вулицями Волочаївська та Декабристів у Дніпровському районі, що виходить з Кислициної балки і впадав у озеро Гниленьке, нині затоплене водами Кам'янського водосховища. Раніше був судноплавною річкою про що свідчить назва одного з кутків колишнього села Романкове Чорноморка, яке отримало назву від того що туди заходили судна, котрі йшли з Чорного моря[6].

Борзійка[4] - мала річка дніпровських плавень, що протікала на північ від колишнього села Тритузне і впадала в Дніпро. Нині засипана відходами колишнього ВО ПХЗ, на терені хвостосховища "Дніпровське".

Ведмежа річка[3][7]- витікала з однієї з балок у Дніпровському районі міста ( житловий масив Романкове) і впадала в озеро Глушець (нині затоплене водами Кам'янського водосховища). Наразі не існує.

Вовче Горло[3] - струмок, що протікає однойменною яругою біля житлового масиву Піски у Заводському районі і впадав у однойменну дніпровську затоку ( у 1930 - ті роки засипана відходами виробництва ДМК). Нині гирло заховане в колектор.

Водяна балка[2] - струмок, що протікає однойменною балкою у Південному районі міста. В його руслі споруджено низку ставків.

Воскобойникова балка[4] - мала річка, що протікає однойменною балкою. Починається біля с. Українка і тече на південний схід. На межі Південного району міста та Кам'янського впадає у Південний ставок розташований у руслі річки Суха Сура.

Довга балка[8] - струмок, що протікає однойменною балкою на межі Карнаухівки і колишнього села Тритузне. Впадає в затоку Коноплянка.

Жовта[9] - мала річка, що протікає Баранніковою балкою в Південному районі Кам'янського. Біля проспекту Аношкіна входить в колектор.

Жовтуха[4] - мала річка дніпровських плавень біля колишнього села Тритузне. Впадала в річку Коноплянка. Нині засипана відходами колишнього ВО ПХЗ, на терені хвостосховища "Дніпровське".

Коноплянка[4] - найбільша з малих річок північно - східної частини міста. Впадає в Дніпро біля смт. Карнаухівка. Русло перегороджене земляною дамбою, нижче якого розташована затока Коноплянка, вище - мертве річище на терені хвостосховища "Дніпровське", забруднене радіоактивними відходами виробництва колишнього ВО ПХЗ.

Кривець (лівобережний)[4] - невеличкий потік, що витікав з заболоченої пойми дніпровських плавень на Лівому Березі і впадав у однойменну затоку. Внаслідок перекриття греблею Середньодніпровської ГЕС припинив існування.

Кривець (правобережний)[10][11]- мала річка, що протікає в колишній східній частині села Кам'янське (нині промзона ДМК). Утворюється внаслідок злиття двох струмків. Середня частина русла перетворена на стічну канаву підприємств промзони.

Прорізь дренажний канал - штучний водосток споруджений у 1970 -ті роки з метою відтоку ґрунтових вод у Єлизаветівський котлован задля убезпечення від підтоплення житлового масиву Лівий Берег.

Розсоловата балка[4] - мала річка, що розпочинається біля Соцміста (Південний район), обтікає селище Світле і впадає в річку Суху Суру біля села Миколаївка Дніпровського району. У її витоках влаштовано відстійник ДніпроАзоту.

Самишина балка[2] — невеличкий струмок, що протікає однойменною балкою і впадає в озеро розташоване в тій же балці.

Суха Сура[2] — найбільша з малих річок південної частини міста. Починається в районі вулиці Маяковського у Заводському районі. Впадає в Мокру Суру, нижче села Сурсько - Михайлівка. На межі Південного району міста, Кам'янського та Дніпровського районів Дніпропетровської області в руслі річки розташовано Південний ставок.

Хрещата[4] також рукав Корчуватий[12] - мала річка (рукав Дніпра) дніпровських плавень, що протікає на північ від колишнього села Тритузне і впадає в Дніпро. Розташована між відходами колишнього ВО ПХЗ, на терені хвостосховища "Дніпровське"[13].

Чорнобаєва балка[14] - струмок, що протікав однойменною балкою на південній околиці колишнього села Тритузне. У 1953 році був засипаний разом із балкою відходами виробництва колишнього ВО ПХЗ.

Ясинова балка[15] - струмок, що протікає однойменною балкою на межі Карнаухівки і колишнього села Тритузне. Впадає в затоку Коноплянка.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Кам'янське та його околиці середини XVIII - початку XX ст.: топонімічний словник / авт - упор. Н. М. Буланова, О. М. Самойленко, Л. А. Кравцова - Дніпропетровськ ІМА - прес, 2010 - ISBN 978 - 966 - 331 - 360 - 3
  • http://www.etomesto.ru/shubert-map/26-13/ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVI, лист: 13. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Полтавской губернии.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Буланова Н. М., Самойленко О. М., Кравцова Л. А. (2010). Кам'янське та його околиці середини XVIII - початку XX ст.: топонімічний словник (укр.) . Дніпропетровськ: ІМА - прес. с. 58. ISBN 978 - 966- 331- 360- 3.. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  2. а б в г д е Дніпродзержинськ: план міста 1:21 000. Київ: Картографія. 2006.
  3. а б в г Буланова Н. М., Самойленко О. М,, Кравцова Л. А, (2010). Кам'янське та його околиці середини XVIII - початку ХХ ст : топонімічний словник (укр.) . Дніпропетровськ: ІМА - прес. с. 67, 98. ISBN 978- 966-331-360 -3.
  4. а б в г д е ж и Военно - топографическая карта Российской империи 1846 - 1863 (издавалась до 1919) созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  5. Буланова Н. М., Самойленко О. М, Кравцова Л. А. (2010). Кам'янське та його околиці середини XVIII - початку ХХ ст. : топонімічний словник (укр.) . Дніпропетровськ: ІМА - прес. с. 66. ISBN 978 - 966 - 331 - 360 - 3.
  6. Буланова Н, М,,Самойленко О. М., Кравцова Л. А. (2010). Кам'янське та його околиці середини XVIII - початку ХХ ст: топонімічний словник (укр.) . Дніпропетровськ: ІМА - прес. с. 65, 98. ISBN 978-966-331-360-3.
  7. Яворницкий (2005). Запорожье в остатках старины и преданиях народа - Т.1 (рос.) . Днепропетровск. с. 52.
  8. Буланова Н. М., Самойленко О. М., Кравцова Л. А. (2010). Кам'янське та його околиці середини XVIII - початку ХХ ст : топонімічний словник (укр.) . Дніпропетровськ: ІМА - прес. с. 81. ISBN 978-966-331-360 -3.
  9. Буланова Н. М., Самойленко О. М., Кравцова Л. А. (2010). Кам'янське та його околиці середини XVIII - початку XX ст : топонімічний словник (укр.) . 2010: ІМА - прес. с. 52. ISBN 978-966-331-360-3.
  10. Коршун, Петр (2007). Родное Каменское. Слободы и села, родословные (рос.) . Днепропетровск.
  11. Буланова, Наталія (2000). Земні силуети віри (укр.) . Дніпропетровськ: "Січ". с. 107. ISBN 966-511-177-9.
  12. Акваторія Дніпра біля Дніпродзержинська. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  13. Протока Крещатая. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  14. Буланова Н. М., Самойленко О. М., Кравцова Л. А. (2010). Кам'янське та його околиці середини XVIII - початку ХХ ст. : топонімічний словник (укр.) . Дніпропетровськ: ІМА - прес. с. 82. ISBN 978 -966-331-360-3.
  15. Буланова Н. М., Самойленко О. М., Кравцова Л. А. (2010). Кам'янське та його околиці середини XVIII - початку XX ст. : топонімічний словник (укр.) . Дніпропетровськ: ІМА - прес. с. 90. ISBN 978 - 966 - 331 - 360 - 3.