Сабіно Арана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сабіно Арана
баск. Sabin Polikarpo Arana Goiri
Ім'я при народженні баск. Sabin Polikarpo Arana Goiri
Народився 25 січня 1865(1865-01-25)[1][2][3]
Більбао, Країна Басків, Іспанія
Помер 25 листопада 1903(1903-11-25)[1][2][3] (38 років)
Сукаррієта, Busturialdead, Біская, Країна Басків, Іспанія
·Аддісонова хвороба
Поховання Сукаррієта
Країна  Іспанія
Діяльність політик, письменник, журналіст, будитель, політичний активіст
Сфера роботи політика[4], ідеологія[4], активізм[4], Баскська література[4] і баскська мова[4]
Партія Баскська націоналістична партія
Конфесія католицтво
Батько Santiago Aranad
Родичі Vicente de Aranad
Брати, сестри Paulina Arana Goirid і Luis Aranad
У шлюбі з Nikolasa Atxika-Allended

CMNS: Сабіно Арана у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах
Сабін Арана

Сабі́н Ара́на Ґої́рі (баск. Sabin Polikarpo Arana Goiri; або, як він писав, Arana ta Goiri'taŕ Sabin) 26 січня 1865, Абандо25 листопада 1903, Сукаррієта)— баскський письменник. Засновник Баскської націоналістичної партії, батько баскського націоналізму.

Його звинуватили в державній зраді за спробу надіслати телеграму президенту Теодору Рузвельту, в якій він похвалив США за допомогу Кубі в здобутті незалежності від Іспанії. Помер у 38-річному віці через Аддісонову хворобу, на яку занедужав у в'язниці. Під кінець життя відійшов від ідеології націоналізму.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у невеликому поселенні Абандо в передмісті Більбао. Його батько був знатним судновласником Сантьяґо де Арана і Ансотеґі. Сабін був наймолодшим у родині, шостою дитиною. Решта дітей, у порядку віку, були Лузіла (1845-1893), Франціска (1847-1922), Йоан (1851-1882), Пауліна (1859-1921) і Луїс (1862-1951).  Сабін підтримував тісні стосунки зі своїм старшим братом Луїсом протягом усього життя.

Сабін народився в будинку своїх батьків в Абандо; однак ця будівля була знесена франкістами, сьогодні на тому ж місці знаходиться будинок-музей.

Батько Сабіно був палким прихильником карлізму та одним з головних спонсорів військових формувань традиціоналістів під час Другої карлістської війни (1872—1876). Розгром карлістів обернувся для нього не лише фінансовою катастрофою, але й став психологічним та емоційним ударом, якого він так і не зміг перенести. З 1876 року він упав у глибоку депресію, що межувала з психозом, і 1883 року помер.

1876 року 11-річний Сабін вступив до єзуїтського колегіуму-інтернату в Урдуньї, де провів 5 років свого життя[5]. Сабін мав слабке здоров'я і коли 1881 року він захворів туберкульозом, це мало не коштувало йому життя.

Після смерті батька 1883 року родина Арани переїхала до Барселони, аби Сабіно зміг здобути університетську освіту в м'якому середземному кліматі[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Енциклопедія Брокгауз
  3. а б Diccionario biográfico españolReal Academia de la Historia, 2011.
  4. а б в г д Czech National Authority Database
  5. González, Manuel Revuelta (1984). La Compañía de Jesús en la España contemporánea (ісп.). Universidad Pontificia Comillas. ISBN 978-84-85281-52-7.
  6. Ledesma, José Luis (20 травня 2019). La historiografía y los frentes populares en Francia y España: una mirada comparada. Historia y Política: Ideas, Procesos y Movimientos Sociales. № 41. с. 33—61. doi:10.18042/hp.41.02. ISSN 1575-0361. Процитовано 24 січня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]