Садиба Лизогубів (Седнів)
Сад́иба Лизогýбів — комплекс споруд та інших об'єктів, що створювався у седнівському маєтку Лизогубів з кінця XVII до початку ХХ ст.; філія Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського[1] (2014).
Історія[ред. | ред. код]
Розташована вздовж високого правого берега р. Снов у південній частині Седнева. Почала формуватися наприкінці XVII ст., коли містечко стало маєтністю козацько-старшинської родини Лизогубів. Перший власник — Яків Лизогуб. На його замовлення було зведено низку житлових, культових і господарських споруд, розпочато облаштування парку. У середині ХІХ ст. садиба перетворюється на мальовничий архітектурно-парковий ансамбль. У 1830-х рр., після залишення державної служби, тут оселився Андрій Лизогуб, сюди ж переїхав і його брат Ілля. У кінці 1860-х рр. маєток перейшов до Дмитра Лизогуба, пізніше до Федора Лизогуба.
У садибі Лизогубів у різні роки бували багато діячів культури: Тарас Шевченко (навесні 1846 і 1847 років), Лев Жемчужников, Леонід Глібов, Борис Грінченко, Опанас Сластіон та ін., певний час мешкали революціонери-народники Андрій Желябов і Софія Перовська.
27 лютого 2022 року розграбований російськими вандалами[2].
Об'єкти садиби[ред. | ред. код]
Частина споруд дійшла до наших днів у перебудованому вигляді. З первісного етапу історії садиби збереглися Воскресенська (початково — Різдва Богородиці) церква, що була родинною усипальнею Лизогубів, і кам'яниця, обидві — 1690 рік. На місці дерев'яного житлового будинку в ХІХ ст. споруджено одноповерховий цегляний. Збереглися також перебудований флігель, невеликий грот, кам'яний місток («Красний міст», споруджений 1812 року на честь перемоги над Наполеоном) через старовинний рів, залишки оранжереї — фундамент та підпірні стіни. З малих форм паркового ансамблю збереглася також альтанка Глібова (1-а половина ХІХ ст.).
Седнівський парк (нині — Парк імені Т. Г. Шевченка), що є частиною садиби, має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва (з 1972 р.). Парк в англійському (вільному) стилі, на базі діброви. Головною його композиційною віссю є алея вікових каштанів, що сполучає головний садибний будинок і Красний міст. Площа парку — 22 га.
Після націоналізації в 1918 році центральну частину садиби передано селищній школі: головний будинок і флігель використовувались як навчальні корпуси, прилеглу територію парку було пристосовано для занять із фізкультури та військової підготовки. Кам'яниця і більша частина парку перебувала у віданні НВО «Чернігівеліткартопля», середню частину території займає протитуберкульозний санаторій, південну — Будинок творчості й відпочинку Спілки художників України (з 1964 р.).
На території садиби 1904 року коштом Федора Лизогуба та на пожертви громадськості було відкрито один з перших в Україні пам'ятників Т. Шевченкові (скульптор М. О. Гаврилко; у радянських довідкових джерелах зазначалося: «скульптор — напевно, Ф. Балавенський»); гіпсове погруддя на двометровому гранітному постаменті стояло біля Красного мосту, у 1924 перенесене на центральний майдан селища, під час нацистської окупації знищене. Нині в межах парку садиби Лизогубів є два пам'ятники Т. Шевченку — біля «Шевченкової липи» (відкрито 1957) і перед головним будинком (1976). У 2010 р. на території садиби споруджено новий пам'ятник поету.[3]
На фасаді будинку Лизогубів установлено меморіальну дошку з текстом про перебування тут Т. Шевченка, ще одна пам'ятна мармурова дошка з написом «У цій садибі у 1846 і 1847 роках жив Т. Г. Шевченко» міститься на воротах садиби.
Створення заповідника[ред. | ред. код]
19 листопада 2009 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про деякі заходи зі збереження визначних пам'яток історико-культурної спадщини селища Седнів Чернігівської області»[4], відповідно до якого Кабінету Міністрів і Чернігівській обласній держадміністрації доручено, зокрема:
- створити державний історико-культурний заповідник «Садиба Лизогубів»;
- розробити науково-проектну документацію з визначення історичного ареалу селища Седнів, меж територій пам'яток національного значення та затвердження їх зон охорони;
- провести ремонтно-реставраційні роботи комплексу Воскресенської церкви, інтер'єрів Георгіївської церкви, а також робіт з упорядкування території парку, прилеглого до садиби Лизогубів.
Зазначені в указі заходи на сьогодні не реалізовано повною мірою. Після переведення школи 2012 року до новозбудованого приміщення[5] здійснено реставрацію головного садибного будинку, в ньому планується відкрити музейну експозицію.
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про прийняття у спільну власністьтериторіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області нерухомого майна — Чернігівська обласна рада. Новий офіційний вебпортал (uk-ua) . Процитовано 18 квітня 2017.
- ↑ Окупанти нищать історичні й культурні пам'ятки в українських містах
- ↑ Седнівські шляхи Тараса Шевченка
- ↑ Указ Президента України «Про деякі заходи зі збереження визначних пам'яток історико-культурної спадщини селища Седнів Чернігівської області»
- ↑ Седнів: школа-палац перед відкриттям
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Садиба Лизогубів (Седнів) |
- Чернігівщина: енцикл. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. редакція УРЕ, 1990. — С. 401, 730.
|
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |