Самобор
| Самобор Samobor | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| ||||||||
.jpg) | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 45°48′03″ пн. ш. 15°42′39″ сх. д. / 45.801094444471772249° пн. ш. 15.71104722224977834° сх. д.Координати: 45°48′03″ пн. ш. 15°42′39″ сх. д. / 45.801094444471772249° пн. ш. 15.71104722224977834° сх. д. | ||||||||
| Країна |
 Хорватія | |||||||
| Регіон | Загреб | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Поділ |
| |||||||
| Статус міста | 1242 р. вільне королівське місто | |||||||
| Площа | 250 км² | |||||||
| Населення | 15 956 (2011) | |||||||
| · густота | 144 осіб/км² | |||||||
| Агломерація | 37 633 | |||||||
| Висота НРМ | 158,31 ± 0,01 м | |||||||
| Міста-побратими | Старий Град, Параб'яго, Печ (2000)[1], Велес | |||||||
| День міста | 26 липня | |||||||
| Телефонний код | (+385) 385 01 | |||||||
| Часовий пояс | UTC+1 | |||||||
| GeoNames | 3191315 | |||||||
| OSM | ↑226241 ·R (Загребська жупанія) | |||||||
| Поштові індекси | 10430 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Мер міста | Крешо Беляк | |||||||
| Вебсайт | www.samobor.hr | |||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
  Самобор Самобор (Хорватія) | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
 Самобор у Вікісховищі | ||||||||
Самобор (хорв. Samobor) — місто в Хорватії, в Загребській жупанії. Статус міста з 1242 року. Покровителькою міста вважається Св. Анна.
Місто — один із головних центрів скляної промисловості Хорватії; зі стародавності славився виробництвом виробів із кришталю. Одне з найстаріших і найпопулярніших екскурсійних місць у Хорватії.
Географія[ред. | ред. код]
Самобор розташований на східному схилі Самоборської гори. Лежить за 10 кілометрів на захід від столиці країни Загреба і за 5 кілометрів на схід від кордону зі Словенією. Пов'язаний зі столицею країни автомобільним шосе. Місто розташоване в долині Сави (сама річка протікає за 5 км на північ) біля підніжжя відрогів гірського хребта Жумберак.
- Найвища точка: гора Равніце 860 м (в хорв. Novo Selo Žumberačko)
- Найнижча точка: 127 м (хорв. Medsave)
- Висота площі короля Томіслава: 158,31 м над рівнем моря.
Клімат[ред. | ред. код]
Погодна статистика за період з 1980 до 2000року:
- Найвища зареєстрована температура: 37 °C (липень 1983 і серпень 1993)
- Найнижча зареєстрована температура: -25,6 °C (січень 1985)
- Середньорічна кількість опадів: 1078,6 мм/м² (89,88 мм/м² в місяць)
- Найдощовитий день - в жовтні 1993 (84,2 мм/м²)
- Найбільша кількість снігу за один місяць: у березні 1986.
- Середньорічна кількість сонячних днів: 52,8 днів
- Середньорічні похмурі дні: 113,3 днів
Середня річна температура становить 10,38 °C, середня максимальна – 24,63 °C, а середня мінімальна – -6,30 °C. Середня річна кількість опадів – 991 мм.[2][3]
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 5,96 | 8,00 | 12,39 | 16,78 | 21,62 | 24,63 | 23,77 | 23,14 | 19,28 | 14,19 | 8,33 | 4,56 | |
| Середня температура, °C | −0,18 | 1,89 | 6,27 | 10,65 | 15,49 | 18,50 | 20,23 | 19,60 | 15,73 | 10,66 | 4,79 | 1,00 | |
| Середній мінімум, °C | −6,3 | −4,26 | 0,13 | 4,51 | 9,37 | 12,37 | 16,68 | 16,04 | 12,17 | 7,12 | 1,23 | −2,54 | |
| Норма опадів, мм | 52 | 52 | 68 | 73 | 84 | 110 | 93 | 96 | 98 | 97 | 97 | 71 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.59 | 1.70 | 2.12 | 2.09 | 1.90 | 1.80 | 1.70 | 1.50 | 1.50 | 1.50 | 1.60 | 1.60 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4090 | 6841 | 10382 | 14811 | 18913 | 20742 | 21679 | 18770 | 13882 | 8541 | 4501 | 3294 | |
| Джерело: [2][3] | |||||||||||||
Населення[ред. | ред. код]
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 37 633 осіб[4], 3 з яких назвали рідною українську мову[5]. Населення самого міста становило 15 956 осіб.[4]
Динаміка чисельності населення громади[6]:
Динаміка чисельності населення міста[6]:
Міські поселення[ред. | ред. код]
Крім міста Самобор, до громади також входять:
- Бедер
- Бобовиця
- Браслов'є
- Брателі
- Брегана
- Бреганиця
- Брезоваць-Жумберацький
- Будиняк
- Буков'є-Подврсько
- Целине-Самборське
- Цер'є-Самоборсько
- Церовиця
- Дане
- Долець-Подокицький
- Домасловець
- Драганє Село
- Драгонош
- Дрежник-Подокицький
- Дубрава-Самоборська
- Фалащак
- Фаркашевець-Самоборський
- Галгово
- Голубичі
- Горня Вас
- Градна
- Грданьці
- Грегурич-Брег
- Храстина-Самоборська
- Яруш'є
- Яворек
- Кладє
- Клаке
- Клокочевець-Самоборський
- Конщиця
- Костанєвець-Подврський
- Котари
- Кравляк
- Луг-Самоборський
- Мала Язбина
- Мала Раковиця
- Малий Самобор
- Маня-Вас
- Медсаве
- Молвицє
- Норшич-Село
- Ново Село-Жумберацько
- Осредек-Жумберацький
- Осуня
- Отрушевець
- Павучняк
- Петков Брег
- Подградже-Подокицько
- Подврх
- Поклек
- Прекриж'є-Плешивицько
- Раков Поток
- Руде
- Самоборський Оток
- Саврщак
- Селцє-Жумберацько
- Сєчеваць
- Сланий Дол
- Слапниця
- Славагора
- Смеровище
- Стойдрага
- Светий Мартин-под-Окичем
- Шимраки
- Шипацький Брег
- Тисоваць-Жумберацький
- Велика Язбина
- Велика Раковиця
- Великий Липовець
- Вишнєвець-Подврський
- Вратник-Самоборський
- Врбовець-Самоборський
- Врховчак
Управління[ред. | ред. код]
У місті Самобор міська рада складається з 25 членів ради. Мером у 2011 році був К. Беляк.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Угорщина — місто Печ 
Німеччина — місто Віргес 
Північна Македонія — місто Велес 
Франція — місто Шасьє (Рона) 
Італія — місто Параб'яго 
.svg){kind=small}
Історія[ред. | ред. код]
Самобор існує як вільне королівське місто з 1242. За документом дарування короля Бели IV Самобор отримує статус королівського ринку. Місто мало автономію і незалежність від феодалів та незалежну внутрішню адміністрацію та судову систему.
З 1809-го до 1813 року територія увійшла до складу Наполеонових іллірійських провінцій і французьких володінь.
 | Цей розділ потребує доповнення. (липень 2011) |
Економіка[ред. | ред. код]
Протягом усієї своєї історії основним видом діяльності місцевого населення є ремісництво.
Населення займається виготовленням калію, який є важливою сировиною для скляної та хімічної продукції.
Станом на 17 жовтня 2004 в місті Самобор було зареєстровано 1112 торгів (на основі даних Міністерства економіки Республіки Білорусь); 2001-й рік (за даними «Стратегія міста Самобора») діяло 567 торговельних компаній, а 712 суб'єктів підприємницької діяльності були зайняті в сільському господарстві.
Відомі люди[ред. | ред. код]
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2011) |
- Ніка Флейсс
- Фердо Лівадич
- Янко Шімрак
- Юрай Діянич
- Дамір Чучич
- Мілан Ланґ
- Златко Пріца
- Нікола Рейзер
- Міхай Шілобод-Болшіч
- Івіца Судник
- Драґо Плечко
- Драґо Целізич
- Людевіт Шмідхен
Пам'ятники[ред. | ред. код]
- руїни замку Самобор
- Церква св. Анастасії XVII ст.
- Церква святого Михаїла XVI — XVII століть
- Церква Успіння Пресвятої Діви Марії, францисканський монастир, XVIII ст.
- Особняк Фердо Лівадіча XVII ст.[7]
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2011) |
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква Св.Анни -
Руїни замку Самобор -
Будівля міської ради -
Вид на площу короля Томіслава
Див. також[ред. | ред. код]
- Самбір (Україна)
- Білі хорвати
- Марибор (Словенія)
- Бранібор
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://pecs.hu/testvervarosok-partnervarosok/
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 21 червня 2018.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 21 червня 2018.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 21 червня 2018.
- ↑ http://www.bravo-la.com/images/Samoborpostcrd2.JPG
Посилання[ред. | ред. код]
- Герб міста
- Офіційний сайт (хор.)
- рада з туризму [недоступне посилання з липня 2019] (хор.)
- Самобор новинний портал
| ||||||||
|
.gif){kind=link}