Самофалов Валерій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Самофалов.
Ф
Валерій Самофалов
Особисті дані
Повне ім'я Валерій Петрович Самофалов
Народження 25 травня 1956(1956-05-25) (67 років)
  Київ, УРСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
СРСР «Динамо» (Київ)
СРСР «Спартак» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975 СРСР «Автомобіліст» (Ж) 0 (0)
1976—1981 СРСР «Зірка» (Кр) 233 (38)
1982 СРСР СКА (К) 0 (0)
1982 СРСР «Колос» (П) 12 (1)
1983—1990 СРСР «Зірка» (Кр) 315 (35)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1993 Україна «Зірка» (Кр)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Валерій Петрович Самофалов (нар. 25 травня 1956, Київ, УРСР) — радянський та український футболіст, виступав на позиції захисника та півзахисника, майстер спорту СРСР. По завершенні кар'єри гравця працював тренером.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець школи школи київського «Динамо». Перший тренер — Олександр Леонідов. У 15 років грав у чемпіонаті Києва за «Спартак», під керівництвом Абрама Лермана. Сезон 1975 року провів у житомирському «Автомобілісті», однак жодної гри в чемпіонаті не зіграв. Восени 1975 року, за рекомендацією Лермана, перейшов у кіровоградську «Зірку», в якій грав до 1982 року, коли був призваний в армію. Службу проходив у київському СКА, який тренував Володимир Мунтян, але не зіграв за «армійців» жодної гри. Догравав сезон 1982 року в полтавському «Колосі», а в наступному році повернувся в «Зірку». За кіровоградців грав до 1990 року, після чого закінчив професійну кар'єру. Всього за «Зірку» провів 552 матчі і забив 72 м'ячі, що є рекордом клубу. У сезоні 1993/94 років грав у аматорському чемпіонаті України за знам'янський «Локомотив», а в 1996 році зіграв 1 матч в аматорському кубку України за кіровоградський «Буревісник-Ельбрус».

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Останні 2 сезони виступів у «Зірці» був граючим тренером клубу. Після завершення кар'єри гравця був призначений на посаду начальника кіровоградської команди. У 1993 році, після відставки Михайла Калити, деякий час виконував обов'язки головного тренера кіровоградців[1]. Пізніше, після зміни керівництва клубу, пішов з команди. Працював у різноманітних бізнесових структурах.

Під час виступів у складі «Зірки» закінчив Кіровоградський педагогічний інститут ім. А. Пушкіна. Працював тренером-методистом в кіровоградській СДЮШОР ім. В. Верхоланцева, а потім - керівником фізвиховання в Кіровоградському музичному училищі[2][3].

Досягнення[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • СРСР Майстер спорту СРСР

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Самофалов Валерий Петрович как тренер
  2. ↑ Валерий Самофалов: «Я не жалею ни о чем…» | Украина Центр [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Валерий Самофалов: «Я не жалею ни о чем…» (Окончание) | Украина Центр [Архівовано 3 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Заворотний (1953–1957) · Алімов (1958) · Леута (1958) · Горянський (1959–1960) · Гребер (1961) · Дуганов (1961–1962) · Добриков (1963) · Жилін (1963–1964) · Жильцов (1965) · Яблочкін (1966) · Рудинський (1966) · Ліфшиць (1966–1967) · Архипов (1968) · Лерман (1969) · Добриков (1970) · Третяков (1971–1972) · Жилін (1973) · Гулевський (1974) · Петров (1974) · Расторгуєв (1975–1981) · Махно (1982) · Самохін (1982–1983) · Горожанкін (1983–1986) · Петров (1986) · Спірідонов (1987) · Квасов (1987) · Г. Іщенко (1987) · Шандор (1988–1989) · Кацман (1989–1990) · Латиш (1990–1991) · Горожанкін (1991) · Федоренко (1992–1993) · Калита (в.о) (1993) · Самофалов (в.о) (1993) · Калита (в.о) (1993) · О. Іщенко (1994–1997) · Калита (в.о) (1997) · Довбій (1997–1998) · Страшненко (в.о) (1998) · О. Іщенко (1998–2000) · Коваль (2000–2004) · Алєксєєв (в.о) (2004) · Даренко (2004) · Винокуров (2005) · Шаран (2005) · Мизенко (в.о) (2005) · Повстенко (2005–2007) · Жабченко (2008–2010) · Дериберін (2010) · Бузник (2010–2011) · Жабченко (2011) · Антонов (в.о) (2011) · Євтушенко (2012) · Близнюк (2012–2013) · Гасанов (в.о) (2013) · Федоренко (2013–2014) · Бузник (2014) · Гасанов (в.о) (2014) · Лавриненко (2014–2016) · Друді (2016) · Монарьов (2016–2018) · Горбань (2018) · Гасанов (2019–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Самофалов_Валерій_Петрович&oldid=39562196